Справа № 703/7868/25
3/703/2880/25
22 грудня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
17 листопада 2025 року інспектором відділу СОБ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Соколенко Л.Л. складено протокол серії ВАВ №026696 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відповідно до якого, 14 листопада 2025 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилися від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, щодо свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який близько 14 години 00 хвилин 14 листопада 2025 року перебуваючи в НВК «Ліцей - ЗОШ І-ІІІ ступенів «Лідер», вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лексикою в бік своїх однокласників, чим порушив їх честь і гідність, а однокласники зазнали психологічної шкоди.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що вона є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається у 4 класі НВК «Ліцей - ЗОШ І-ІІІ ступенів «Лідер». Під час навчання її син неодноразово піддавався фізичному насильству з боку своїх однокласників, на що емоційно відповідав у свій захист. Вона належним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо свого сина, проводить з ним бесіди щодо недопущення будь-яких неправомірних дій як у школі, у тому числі щодо учнів, так і поза її межами. 14 листопада 2025 року коли її син перебував у школі, однокласники здійснили по відношенню до нього фізичне насильство, внаслідок чого її син емоційно відповів їм нецензурною лайкою у свій захист. Внаслідок завдання тілесних ушкоджень її сину його однокласниками, вона звернулася до лікувального закладу, а також до поліції. Крім того вказала, що оскільки під час подій, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, її син перебував у школі, вона не мала об'єктивної можливості вплинути або запобігти ситуації, яка склалася.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, відповідальність за даною частиною статті настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ч.1-3 ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про дитинство», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Під не виконанням батьками обов'язків з виховання та навчання неповнолітніх дітей слід розуміти різні форми бездіяльності, внаслідок яких відсутня необхідна турбота щодо виховання та освіти дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків може бути виражена у тому, що вони не турбуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їх здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного отримання ними виховання, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Однак, будь-яких доказів ухилення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина ОСОБА_2 матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції дійшов висновку про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, щодо свого сина ОСОБА_2 , оскільки останній, на думку працівника поліції, близько 14 години 00 хвилин 14 листопада 2025 року перебуваючи в НВК «Ліцей - ЗОШ І-ІІІ ступенів «Лідер», вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лексикою в бік своїх однокласників, чим порушив їх честь і гідність, а однокласники зазнали психологічної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, на підтвердження викладених у протоколі серії ВАВ №026696 від 17 листопада 2025 року про адміністративне правопорушення обставин, працівником поліції приєднано: рапорт спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Луценко В.В. від 17 листопада 2025 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 листопада 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_3 від 17 листопада 2025 року; письмові пояснення малолітнього ОСОБА_4 від 17 листопада 2025 року; копію свідоцтва про народження щодо ОСОБА_4 ; письмові пояснення ОСОБА_1 від 17 листопада 2025 року; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; письмові пояснення малолітнього ОСОБА_2 від 17 листопада 2025 року; копію актового запису про народження ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_5 від 17 листопада 2025 року.
Як вбачається з рапорту спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Луценко В.В. від 17 листопада 2025 року, що зареєстрований в Журналі єдиного обліку за №29646, 17 листопада 2025 року о 16 годині 32 хвилини надійшла заява до РУ про те, що 17 листопада 2025 року о 16 годині 24 хвилини за адресою: Черкаський район, м. Сміла, до ВП №2 ЧРУП надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що у НВК «Ліцеї - загальноосвітньої шкоди 1-3 ступенів «Лідер» Смілянської міської ради між її сином учнем 4А ОСОБА_4 та однокласником ОСОБА_2 виник конфлікт.
У протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 листопада 2025 року ОСОБА_3 зазначила, що 14 листопада 2025 року зі слів сина ОСОБА_4 стало відомо про те, що його однокласник ОСОБА_2 перебуваючи в школі №5 «Лідер» на протязі дня виражався нецензурною лайкою в його бік, що порушувало його честь і гідність та завдало шкоди психологічному здоров'ю.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 17 листопада 2025 року, зі слів сина ОСОБА_4 14 листопада 2025 року їй стало відомо про те, що його однокласник ОСОБА_2 перебуваючи в школі «Лідер» на протязі дня виражався в його бік нецензурною лайкою, що порушувало його честь і гідність та завдало шкоди психологічному здоров'ю.
Згідно письмових пояснень малолітнього ОСОБА_4 від 17 листопада 2025 року, які відібрані у нього в присутності практичного психолога ОСОБА_6 , 14 листопада 2025 року прийшовши додому зі шкоди він розповів мамі про ситуацію, яка склалася у школі, а саме про те, що його однокласник ОСОБА_2 на протязі дня виражався нецензурною лексикою в його бік, ображав його нецензурними словами, образив його батьків.
Суддя звертає увагу, що вищевказані рапорт спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Луценко В.В. від 17 листопада 2025 року, що зареєстрований в Журналі єдиного обліку за №29646, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 листопада 2025 року та письмові пояснення ОСОБА_3 від 17 листопада 2025 року, містять інформацію, яка отримана ОСОБА_3 виключно від свого сина малолітнього ОСОБА_4 , при цьому у цих документах не відображено наявність або відсутність у ОСОБА_2 підстав для вчинення таких дій.
У свою чергу, відповідно до письмових пояснень малолітнього ОСОБА_2 від 17 листопада 2025 року, які відібрані у нього в присутності соціального педагога ОСОБА_7 , близько 14 години 00 хвилин 14 листопада 2025 року він з вчителькою та однокласниками вийшли на подвір'я школи, де на штучному майданчику грали у футбол. Він стояв на воротах, ОСОБА_8 влучив у нього (в обличчя м'ячем). Йому було боляче, тому він не стримався і почав ображати його нецензурними словами. Він вийшов з майданчику після суперечки. Згодом він повернувся і знову став на ворота, але в нього знову влучили м'ячем і він почав обзивати однокласників та їх батьків нецензурними словами. ОСОБА_9 штовхнув його та сказав заспокоїтися, на що він також штовхнув його та пішов з майданчика. Ввечері він все розповів мамі. Мама сказала, що конфлікти треба вирішувати мирним шляхом.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 від 17 листопада 2025 року, вона є вчителькою початкових класів та класним керівником 4А класу НВК «Ліцей-ЗОШ І-ІІІ ступенів Лідер». 14 листопада 2025 року їй повідомила інспектор відділу СОБ, що до лікарні звернулася ОСОБА_1 зі своїм сином, який 14 листопада 2025 року в приміщенні шкоди отримав тілесні ушкодження. В ході опрацювання даної інформації вона з'ясувала, що ОСОБА_10 з ОСОБА_11 та з ОСОБА_12 поштовхалися в класі та штучному майданчику, коли грали у футбол. Зазначає, що в класі ОСОБА_13 чіпляється до однокласників, а ОСОБА_14 та ОСОБА_15 дають йому здачі. Між хлопцями немає взаєморозуміння та взаємоповаги, тому часто вчиняють конфлікти, оскільки в кожного своє бачення ситуації і кожен почуває себе правим. ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_13 часто не можуть порозумітися між собою. Вона, як класний керівник, на перерві також знаходиться в класі. Постійно реагує на всі конфліктні ситуації, намагається владнати мирним шляхом. Проводить профілактичні бесіди не лише з цими хлопцями, а й з усіма учнями, зокрема і з практичним психологом, і з інспектором СОБ. В даній ситуації хлопцям та їх батькам роз'яснила наслідки вчинення бійок, розбурювання конфлікту. Вона, як класний керівник, негайно реагує на всі конфліктні ситуації, роз'яснює дітям, що один одного ображати не добре.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначила, що 14 листопада 2025 року коли її син перебував у школі, однокласники здійснили по відношенню до нього фізичне насильство, внаслідок чого її син емоційно відповів їм нецензурною лайкою у свій захист. Внаслідок завдання тілесних ушкоджень її сину його однокласниками, вона звернулася до лікувального закладу, а також до поліції.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що малолітній ОСОБА_2 виражався нецензурною лексикою в бік своїх однокласників виключно у ході конфлікту з ними, у ході якого йому однокласники завдали тілесних ушкоджень, та такими своїми діями жодним чином не порушував громадський порядок і спокій громадян.
Саме по собі висловлювання малолітнього ОСОБА_2 у ході вищевказаного конфлікту нецензурною лайкою не є вчиненням хуліганських дій, оскільки у даному випадку громадський порядок і спокій громадян не порушується.
При цьому, звернення ОСОБА_3 з вищевказаною заявою до відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 17 листопада 2025 року, тобто через 3 дні після конфлікту, який відбувся 14 листопада 2025 року між її сином та ОСОБА_2 і звернення останнього до лікувального закладу, внаслідок отриманих під час такого конфлікту тілесних ушкоджень, свідчить про те, що нецензурною лайкою, яка була висловлена малолітнім ОСОБА_2 під час вказаного конфлікту, не були порушені честь і гідність однокласників та такі дії, з огляду на відсутність будь-яких доказів, не нанесли їм психологічної шкоди.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, суддя звертає увагу, що працівником поліції не вчинено жодних дій, направлених на з'ясування обставин, за яких малолітній ОСОБА_2 висловлювався у бік однокласників нецензурною лайкою, а саме підстав вчинення таких дій, зокрема: відібрання пояснень у однокласників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які були або могли бути свідками події, яка відбулася між вказаними малолітніми 14 листопада 2025 року.
Приймаючи до уваги, що звинувачення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та її малолітнього сина ОСОБА_2 у вчинені хуліганських дій по відношенню до свого однокласника ОСОБА_4 , ґрунтуються виключно на пояснення малолітнього ОСОБА_4 та поясненнях його матері ОСОБА_3 , та враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, на підставі яких можливо встановити дійсні обставини, які відбулися між малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_4 14 листопада 2025 року в НВК «Ліцей-ЗОШ І-ІІІ ступенів Лідер», хоча працівник поліції мав об'єктивну можливість їх отримати, суддя приходить до висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення малолітнім ОСОБА_2 хуліганських дій, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а відтак і не доведено ухилення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від виконання своїх батьківським обов'язків, передбачених ст.150 СК України.
Крім того, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту», педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов'язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти.
Згідно абз.22 ч.4, ч.5 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», керівник закладу загальної середньої освіти зобов'язаний створювати в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки. Керівник закладу загальної середньої освіти має права та обов'язки педагогічного працівника, визначені Законом України «Про освіту», та несе відповідальність за виконання обов'язків, визначених законодавством, установчими документами закладу освіти і строковим трудовим договором.
Підпункт 1 пункту 1, підпункти 1,5,7 пункту 6 розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України 26 грудня 2017 року №1669 визначають, що: керівник закладу освіти (ректор, директор, завідувач) є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням. Вчитель, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу; здійснюють контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки; проводять профілактичну роботу серед здобувачів освіти щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, на об'єктах мережі торгівлі тощо).
Отже, аналізуючи вищевказані норми законодавства, суддя вважає, що саме на класного керівника 4А класу НВК «Ліцей-ЗОШ І-ІІІ ступенів Лідер», з огляду на те, що події за участі малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 14 листопада 2025 року відбувалися саме під час навчального процесу, а не на їх батьків, був покладений обов'язок слідкувати та контролювати поведінку малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як здобувачами освіти, створювати безпечні умови освітнього процесу задля запобігання вчинення між ними конфлікту, у разі його виникнення.
З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківським обов'язків, передбачених ст.150 СК України, щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , внаслідок чого пред'явлене їй працівниками поліції звинувачення, фабула якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є безпідставним.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, 184, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Ігнатенко