23 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 420/24967/25
адміністративне провадження № К/990/53963/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.,
суддів: Єзеров А. А., Стеценка C. Г.
розглянув касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БИТФОР» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, і
Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БИТФОР» на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 42556,63 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1915,20 грн. на відповідний бюджетний рахунок.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 1 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Фонд не погодився з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу.
П'ятий апеляційний адміністративний суд хвалою від 24 листопада 2025 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Цей же суд ухвалою від 9 грудня 2025 року апеляційну скаргу відповідача повернув з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.
Фонд не примирився з ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року і через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу на цю ухвалу суду.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування і дійшла висновку про таке.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 1 жовтня 2025 року (постановленим у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження) у справі № 420/24967/25 у задоволенні позовних вимог Фонду відмовив.
Повний текст рішення складено та підписано 1 жовтня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З аналізу вищенаведених правил закону випливає, що учасник справи, який не отримав повного тексту рішення суду у день його проголошення або складення, не позбавлений права на апеляційне оскарження, оскільки пропущений строк у такому випадку може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подати протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення.
До того ж, процесуальний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Суд не наділений обов'язком поновлювати пропущений строк з власної ініціативи, оскільки таке право реалізується виключно за заявою учасника справи, який обґрунтовує поважність причин його пропуску та надає відповідні докази.
Не погодившись з рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 1 жовтня 2025 про відмову у задоволенні позову, Фонд 18 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу.
Із зіставлення цих дат видно, що апеляційна скарга на судове рішення суду першої інстанцій була подана поза тридцятиденним строком на апеляційне оскарження.
При цьому, апелянт в апеляційній скарзі будь-яких клопотань чи заяв з приводу поновлення процесуального строку не заявляв.
Суд апеляційної інстанції встановив, що Фонд подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, надав скаржнику встановлений законом строк для подання заяви на його поновлення.
Позаяк автор апеляційної скарги не виконав вимог закону щодо подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а після того заодно й зрозумілих та ясних приписів суду, який надав йому час та можливість виконати цей припис закону, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 328 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами другою, третьою цієї статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів випливає, що Фонд упродовж строку, встановленого в ухвалі від 24 листопада 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув недоліки апеляційної скарги.
Відтак можна підсумувати, що означені обставини дають підстави вважати, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції не є незаконним; правильне застосування ним норм права є очевидним і не викликає розумних і об'єктивно спроможних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.
Касаційна скарга не містить аргументів та суджень, достатніх для визнання її вимог обґрунтованими.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зазначене у своїй сукупності робить неможливим відкриття касаційного провадження у цій справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БИТФОР» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Копію цієї ухвали з касаційною скаргою направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Судді: А. А. Єзеров
С. Г. Стеценко