Справа №:755/17112/24
Провадження №: 1-кп/755/73/25
"31" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003002 від 30.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003002 від 30.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 не з'являвся у судові засідання, у зв'язку з чим, останнього було оголошено в розшук, а тому, для забезпечення судового розгляду кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, прохав клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що він був не обізнаний, що перебуває у розшуку, оскільки добровільно відшкодував шкоду потерпілому, виклики про судові засідання він не отримував, зазначив, що не знав про існування кримінальної справи відносно нього.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наведені прокурором ризики містять лише формальний характер, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину повністю, просив обрати запобіжний захід більш м'який, який не пов'язаний з позбавленням волі, а саме особисте зобов'язання.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, виключно, у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику.
Враховуючи, що інших достатніх та обґрунтованих підстав, крім тяжкості злочину, у клопотанні прокурора не зазначено, суд приходить до висновку, що викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту.
Суд приходить до висновку, що обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є надмірним запобіжним заходом, який покликаний забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Таким чином, докази та обставини, на які посилається прокурор у судовому засіданні, не дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, а тому, для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, на підставі викладеного, суд вважає, що прокурором належним чином не доведено підстави необхідності обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
А тому, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, при цьому, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який з урахуванням вищезазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, на даний час забезпечить належну його процесуальну поведінку та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, одночасно з цим, суд вважає за необхідне, згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 314-316 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду, негайно.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
-не відлучатися з м. Чернівці без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 на два місяці - до 28 грудня 2025 року, включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: