пр. № 6/759/523/25
ун. № 759/7833/16-ц
28 листопада 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву Товариства з обмеженою «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа,
у листопаді 2025 р. заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд замінити стягувача у виконавчому листі №759/7833/16-ц від 12.09.2018 Святошинського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №759/7833/16-ц від 12.09.2018 Святошинського районного суду м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що на виконання рішення видано виконавчий лист №759/7833/16-ц від 12.09.2018, Святошинського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором від 14.07.2011 ОСОБА_1 . На примусовому виконанні у Святошинському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 15.09.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних АСВП жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв'язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, заявник у прохальній частині заяви просив слухати справу у відсутності представника.
Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши наведені заявником підстави для заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду від 31.05.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у розмірі 22410 грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 1378 грн 00 коп.
На виконання вказаного рішення суду Святошинським районним судом міста Києва 12.09.2018 видано виконавчий лист 759/7833/16-ц.
15.09.2020 державним виконавцем Святошинського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа 759/7833/16-ц було завершено та винесено постанову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист було повернуто стягувачеві АТ КБ «ПриватБанк».
22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, щодо заборгованості за кредитним договором №б/н.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. (ч. 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором у зобов'язанні своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно правової позиції, що містить постанова Верховного Суду України від 20.11.2013 (Справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
За приписами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).
22.08.2025 АТ КБ «ПриватБанк» (клієнт) та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (фактор) укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за умовами якого клієнт зобов'язався передати (відступити) фактору право грошової вимоги, а фактор - прийняти право грошової вимоги, що належить клієнту, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 14.07.2011 року №б/н.
За умовами п. 4 договору факторингу від 22.08.2025 №8-22-08/2025 права вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання відповідного реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку №2 до цього договору.
Отже, сторони у договорі факторингу від 22.08.2025 №8-22-08/2025 обумовили перехід права вимоги підписанням акта приймання-передавання відповідного реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку №2 до цього договору.
Однак доказів на підтвердження підписання АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» акта приймання-передавання реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку №2 до договору факторингу від 22.08.2025 №8-22-08/2025 ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» суду не надало.
У постанові від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012).
У постановах від 20.02.2019 року у справі №910/16109/14, від 06.09.2023 року у справі №466/3066/13-ц Верховний Суд виснував, що відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання сторонами своїх зобов'язань за таким договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні його заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
За правилами доказування, визначеними ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на те, що заявником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не надано суду доказів на підтвердження підписання АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» акта приймання-передавання реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку №2 до договору факторингу від 22.08.2025 №8-22-08/2025, ним належним чином не підтверджено перехід права вимоги від кредитора АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», тобто від первісного до нового кредитора.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Внаслідок чого, підстави для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа також відсутні, оскільки право на подання цієї заяви має лише стягувач або державний виконавець/приватний виконавець.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 442 ЦПК України, -
у заяві Товариства з обмеженою «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Святошинський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Почепня Валерій Вікторович про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська