СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/8221/25
ун. № 759/30821/25
22 грудня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України підполковника поліції ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12025000000002003 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України підполковника поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником начальника третього відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому він просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно із забороною користування, відчуження та розпорядження, яке було вилучено під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:мобільний телефон марки «Iphone 13» mini, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , поміщено до спец пакету ICR 0012943.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000002003 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України, зокрема на території міста Києва, Київської та Черкаської областей,діє група осіб, які за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, обравши вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, здійснюють незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великому розмірі.
17.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 13» mini, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , поміщено до спец пакету ICR 0012943.
Цього ж дня, вказані вище речі було визнано речовими доказами у вказаному провадженні, оскільки на них можуть зберігатися відомості, які підлягають доказуванню під час здійснення досудового розслідування, зокрема щодо незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також збутом психотропних речовин, в особливо великих розмірах.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000002003 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
17.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, в межах даного кримінального провадження, проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 13» mini, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , поміщено до спец пакету ICR 0012943.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 11 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку, про необхідність задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майна, оскільки дане майно може бути використане, як речовий доказ у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України підполковника поліції ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12025000000002003 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно із забороною користування, відчуження та розпорядження, яке було вилучено під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:мобільний телефон марки «Iphone 13» mini, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , поміщено до спец пакету ICR 0012943.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1