Справа №760/27393/24
Провадження №2/760/2865/25
23 грудня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Мишевська Н.М. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №458508-КС-002 про надання кредиту від 06 лютого 2023 року, що становить 32260,80 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 лютого 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №458508-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов укладеного договору, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 % за кожен день користування кредитом.
Позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 10000 грн.
Однак, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02 жовтня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 32260,80 грн, що складається з:
- 10000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
- 20760,80 грн - сума прострочених платежів по процентах;
- 1500 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою від 04 листопада 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений ухвалою строк недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Також було витребувано докази від АТ КБ «Приватбанк».
28 лютого 2025 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшли витребувані докази.
Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами. Однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610228058265.
Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами. Однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610282553794.
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що справу може бути розглянуто по суті.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 06 лютого 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №458508-КС-002 про надання кредиту. Договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-0601.
Відповідно до п.2.1 укладеного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» та Договором про надання кредиту:
- Тип кредиту: кредит.
- Строк кредиту: 16 тижнів.
- Процентна ставка: в день 2,00000000 фіксована.
- Комісія за надання кредиту: 1500,00 грн.
- Загальний розмір кредиту: 10000 грн.
- Термін дії договору: до 29.05.2023 року.
- Орієнтована вартість наданого кредиту: 21040,00 грн.
- Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12297,45 процентів.
З розрахунку заборгованості за Договором №458508-КС-002 про надання кредиту від 06 лютого 2023 року станом на 02 жовтня 2024 рік виникла заборгованість у розмірі 32260,80 грн, що складається з: - 10000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; - 20760,80 грн - сума прострочених платежів по процентах; - 1500 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ст.6 ЦК України та ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З цього вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При зверненні до суду позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію договору №458508-КС-002 про надання кредиту від 06 лютого 2023 року, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості за вказаним договором, анкету клієнта, Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», а також візуальну форму послідовності дій клієнта.
У Послідовності дій зазначено, що відповідач, використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та увійшов в особистий кабінет; передав інформацію обраних умов кредиту; ознайомився та підписав одноразовим ідентифікатором UA-5010 паспорт споживчого кредиту; ознайомився з офертою Товариства та прийняв її умови; акцептував умови оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-0601.
Таким чино, 06 лютого 2023 року о 16:55:55 відповідач ввів надісланий йому одноразовий ідентифікатор та акцептував пропозицію укласти кредитний договір.
З наданих позивачем до кредитного договору доказів убачається, що грошові кошти в розмірі 10000 грн були перераховані на картку відповідача №458508-КС-002 про надання кредиту від 06 лютого 2023 року, що підтверджується транзакцією №37569-57719-77383.
Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
За таких обставин суд вважає, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Даний договір відповідачем в установленому порядку не оспорений, отже зобов'язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню.
Відповідач не надав жодних доказів на спростування викладених позивачем обставин. Розрахунок суми заборгованості відповідача за кредитним договором відповідає вимогам закону.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором №458508-КС-002 про надання кредиту від 06 лютого 2023 року у розмірі 32260,80 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №458508-КС-002 про надання кредиту від 06 лютого 2023 року у розмірі 32260 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова