Справа № 703/7320/25
3/703/2712/25
22 грудня 2025 року місто Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, не працює, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 474312, 23.10.2025 близько 16 год 00 хв. ОСОБА_1 перебував в закладі, в якому реалізуються спиртні напої на розлив - «Пиворама», що по вулиці 40 років Перемоги, м. Сміла Черкаської області, чим порушив своїми діями умови дотримання адміністративного нагляду, встановленого щодо останнього Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи. Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення останньому було під підпис відомо щодо подальшого розгляду справи в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області.
Окрім цього 09 грудня 2025 року суддею було винесено постанову про застосування до ОСОБА_1 приводу, оскільки останній свідомо ухиляється від явки до суду. Однак постанову суду виконано не було та відомостей щодо причин неможливості такого виконання від ВП№2 ЧРУПГУНП в Черкаській області до суду не надійшло.
Разом з тим, згідно з рішенням від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'являвся, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, так як і повідомлень про наявність поважних причин такої неявки, а також станом відомої йому справи не цікавився, тому суд вважає за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 187 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає у разі порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Об'єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб.
Адміністративний нагляд це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, полягає у порушенні зазначених у диспозиції статті правил адміністративного нагляду.
Стаття 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01 грудня 1994 року №264/94-ВР визначає, що особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил: а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції; б) з'являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; в) повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; г) в разі від'їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши у сукупності дослідженні докази, суддя вважає, що вина повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №474312 від 23.10.2025; електронним рапортом дільничого офіцера ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 23.10.2025; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 23.10.2025; постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 січня 2025 року у справі №703/1022/21, за якою ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
З урахуванням зазначеного та того, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, у зв'язку з чим встановлено всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, майновий стан, а тому вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його провини, ставлення до скоєного, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 187 КУпАП
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 грн судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню у примусовому порядку у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП, шляхом подачі апеляції в 10 денний строк з дня її винесення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.М. Проценко