ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22703/25
провадження № 1-кп/753/2310/25
"16" грудня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у залі суду у м. Києві під час судового засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001327 від 17.10.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
27 жовтня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва із Київської міської прокуратури надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором, з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 прокурор обґрунтував тим, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом обвинувачений порушив його умови, перебував поза місцем проживання та був затриманий за зберігання наркотичних засобів.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти застосування запобіжного заходу. Зазначили, що обвинувачений дійсно 13.11.2025 перебував поза місцем мешкання, помилково вважаючи, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нього завершився. Що стосується затримання з наркотичними засобами, то наразі про підозру нікому не повідомлено.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що враховуючи встановлений факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказаний ризик знайшов своє підтвердження.
Оскільки встановлено наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, суд вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; майновий стан обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав обвинуваченого та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, суд повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки судом встановлено ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, наявність цього ризику підтверджено достатніми доказами, суд вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід на час проведення судового розгляду, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
В той же час, судом враховується дані щодо особи ОСОБА_4 , який має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, належним чином виконував покладені на нього обов'язки щодо з'явлення до суду на судові засідання.
При розгляді клопотання прокурор довів обставини передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставин передбачених, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні, з урахування правової кваліфікації інкримінованих кримінальних правопорушень.
Враховуючи конкретні обставини справи, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 331, 371- 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту визначити до 13 лютого 2026 року.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування у позапроцесуальний спосіб із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1