Справа № 761/22474/22
Провадження №1-кп/761/1414/2025
іменем України
05 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду в м. Києві кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бараниківка, Кремінського району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, кримінальне провадження внесено до ЄРДР за № 42022100000000179 від 09.05.2022 року
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив колабораційну діяльність за нижченаведених обставин.
24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.
Кожна держава має невід'ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН.
Кожна держава зобов'язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 російською федерацією.
31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ).
Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
Статтями 1-3, 6 Конституції України встановлено - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Водночас, ст. 73 Конституції України передбачено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входять: Автономна Республіка Крим, області, зокрема Донецька область, а також райони, міста, райони в містах, селища і села.
Згідно Постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII російську федерацію визнано державою-агресором.
Відповідно до Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», схваленої постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII, у квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії російської федерації проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (07 квітня 2014 року).
Протягом травня 2014 року самозвані лідери «ДНР» та «ЛНР», серед яких було багато громадян російської федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил російської федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами російської федерації батальйон «Восток», а також задіяні такі озброєні групи найманців як «Русский сектор» та «Оплот». За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської області.
Наслідком збройної агресії російської федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганських областях.
В подальшому, в порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсинський заключний акт) від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, Декларації про недопущення інтервенції та втручання у внутрішні справи держав Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав, резолюції від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки та від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), російською федерацію 24.02.2022 здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України № 2263-IX від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, на початку березня 2022 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) захоплено смт Новоайдар, Новоайдарського району Луганської області, у зв'язку із чим указом так званого голови ЛНР 12.03.2022 створено «Администрацию Новоайдарского района Луганской Народной Республики».
При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області згідно з додатком до цього розпорядження. Відповідно до додатку до Розпорядження «Адміністративні центри та території територіальних громад Луганської області» Новоайдарська територіальна громада включає в себе наступні територіальні громади (населені пункти): Новоайдарська, Бахмутівська, Гречишкинська, Денежниківська, Дмитрівська, Колядівська, Муратівська, Новоохтирська, Олексіївська, Побєдівська, Райгородська, Співаківська, Штормівська. Адміністративний центр територіальної громади - смт Новоайдар.
Зокрема, Новоайдарська селищна територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 року (далі - Перелік), що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (далі - Наказ), а також відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 28.04.2022 № 80, 01.05.2022 № 82, 06.05.2022 № 85, 11.05.2022 № 89, 14.05.2022 № 92, 20.05.2022 № 98, 25.05.2022 № 100, 31.05.2022 № 104, 02.06.2022 № 105, 10.06.2022 № 113, 14.06.2022 № 119, 21.06.2022 № 125, 22.06.2022 № 132, 24.06.2022 № 134, 29.06.2022 № 138, 01.07.2022 № 143, 08.07.2022 № 147, 14.07.2022 № 152, 19.07.2022 № 159, 27.07.2022 № 169, 17.08.2022 № 188, 26.08.2022 № 193, якими вносились зміни до Наказу та Переліку.
Так, ОСОБА_5 , будучи громадянином України та інструктором з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Луганській області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, підтримуючи рішення та дії держави-агресора, не виконав наказу керівництва ГУ НП в Луганській області №505 від 25.02.2022 «Про введення плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район», яким встановлено місце тимчасової дислокації в м. Дніпро - не прибув до місця тимчасової дислокації адміністративної будівлі ГУНП у Дніпропетровській області для подальшого виконання функції, покладених на поліцейських, відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» та функціональних обов'язків, зазначених посадовій інструкції, залишився на тимчасово окупованих територіях та до виконання службових обов'язків не приступив.
Приблизно з 12.03.2022 року, але не пізніше 07.07.2022 (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території Новоайдарської територіальної громади, маючи умисел на зайняття посади у незаконному правоохоронному органі - так званому «Новоайдарский РОВД МВД ЛНР», створеному на тимчасово окупованій території України, та реалізуючи його вступив в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «ЛНР», та отримавши від них пропозицію про зайняття посади у вищевказаному незаконному правоохоронному органі влади, в порушення вимог Конституції України та Законів України, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, добровільно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника правоохоронного органу у незаконно створеному на тимчасово окупованій території України правоохоронному органі - у так званому «Новоайдарском РОВД МВД ЛНР», розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, зі своїх особистих мотивів та бажання працювати у незаконному правоохоронному органі, погоджуючись на пропозицію представників держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» у невстановлений час, але не пізніше 07.07.2022, перебуваючи на території смт Новоайдар Луганської області, ОСОБА_5 , добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі - так званому «Новоайдарском РОВД МВД ЛНР», створеному на тимчасово окупованій території Луганської області, приступивши до виконання покладених на нього представниками окупаційних військ російської федерації та так званої «ЛНР» обов'язків, у зв'язку з цим прийняв участь в прийнятті присяги у так званому «Новоайдарском РОВД МВД ЛНР», приміщення якого розташоване за адресою: Луганська область, смт Новоайдар, вул. Кірова 25.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме - будучи громадянином України добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Судовий розгляд цього кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_5 , який показань суду не надавав, будь-яких клопотань від останнього до суду не надходило.
При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 374 КПК України, суд переконався, що стороною обвинувачення під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2022 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
При цьому у передбачений вимогами ст. 111, 135 КПК спосіб, враховуючи перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора публікувалася інформація щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, повідомлення про підозру, виклики до слідчого тощо.
Захисник вважав, що вина ОСОБА_5 поза розумним сумнівом не доведена через неможливість здійснити комунікацію з обвинуваченим та отримати від ОСОБА_5 показання та інші докази під час судового розгляду.
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту, оскільки під час судового розгляду обвинуваченому створено передбачені кримінальним процесуальним законом можливості бути обізнаним про кримінальні провадження щодо нього та взяти участь у розгляді справи як безпосередньо, так і за допомогою технічних засобів зв'язку.
Відмова обвинуваченого від реалізації свого права бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього розцінюється судом як використання ОСОБА_5 гарантованого пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 63 Конституції України права на свободу від самозвинувачення та самовикриття.
Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню у межах цього провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022, а також анексія з боку РФ частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у цьому випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, стороною обвинувачення надано і досліджені судом такі докази:
-протокол огляду від 17.08.2022, відповідно до якого проведено огляд публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою «МВД ЛНР», де висвітлено відео публікацію, яка має заголовок «Правоохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность республики и ее народу» (зображення № 1, № 2), розміщену 07.07.2022 о 18 год. 30 хв. Під час огляду матеріалу встановлено, що на тимчасово окупованій території України, зокрема у смт Новоайдар Луганської області, після його окупації, приступили до виконання посадових обов'язків працівники правоохоронних органів так званої «ЛНР». Вищевказаними працівниками правоохоронних органів «Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР» принесено присягу на вірність окупаційній владі. Також, на вказаному відео відображені чоловіки та жінки, які одягнені у камуфляжну форму, на руках у районі плеча нашивки «Полиция ЛНР МВД», на грудях розміщені нашивки «Полиция», які по черзі, поруч з прапорами РФ та «ЛНР» зачитують текст присяги. Після прийняття присяги вищевказаними особами на відеозаписі звучить голос коментатора з наступним текстом «Для каждого, кто вступает на службу в органы внутренних дел первые шаги в професии начинаются с принятия присяги. В торжественной обстановке на верность Луганской народной республики и её народу присягнули более ста вновь прибывших сотрудников Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР» (мовою оригіналу);
-протокол огляду від 17.08.2022, відповідно до якого проведено огляд публікації у месенджері «Telegram» на каналі з назвою «МВД ЛНР», де висвітлено відео публікацію, яка має заголовок «Я не видел смысла уезжать на территорию, подконтрольную Украине. Здесь мой дом, здесь моя семья. И я давал присягу на верность народу нашего луганского края, и остался, и продолжаю делать свою работу» (зображення № 1, № 2), розміщену 07.07.2022 о 19 год. 51 хв. Під час огляду матеріалу встановлено, що на відеозаписі знаходиться чоловік одягнений у камуфляжну форму, позначений як « ОСОБА_6 . Сотрудник Новоайдарского РОВД МВД ЛНР», та надає коментар з наступним текстом: «До этого я работал в Главном управлении Национальной полиции в Луганской области на должности инструктора по личной безопасности. Я работал в Нац полиции до 22 года, до начала спец операции, выезжать я не захотел, отказался. Как сразу город освободили, устроился работать в полицию Луганской народной республики. Я не видел смысла уезжать на территорию подконтрольную Украине. Здесь мой дом, здесь моя семья и я давал присягу на верность народу нашего Луганского края и остался и продолжаю делать свою работу» (зображення № 3-5);
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав на фотознімку під № 3 ОСОБА_5 , з яким свідок познайомився у тренінговому центрі ГУ НП в Луганській області;
-протокол огляду від 18.08.2022, відповідно до якого за участі свідка ОСОБА_7 оглянуто відеопублікацію у месенджері «Телеграм», яка має заголовок «Правоохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность республики и ее народу». Так, свідок ОСОБА_7 впізнає чоловіка, який з 01 хв. 57 сек. по 02 хв. 09 сек., та з 02 хв. 20 сек. по 02 хв. 34 сек., надає коментар, ним являється ОСОБА_5 , з яким вони знайомі приблизно з 2017 року, підтримували між собою приятельські стосунки, проживали в одному населеному пункті, а саме у м. Рубіжне, Луганської області;
-протокол огляду від 18.08.2022, відповідно до якого за участі свідка ОСОБА_7 оглянуто відеопублікацію у месенджері «Телеграм», яка має заголовок «Я не видел смысла уезжать на территорию, подконтрольную Украине. Здесь мой дом, здесь моя семья. И я давал присягу на верность народу нашего луганского края, и остался, и продолжаю делать свою работу». Так, свідок ОСОБА_7 повідомив, що впізнає ОСОБА_5 , з яким вони знайомі приблизно з 2017 року, підтримували між собою приятельські стосунки, проживали в одному населеному пункті, а саме у м. Рубіжне, Луганської області. Вказаний працівник на відео одягнений у камуфляжну форму та надає коментар;
-протокол огляду від 26.08.2022, яким підтверджується наявнісь у всесвітній мережі ІНТЕРНЕТ відомостей щодо незаконно створенної адміністарції на тимчасово окупованій териорії України, а саме так званої ЛНР. Також вказаним протокол огляду досліджено «Указ главы луганской народной республики» від 12.03.2022 року, в якому зазначено: «Установить, что до вступления в силу соответствующего закона Луганской Народной Республики административно-территориальное устройство Луганской Народной Республики соответствует административно-территориальному устройству бывшей Луганской области Украины по состоянию на 18.05.2014».
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав на фотознімку під № 3 ОСОБА_5 , який працював на посаді інспектора з особистої безпеки тренінгового центру в Луганській області;
-протокол огляду від 18.08.2022, відповідно до якого за участі свідка ОСОБА_8 оглянуто відеопублікацію у месенджері «Телеграм», яка має заголовок «Я не видел смысла уезжать на территорию, подконтрольную Украине. Здесь мой дом, здесь моя семья. И я давал присягу на верность народу нашего луганского края, и остался, и продолжаю делать свою работу». Так, свідок ОСОБА_8 повідомив, що впізнає ОСОБА_5 , який до лютого 2021 року перебував на посаді інстректора з особистої безпеки сектору кадрового забезпечення Лисичанського ВП ГУ НП в Луганській області та у зв'язку із організаційно-штатними змінами з лютого 2021 року був переведений до тренінгового центру ГУНП в Луганській області на посаду інспектора з оосбистої безпеки, на якій перебував приблизно до квітня 2022 року. Вказаний працівник на відео одягнений у камуфляжну форму та надає коментар;
-протокол огляду від 18.08.2022, відповідно до якого за участі свідка ОСОБА_8 оглянуто відеопублікацію у месенджері «Телеграм», яка має заголовок «Правоохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность республики и ее народу». Так, свідок ОСОБА_8 впізнає чоловіка, який з 01 хв. 57 сек. по 02 хв. 09 сек., та з 02 хв. 20 сек. по 02 хв. 34 сек., надає коментар, ним являється ОСОБА_5 , який до лютого 2021 року перебував на посаді інструктора з особистої безпеки сектору кадрового забезпечення Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та у зв?язку з організаційно-штатними змінами з лютого 2021 року був переведений до тренінгового центру ГУНП в Луганській області на посаду інструктора з особистої безпеки, на якій перебував приблизно до квітня 2022 року;
- наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 № 75, яким визначено перелік територіальних громад, які розташовані у районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до якого станом на 29.06.2022 до переліку вказаних територіальних громад входить Новоайдарська селищна територіальна громада;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», яким визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області згідно з додатком до цього розпорядження. Відповідно до додатку Розпорядження «Адміністративні центри та території територіальних громад Луганської області» Новоайдарська територіальна громада включає в себе такі територіальні громади (населені пункти): Новоайдарська, Бахмутівська, Гречишкинська, Денежниківська, Дмитрівська, Колядівська, Муратівська, Новоохтирська, Олексіївська, Побєдівська, Ройгородська, Співаківська, Штормівська, із адміністративним центром у смт Новоайдар.
Також в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_8 , під час його допиту в судовому засіданні повідомив, що до 24 лютого 2022 року він обіймав посаду начальника тренінгового центру в Луганській області. Після реорганізації районів інструктори з особистої безпеки, які раніше підпорядковувалися поліції, перейшли до його підрозділу. Серед них був і капрал поліції ОСОБА_5 , який продовжив працювати під його керівництвом та відповідно до нових функціональних обов'язків забезпечував проведення занять із вдосконалення поліцейських навичок і фізичної підготовки для Лисичанського відділу поліції.
24 лютого 2022 року, на виконання вказівок керівництва, був затверджений план евакуації. Особовий склад підрозділу зібрали на місці дислокації в місті Сєвєродонецьку, за адресою проспект Центральний, 22А. Усі працівники отримали відповідні розпорядження та розпочали підготовку до евакуації майна, особових справ, зброї, документів та іншого майна, що зберігалося на території центру.
25 лютого надійшла вказівка про тимчасову зміну дислокації ГУНП та вихід до міста Дніпро. Свідок пояснив, що це розпорядження було доведене до кожного підлеглого особисто, продубльоване через його заступника, а також у груповому чаті в месенджері WhatsApp. Після виходу групи до Дніпра частина співробітників залишилася в місті Сєвєродонецьку охороняти тренінговий центр, інші - залишилися в місті з родинами. Серед останніх був і ОСОБА_5
27 лютого визначений особовий склад ГУНП Луганської області передислокувався до Дніпра та приступив до виконання завдань на закріплених територіях обслуговування: у Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному та Попасній . Ті співробітники, які залишилися на території Луганської області, були передані в підпорядкування Рубіжанському відділу поліції. Коли в регіоні розпочалися активні бойові дії, і можливість виконання поліцейських функцій була втрачена, свідок особисто телефонував ОСОБА_10 , надаючи вказівку вийти до міста Лисичанськ і продовжити виконання посадових обов'язків під керівництвом начальника Лисичанського управління поліції. Той не з'явився. Під час повторного телефонного контакту ОСОБА_10 пояснив, що хвилюється за родину й має намір навідати її. Свідок дозволив це за умови попередньої здачі зброї, зазначивши, що після відвідин сім'ї він зобов'язаний повернутися до виконання службових функцій. Обвинувачений зброю не здав і надалі на зв'язок не виходив. За місцем його проживання працівники також його не виявили. Свідку повідомляли, що ОСОБА_10 іноді виходив на зв'язок з окремими колегами і говорив про намір залишити зону бойових дій разом із родиною. Він намагався виїхати через селище Бараниківка, однак його автомобіль було знищено, і він залишився в цьому населеному пункті. Згодом із телеграм-каналів стало відомо, що низка працівників поліції перейшла на бік окупаційної влади, присягнувши так званому «МВД ЛНР». Серед них був і ОСОБА_5 , якого свідок упізнав на оприлюдненій фотографії. Надалі з відкритих джерел надходила інформація, що ОСОБА_10 бере участь у діяльності окупаційної адміністрації, зокрема виконує обов'язки щодо оформлення перепусток у місті Сєвєродонецьку. У соціальній мережі Facebook він періодично публікував свої фотографії, зокрема зроблену на фоні військового автомобіля «Урал», у військовій формі та зі зброєю.
Свідок зазначив, що, на його переконання, ОСОБА_10 перейшов на бік окупантів добровільно, оскільки згодом він навіть відкрито погрожував знайомим, які не поділяли його позиції.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що познайомився з обвинуваченим у 2016-2017 роках, перебуваючи з ним у спільній компанії. Між ними склалися товариські стосунки. До початку повномасштабного вторгнення свідок проходив первинну професійну підготовку в тренінговому центрі, де ОСОБА_10 працював інструктором.
24 лютого 2022 року всім підрозділам тренінгового центру було повідомлено про необхідність евакуації, і свідок виконав відповідне розпорядження. Останній раз він спілкувався з ОСОБА_10 у березні 2022 року, однак через поганий зв'язок зміг лише дізнатися, що той не евакуювався.
Згодом у телеграм-каналі свідок побачив відео, на якому були зображені працівники поліції, що тримали порося. Серед осіб на відео він упізнав ОСОБА_10 та остаточно переконався в його особі після того, як у підписі до відео побачив його ім'я. На відео також лунали висловлювання про те, що він не бачив сенсу в евакуації. Крім того, там відображався ритуал складання присяги на вірність окупаційній адміністрації. Після перегляду цього відео свідок повністю припинив будь-які контакти з ОСОБА_10 . Про будь-який примус щодо складання присяги або можливі погрози на адресу обвинуваченого йому нічого не відомо.
З досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на окупованій території України, приніс присягу та добровільно зайняв посаду у т. зв. «Новоайдарском РОВД МВД ЛНР», тобто у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.
Також в судовому засіданні був досліджений висновок про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП у Луганській області від 04.06.2022.
Вказаний висновок підтверджує, що керівництвом ГУНП у Луганській області вживались дії щодо евакуації співробітників поліції після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, а саме наказом начальника ГУНП у Луганській області № 505 від 25.02.2022 введено в дію план евакуації підрозділів ГУНП у Луганській області та встановлено місце тимчасової дислокації Дніпропетровську область.
Інших доказів під час судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість під час розгляду цього кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, не надано.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК, у межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, поза розумним сумнівом.
Виходячи з зазначеного, судом встановлено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму і ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, які б відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшували покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції, встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Таке покарання стосовно ОСОБА_5 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з дня його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та правозахисних і правоохоронних органах, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1