Номер провадження 1-кс/754/4123/25
Справа № 754/21311/25
Іменем України
23 грудня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100030002646 від 18.09.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
23 грудня 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження № 12025100030002646 від 18.09.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що 18.09.2025 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ,
вул. Братиславська, 5, біля кав'ярні «KAVA», маючи на меті злочинний умисел спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, підійшов до приміщення вказаної кав'ярні, орендарем якої є ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, як спосіб пошкодження чужого майна, приміщення кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », орендарем якого є ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 розбив бетонним каменем скло кав'ярні та здійснив підпал за допомогою стороннього джерела запалювання (предмету, призначеного для запалювання вогню), кинувши всередину кав'ярні скляну ємність з нафтопродуктами, яка потрапила до приміщення кав'ярні та розбилася, тим самим створила відкрите джерело горіння.
Після чого ОСОБА_5 , виконавши свої злочинні дії, спрямовані на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а своїми діями спричинив ОСОБА_7 матеріальної шкоди.
Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
19.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному та захиснику своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що санкція статті Кримінального кодексу, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; незаконно впливати на потерпілого і свідків, оскільки у даному кримінальному провадженні допитано ряд осіб у якості свідків, анкетними даними яких ОСОБА_5 володіє із матеріалів кримінального провадження, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого і свідків шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань, що буде перешкоджанням здійсненню об'єктивного досудового розслідування в подальшому; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 є особою працездатного віку, проте не працевлаштований, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, офіційно не одружений, утриманців (непрацездатних осіб чи дітей) не має, міцних соціальних зв'язків не має. Також, підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність вищевказаних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити вищевказані дії, а тому менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту, на переконання прокурора, не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Стверджував, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами. Також звертав увагу на те, що жодних доказів на підтвердження заявлених прокурором ризиків матеріали кримінального провадження не містять. Захисник просив врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки: дружину, з якою проживає в незареєстрованому шлюбі; постійне місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника, свою причетність до вказаного кримінального правопорушення заперечував.
Слідчий суддя вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до такого висновку.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Слідчий суддя бере до уваги, що 19.09.2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Водночас, 19.09.2025 ОСОБА_5 було звільнено у зв'язку із відмовою прокурора погодити повідомлення про підозру через недостатність доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого правопорушення.
Лише 19.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Так слідчим суддею встановлено, що 18.09.2025 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12025100030002646 від 18.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 18.09.2025 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 5, біля кав'ярні «KAVA», підійшов до приміщення вказаної кав'ярні, орендарем якої є ОСОБА_7 , розбив бетонним каменем скло кав'ярні та здійснив підпал за допомогою стороннього джерела запалювання (предмету, призначеного для запалювання вогню), кинувши всередину кав'ярні скляну ємність з нафтопродуктами, яка потрапила до приміщення кав'ярні та розбилася, тим самим створила відкрите джерело горіння.
Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.09.2025; протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 5, від 18.09.2025; висновком про причини виникнення пожежі від 22.09.2025; висновком експерта №СЕ-19/111-25/58987-ФХД від 27.11.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 18.09.2025; протоколами допиту свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 18.09.2025; протоколом огляду відеозапису від 18.09.2025; протоколом огляду відеозапису за участі свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 19.09.2025;протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_5 від 19.09.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 19.09.2025; протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, поблизу зупинки громадського транспорту «вул. Братиславська» від 20.09.2025; висновком експерта №СЕ-19/111-25/66060-ФХД від 28.11.2025; протоколом огляду предметів від 09.12.2025; довідкою про опрацювання номерної інформації, отриманої в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів від ПрАТ «ВФ Україна» від 10.12.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначені матеріали, досліджені слідчим суддею, спростовують на даному етапі кримінального провадження твердження сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування дійсно надані до суду матеріали, з яких вбачаються докази причетності підозрюваного до вчинення даного кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та вчинити новий злочин, але слідчий суддя вважає, що не всі ризики є доведеними.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.
Так, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, слідчий суддя вважає, що є можливість істотно зменшити цей ризик встановленням певного обмеження поведінки підозрюваного.
Щодо ризику вчинити нове кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки підозрюваний раніше не судимий.
Також, слідчий суддя вважає недоведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків чи потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки жодних доказів на підтвердження цього факту клопотання не містить.
Крім того, суд враховує, що під час додаткового допиту (протокол від 22.12.2025) потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що мати підозрюваного ОСОБА_5 19.09.2025 передала потерпілому 500 доларів США, про що він написав розписку та повідомив, що претензій до ОСОБА_5 не має. Крім того, кримінальне провадження розпочато ще 19.09.2025. Разом з тим, протягом 3-х місяців ОСОБА_5 , достеменно знаючи про розслідування даного кримінального провадження, оскільки 19.09.2025 затримувався в порядку ст. 208 КПК України, не вчиняв жодних дій з метою незаконного впливу на потерпілого чи свідків. Отже мета - впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні виглядає вкрай непереконливо.
Слід наголосити, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як зазначено в ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні довів обставини, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді застосування до підозрюваного за наведених обставин запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становитиме для нього надмірний тягар та непропорційне втручання у право на особисту свободу, а також матиме негативний вплив на членів його родини та певною мірою обмежуватиме і їх права.
Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, з огляду на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 23.00 години до 06.00 години наступного дня.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах кримінального провадження № 12025100030002646 від 18.09.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23.00 години до 06.00 години наступного дня із забороною залишати в цей час місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , терміном до 22 лютого 2026 року, включно.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії обов'язків - до 22 лютого 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу передати відповідальній особі Деснянського УП ГУНП у м. Києві для виконання.
Відповідальні особи Деснянського УП ГУНП у м. Києві з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_19