Справа № 761/44058/25
Провадження № 2-а/761/852/2025
23 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Романишеної І.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанов про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва про скасування постанов про адміністративне правопорушення.
Відповідно до позовних вимог позивач просила суд: поновити строк для звернення до суду з позовною заявою про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення; скасувати постанови, винесені інспекторами з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки ( відеозапису): серії 2КІ № 0000360018 від 06.01.2025 - за залишення транспортного засобу OPEL модель VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування; серії 2КІ № 0000810259 від 09.01.2025 - за залишення транспортного засобу OPEL модель VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала у власності автомобіль марки OPEL модель VECTRA, VIN: НОМЕР_2 . 02.01.2025 року вище зазначений транспортний засіб було продано ОСОБА_2 за 82 000 гривень. Зареєструвати транспортний засіб у власність на покупця у день продажу було неможливим, оскільки не працював онлайн сервіс у застосунку « Дія». І покупцем, і продавцем транспортного засобу були складені відповідні розписки, у яких зазначалися вище зазначені обставини Реєстрація транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 відбулася 02.02.2025 року. Термін дії посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 закінчувався 25.07.2025 року і тому у вересні місяці позивач звернулася про заміну посвідчення водія, але їй було повідомлено про те, що відносно неї складено три постанови про притягнення її до відповідальності за адміністративні правопорушення та відповідно для отримання посвідчення водія потрібно складати іспити. Для отримання копії постанов вона звернулася з адвокатським запитом до Департаменту територіального контролю міста Києва. 10.10.2025 року вона отримала відповідь від Департаменту територіального контролю м. Києва, якою їй повідомили, що дійсно у період з 01.01.2025 до 01.10.2025 відносно ОСОБА_1, інспекторами з паркування Департаменту винесено дві постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису): серії 2КІ № 0000360018 від 06.01.2025 - за залишення транспортного засобу OPEL модель VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування. Штраф сплачено, постанова виконана; серії 2КІ № 0000810259 від 09.01.2025 - за залишення транспортного засобу OPEL модель VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування. Штраф сплачено, постанова виконана. Однак, фактичним водієм у момент вчинення зазначених правопорушень був новий власник, який самостійно сплатив відповідні штрафи, що підтверджуються квитанціями про оплату. При винесенні оскаржуваних постанов інспектором було допущено неповноту та неправильність при розгляді справи про адміністративне правопорушення та порушено право позивача. Дані постанови є незаконними та підлягають скасуванню. Отже, в даній справі позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення лише за сам факт реєстрації за нею транспортного засобу, без доведення такого обов'язкового елементу юридичної конструкції складу адміністративного правопорушення, як суб'єкт, тобто особи, яка вчинила відповідне правопорушення, що призвело до порушення передбачених ст.ст. 61, 62 Конституції України, принципів індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості. Оскільки позивач продала свій автомобіль 02.01.2025 року, а відповідно транспортний засіб з цього моменту вибув з її фактичного володіння, користування та розпорядження, то вона не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, вчиненого 06.01.2025 року та 09.01.2025 року.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 року вищевказана справа надійшла в провадження судді Романишеної І.П.
Ухвалою суду від 23.10.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
25.10.2025 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
27.10.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника відповідача, відповідно до якого він просив залишити позовну заяву без розгляду.
Також, 27.10.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи - ОСОБА_2 . Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
11.11.2025 року від представника відповідача надійшли копії оскаржуваних постанов на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2025 року.
13.11.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов. Згідно змісту відзиву представник відповідача зазначав, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою виходячи з нормативного регулювання (частина четверта статті 334 ЦК України). Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» N 3353-XII та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів. Зокрема, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 7 вересня 1998 р. No 1388 затверджено відповідний порядок, яким передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів. Таким чином, право власності у третьої особи - ОСОБА_2 виникло з моменту Державної реєстрації транспортного засобу OPEL VECTRA, VIN: НОМЕР_2 номерний знак НОМЕР_1 . Таким чином, встановивши відповідальну особу, а саме, Позивача - власника транспортного засобу інспектором було винесено оскаржувані постанови.
13.11.2025 року від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі. Згідно змісту пояснень останній зазначав, що 02 січня 2025 року ОСОБА_1 продала належний їй автомобіль OPEL VECTRA, VIN НОМЕР_3 , за договором купівлі-продажу йому, ОСОБА_2 . Після укладення договору та передачі коштів транспортний засіб фактично перейшов у його володіння та він користувався ним постійно. Реєстраційні дії в сервісному центрі МВС не були завершені у день покупки через технічні обмеження електронного запису, але з цього моменту фактичним користувачем, володільцем і водієм автомобіля став саме він. Оскаржувані Постанови, винесені інспекторами Департаменту територіального контролю м. Києва, стосувалися порушень правил паркування автомобілем OPEL VECTRA, державний номер НОМЕР_1 . На момент фіксації цих правопорушень автомобілем керував він, а не позивач ОСОБА_1 . Підтвердження цього є сплата штрафів ( докази оплати надав позивачці та вони містяться у матеріалах справи). ОСОБА_3 вказав, що визнає, що саме він керував вказаним транспортним засобом у зазначені дати. За вказані порушення квитанції про сплату штрафу оформлювалися ним самостійно. Отже, на думку третьої особи, притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є помилковим і незаконним, оскільки вона не була фактичним водієм і на момент винесення постанов не володіла транспортним засобом.
24.11.2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на пояснення третьої особи. Представник відповідача вказував, що твердження третьої особи, що 02 січня 2025 позивач продала йому автомобіль OPEL VECTRA VIN: НОМЕР_2 не мають документального підтвердження у матеріалах справи. Згідно зазначеного у позовній заяві: «Реєстрація транспортного засобу на ім'я ОСОБА_2 відбулася 02.02.2025 року». Окрім того, наведене підтверджується знімком зображення екрану з додатку «ДІЯ», де відображено свідоцтво про реєстрацію ТЗ і в графі «дата реєстрації» зазначено «02.02.2025». Отже, факт продажу відбувся саме 02.02.2025.Представником Позивача долучено до позовної заяви квитанцію № 617337836 від 07.01.2025 - файл 3.jpg та квитанцію № 620320055 від 10.01.2025 - файл 10.jpg. В обох випадках платником є Позивач, а не третя особа. ОСОБА_2 - виступає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, однак, просить суд задовольнити позовні вимоги, що фактично є позовними вимогами і вказує на те, що пояснення ОСОБА_2 не відповідають приписам КАС України. Враховуючи викладене, представик відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.
06.01.2025р. головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коновалом Євгенієм Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000360018 (далі - постанова серія 2КІ No 0000360018 від 06.01.2025), щодо позивача - власника транспортного засобу OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування на бульв. Івана Котляревського у м. Києві.
Згідно матеріалів фотозйомки до Постанови серії 2КІ № 0000360018 від 06.01.2025 вбачається, що транспортний засіб перебував на майданчику для платного паркування транспортних засобів А3329 бульв. Івана Котляревського (вздовж вулиці з обох сторін) в м. Києві як мінімум з 13 години 10 хвилини до 13 години 23 хвилин, тобто, не менше 12 хвилин.
09.01.2025р. головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коновалом Євгенієм Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000810259 (далі - постанова серія 2КІ № 0000810259 від 09.01.2025), щодо позивача - власника транспортного засобу OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що вказаний транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування на бульв. Івана Котляревського у м. Києві.
Згідно матеріалів фотозйомки до Постанови серії 2КІ No 0000360018 від 06.01.2025 убачається, що транспортний засіб перебував на майданчику для платного паркування транспортних засобів А3329 бульв. Івана Котляревського (вздовж вулиці з обох сторін) в м. Києві як мінімум з 11 години 40 хвилини до 12 години 03 хвилин, тобто, не менше 22 хвилин.
Згідно кожної з оскаржуваних постанов, на позивача накладено адміністративні стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за порушення вимог дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 (транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування).
З витягу порталу електронних послуг «Дія» щодо реєстрації транспортного засобу марки OPEL VECTRA, номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що власником даного транспортного засобу є ОСОБА_2 . Дата реєстрації 02.02.2025.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частина 2 ст. 2 КАС України зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, під час розгляду цієї справи, суду належить вирішити питання: чи дотримано відповідачем-суб'єктом владних повноважень критерії правомірності рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема, наявності законних підстав для притягнення до зазначеної відповідальності та дотримання вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
02.03.2023 рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 6870/6911 було затверджено Положення про Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (нова редакція).
Відповідно до п. 1 вказаного положення Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року N 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності».Департамент перейменовано з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який відповідно до рішення Київської міської ради від 08 грудня 2016 року N 544/1548 «Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» перейменовано з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який відповідно до рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року N 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» було перейменовано з Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Департамент підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади (п. 2 Положення).
Згідно до п. 4 Положення основними завданнями Департаменту є: 4.9. Здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів в межах повноважень, наданих законодавством України. 4.10. Виконання функцій управління (інспекції) з паркування. Пунктом 5.50. Положення Департамент здійснює контроль за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів. 5.51. Здійснює контроль за оплатою вартості послуг з паркування у встановленому порядку. 5.52. Розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою - п'ятою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладає адміністративні стягнення. 5.53. Здійснює тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених частиною третьою статті 2654 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 6. У структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, управління (інспекція) контролю за благоустроєм, положення про які затверджуються наказом директора Департаменту.
Відповідно ст. 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п'ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56, 197, 198 цього Кодексу.
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
На виконання рішення Київської міської ради від 13.07.2023 No 6870/6911 «Про оптимізацію діяльності деяких структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» згідно з розпорядженням Київського міського голови В. Кличка від 17.10.2023 No 994 «Про затвердження структури Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» у складі Департаменту територіального контролю міста Києва утворено управління (інспекцію) з паркування.
Відповідно до ч.1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
В свою чергу, приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач заперечує факт здійснення нею 06.01.2025, 09.01.2025 керування транспортним засобом марки «OPEL VECTRA, VIN: НОМЕР_2 номерний знак НОМЕР_1 , оскільки 02.01.2025р. вона продала даний транспортний засіб третій особі, який і керував автомобілем у зазначені дати. Факт продажу даного автомобіля підтверджується розпискою від 02.01.2025р.
Згідно частини першої статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбаченихстаттею 279-3 цього Кодексу.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, приписи статті 279-3 КУпАП України передбачають можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки OPEL VECTRA, VIN: НОМЕР_2 номерний знак НОМЕР_1 , на момент вчинення правопорушень зареєстрований за позивачем, що не заперечувалось останньою.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що вона здійснила продаж зазначеного транспортного засобу третій особі на підставі розписки від 02.01.2025, оскільки відповідно до абз 5 п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, розписка не входить до переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів. Більш того, перереєстрація транспортного засобу на нового власника здійснюється у відповідних територіальних сервісних центрах МВС України або через центри надання адміністративних послуг, після проходження певних реєстраційних процедур.
Отже, на момент вчинення зазначених адміністративних правопорушень, третя особа могла бути лише користувачем транспортного засобу.
Суд зазначає, що факт передачі позивачем вищевказаного автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення обов'язкових дій, які передбачені положеннями ст.ст. 14-2, 279-3 КУпАП.
Позивач, на момент вчинення зазначених адміністративних правопорушень, була власником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, а тому при передачі його в користування третім особам мала цікавитись та вжити всіх можливих заходів для забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу правил дорожнього руху. Отже, сам факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб.
Разом з тим, стаття 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема з підстав, встановлення належного користувача транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 08 жовтня 2022 року № 1145 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу та надано визначення належного користувача.
Так, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно достатті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП статусу відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Пункт 3 Порядку № 1145 передбачено, що підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу, у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
Суду не надано жодних доказів про те, що після передачі позивачем транспортного засобу третій особі (на підставі розписки від 02.01.2025), позивач, як власник автомобіля, звернулась з заявою про включення до Реєстру відомостей про належного користувача ОСОБА_2 , з метою набуття статусу відповідальної особи.
Більш того, суду також не надані докази про те, що третя особа - ОСОБА_2 , після вчинення ним адміністративних правопорушень, про які він зазначає у своїх письмових поясненнях щодо позову, на підставі положень ст. 14-2 КУпАП, особисто звернувся до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчинення ним адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, на момент вчинення зазначених адміністративних правопорушень, відповідальною особою транспортного засобу марки OPEL VECTRA, VIN: НОМЕР_2 номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням вищенаведених приписів законодавства України, за якою зареєстровано зазначений транспортний засіб була позивач, тобто вона є відповідальною особою в розумінні ст.14-2 КУпАП, та відповідно суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Сам факт передачі позивачем автомобіля іншій особі не звільняє її від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення тих обов'язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП, а саме особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Не вчинення таких обов'язкових дій не дає правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
У той же час, позивач не надає суду жодних доказів дотримання нею умов звільнення від адміністративної відповідальності, як власника вказаного автомобіля, які прямо передбачені вищенаведеними положеннями ст. 279-3 КУпАП, і не посилається на факт вчинення дій, які, згідно із цією статтею, необхідно було вчинити для звільнення її від відповідальності, а відтак суд приходить до переконання про правомірність винесених відповідачем постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Частина 4 статті 161 КАС Українипередбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки саме лише твердження про те, що вона не керувала транспортним засобом на момент вчинення адміністративних правопорушень, без вчинення обов'язкових дій, які передбачені зазначеними вище законодавчими приписами КУпАП, не є підставою для скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно клопотання відповідача від 27.10.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку на оскарження зазначених вище постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд наголошує, що питання поважності причин пропуску строку на оскарження рішень суб'єкта владних повноважень вже було вирішено на стадії відкриття провадження у справі. Судом було визнано поважними причини пропуску строку на оскарження постанов, а тому підстав для залишення позову без розгляду суд не вбачає.
Розподіл судових витрат.
Беручи до уваги положення статті 139 КАС України та з огляду на те, що позов задоволенню не підлягає, відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат. Судові витрати підлягають покладенню на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 286, КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанов про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Департамент територіального контролю міста Києва, 03057, м. Київ, вул.Дегтярівська, будинок 31, корпус 2 ЄДРПОУ 34926981;
ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 23.12.2025.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА