Справа №701/1336/25
Провадження №2-о/701/80/25
23 грудня 2025 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужій Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду с-щі Маньківка справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іваньківська сільська рада про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник звернулася в суд із заявою до заінтересованої особи про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського (нині Уманського) району Черкаської області у віці 88 років померла заявника мати ОСОБА_2 , про що 09.11.2015 року складено відповідний актовий запис за №37, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.11.2015 року виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області. На час смерті зареєстроване місце проживання матері заявника було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією згідно листа Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 28.09.2025 року №1136/02-19. За життя заявника мати ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 14.12.2004 року уповноваженою посадовою особою Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №253, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право, в тому числі жилий будинок з надвірними спорудами, присадибну земельну ділянку розміром 0,32 га., що знаходяться в АДРЕСА_1 , а також заощадження по вказаних рахунках, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . Разом з тим, попередньо, за життя матері 21 грудня 2005 року було укладено спадковий договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г., зареєстрований в реєстрі за №4502. Згідно даного спадкового договору, ОСОБА_1 взято зобов'язання виконувати передбачені в договорі розпорядження ОСОБА_2 і в разі її смерті набути право власності на належне відчужувачу майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Після смерті матері право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі спадкового договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2015 року №48520904. Разом з тим, після смерті заявника матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, зокрема присадибна земельна ділянка площею 0,3501 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на якій власне розташований житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , належний померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №880949 від 15.07.2009. Вказана присадибна земельна ділянка заповідана заявнику згідно заповіту від 14.12.2004 року, при цьому до складу відчужуваного майна за спадковим договором від 21 грудня 2005 року дана земельна ділянка не увійшла, оскільки на той час не була оформлена державним актом, який виготовлено 15.07.2009 року. Про ці обставини раніше заявник не була детально поінформована, вважаючи себе власницею садиби, зокрема житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, не звертаючи уваги на титул власника земельної ділянки у зв'язку з необізнаністю юридичного оформлення. Вказане спадкове майно потрібно оформити в нотаріальному порядку у спадщину, тому з метою оформлення спадщини 26.11.2025 року вона звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за її заявою зареєстровано спадкову справу №163/2025, однак у оформленні спадщини відмовлено. Згідно листа від 26.11.2025 за №1244/02-31 нотаріусом надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.11.2025 року. Вказаною постановою заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із пропущеним строком прийняття спадщини, який встановлено ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, та у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт родинних відносин. Зокрема, нотаріусом повідомлено, що на підтвердження родинних відносин з померлою ОСОБА_2 , спадкоємицею, ОСОБА_1 надано документи, а саме: свідоцтво про її народження, видане Іваньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області 19 квітня 1951 року, за актовим записом №75, згідно якого спадкоємиця стверджує, що померла доводиться її матір'ю, та свідоцтво про шлюб, видане Іваньківське сільське бюро ЗАГС Маньківського району Черкаської області 2 червня 1970 року за №18, яким спадкоємиця доказує, що у неї змінилося прізвище із дошлюбного « ОСОБА_3 » на шлюбне « ОСОБА_4 ». Нотаріусом було оглянуто надані правовстановлюючі документи, та перевірені дані документи у державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження та про шлюб, щоб встановити достовірність документів та підтвердити юридичний факт народження, укладення шлюбу, смерті, що є ключовим для подальших нотаріальних дій. При проведенні перевірки достовірності документів встановлено, що в свідоцтві про народження ім'я спадкоємиці російською мовою вказано « ОСОБА_5 », з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 26 листопада 2025 року за №00054971483 у відомостях про дитину вказано « ОСОБА_6 », також у спадкоємиці у графі мати російською мовою вказано « ОСОБА_7 »,з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 26 листопада 2025 року за №00054971483 у відомостях про матір вказано « ОСОБА_8 », дата народження вказано «1928 р.». У свідоцтві про смерть прізвище померлої вказано « ОСОБА_9 », для підтвердження родинних відносин спадкоємиці з померлою було оглянуто повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб померлої ОСОБА_2 від 26 листопада 2025 року за №00054971603 у відомостях про наречену прізвище до реєстрації шлюбу вказано « ОСОБА_3 », прізвище після реєстрації « ОСОБА_9 », власне ім'я « ОСОБА_10 », по батькові « ОСОБА_11 », дата народження нареченої вказано « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У вищевказаних правовстановлюючих документах є розбіжності в імені спадкоємиці, та розбіжності в імені, по-батькові та даті народження померлої, що не дає змоги видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки спадкоємиця не довела факт родинних відносин з померлою ОСОБА_2 . Таким чином, нотаріусом роз'яснено, що заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 необхідно звернутися до суду з заявою про продовження строку прийняття спадщини та про встановлення факту родинних відносин. Таким чином, на даному етапі оформлення спадщини у спадкоємця відсутня можливість нотаріального оформлення спадкових прав, оскільки заява про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті спадкодавця не подавалась, при цьому відсутнє підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті, а саме так і склались правовідносини у даному випадку, однак цей факт можливо підтвердити рішенням суду, у зв'язку з чим вимушена звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки саме такі були правовідносини. Крім того, як зазначено нотаріусом, відсутні документи, які б підтверджували факт родинних відносин із спадкодавцем. Разом з тим, для можливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку, в даному випадку заявнику необхідно підтвердити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті, оскільки фактично заявник постійно проживала зі спадкодавцем. Так, відповідно до п. 4.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно п.4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. По суті даної справи слід зазначити, що фактично заявник ОСОБА_1 фактично постійно проживала разом із матір'ю - спадкодавицею на час її смерті в будинку АДРЕСА_1 при цьому зареєстроване місце проживання матері було у вказаному будинку АДРЕСА_1 , а зареєстроване місце проживання заявника - в будинку АДРЕСА_1 . Тобто, ці домоволодіння є суміжними. Як зазначено вище, 21 грудня 2005 року було укладено спадковий договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г., зареєстрований в реєстрі за №4502. Згідно даного спадкового договору, ОСОБА_1 взято зобов'язання виконувати передбачені в договорі розпорядження ОСОБА_2 і в разі її смерті набути право власності на належне відчужувачу майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Зокрема, вказаним договором, згідно п.2.1, 2.2, набувач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання виконувати такі дії: не пізніше 20 числа кожного місяця виплачувати відчужувачу грошову суму в розмірі 30 відсотків своєї пенсії; протягом весняно - осіннього періоду власними силами або з допомогою залучених осіб обробляти земельну ділянку, вживати заходів для знищення бур'янів, та шкідників садово - городніх культур; проводити ремонт будинку; оплатити вартість технічної документації; матеріалів та роботи по газифікації будинку, сплачувати у встановлені строки податок, вартість послуг з користування електроенергією, газом та інші необхідні платежі; при потребі забезпечувати відчужувача необхідними ліками за рецептами лікарів. Крім того, у разі смерті організувати поховання відчужувача за християнськими звичаями на кладовищі села Іваньки Маньківського району Черкаської області та влаштувати поминки, після спливу одного року після смерті відчужувача встановити на його могилі надмогильну споруду. Таким чином, власне самим спадковим договором фактично передбачено було постійне місцезнаходження набувача-заявника на території садиби відчужувача - спадкодавця та фактичний догляд аж до її смерті, що і було виконано заявником як набувачем за договором. Факт спільного постійного проживання заявника із спадкодавцем підтверджується як власне вищевказаною інформацією, так і письмовими заявами жителів села Іваньки Уманського району, Черкаської області - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , справжність підписів на яких засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування. Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Уманського (колишнього Маньківського) району, Черкаської області, дійсно доводилась рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці та жительці села Іваньки Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Також підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично постійно доглядала свою матір ОСОБА_2 , та проживала постійно з нею на час її смерті в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доглядала свою матір ОСОБА_2 до її смерті, проживаючи постійно разом, оскільки та була похилого віку, хворіла, та здійснила її поховання, справила поминальні обрядові обіди. Факт того, що вона є дочкою спадкодавця підтверджується заповітом від імені ОСОБА_2 від 14.12.2004 року, у якому спадкодавець заповіла своє майно своїй дочці ОСОБА_1 . Інформацією, вказаною у витягах з ДРАЦС №00054971251, №00054971483, №00054971603 від 26.11.2025 підтверджується як факт здійснення нею поховання ОСОБА_2 , так і факт постійного проживання з нею на час відкриття спадщини (час смерті), так і факт того, що заявник дійсно доводиться дочкою померлої. За вказаних виявлених обставин відсутності підтвердження родинних відносин, з метою отримання документальних підтверджень родинних відносин з покійною матір'ю та внесення відповідних змін до актових записів, заявник звернулася з письмовою заявою до Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Своєю заявою повідомила про наявність вищевказаних обставин відсутності повного документального підтвердження родинних відносин та звернулася з проханням повідомити, чи є можливість за таких обставин внести зміни у актові записи чи отримати відповідні актові записи чи інші документи для підтвердження родинних відносин з матір'ю ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів. Зокрема повідомила про оформлення спадщини після смерті матері, і при огляді документів у нотаріуса виявлено, що у документах містяться розбіжності на підтвердження родинних відносин з покійною матір'ю. Так, у свідоцтві про народження НОМЕР_2 , виданому 19.04.1951 року Іваньківською сільською радою Маньківського району Київської області, яке заповнене повністю російською мовою, заявника повне ім'я з дошлюбним прізвищем вказано як ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю вказана ОСОБА_7 , в графі «батько» вказано ОСОБА_15 . В подальшому її прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4 після укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 від 02.06.1970 року, виданим Іваньківським сільським бюро ЗАГС Маньківського району Черкаської області. За інформацією, вказаною у повному витязі з Драцс щодо актового запису про шлюб матері, її повне ім'я вказано як ОСОБА_16 з дошлюбним прізвищем ОСОБА_3 . Листом Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.12.2025 року №135/23.6-05-06-06 заявника повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. У відповідності до п. 9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану. Відповідно до вимог п.1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України. Повідомлено, що за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин, тому не вбачається можливим надання документів та відновити формально втрачені юридичною силою документи, оскільки з наданих та наявних документів вбачається, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданому 19.04.1951 Іваньківською сільською радою Маньківського району Київської області, яке заповнене повністю російською мовою, повне ім'я вказано « ОСОБА_14 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю вказана « ОСОБА_7 », в графі «батько» вказано « ОСОБА_15 ». За інформацією, вказаною у повному витязі з Драцс щодо актового запису про шлюб, повне ім'я вказано як ОСОБА_16 з дошлюбним прізвищем ОСОБА_3 . Інші документи, які б підтверджували родинні відносини, не надані та відсутні. Крім того, згідно постанови нотаріуса від 26.11.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю підтвердження родинних відносин з роз'ясненням необхідності надання рішення суду про встановлення факту родинних відносин. На підставі викладеного, одночасно поінформовано про право звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості. По суті, вказаний лист відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України. У зв'язку з відсутністю можливості внесення змін у актові записи та отримання підтвердження родинних відносин у відділі державної реєстрації актів цивільного стану,заявник вимушена звертатись до суду з даною заявою про встановлення як факту родинних відносин, оскільки в даному випадку необхідно підтвердити факт родинних відносин, який встановлюються в судовому порядку в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 11.12.2025 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Заявник до суду не з'явився, але в своїй заяві просила справу слухати в її відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Представник заінтересованої особи: Іваньківської сільської ради в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутності та не заперечує проти задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського (нині Уманського) району Черкаської області у віці 88 років померла заявника мати ОСОБА_2 , про що 09.11.2015 року складено відповідний актовий запис за №37, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.11.2015 року виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с.13).
На час смерті зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 було в АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією згідно листа Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 28.09.2025 року №1136/02-19 (а.с.14).
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 14.12.2004 року уповноваженою посадовою особою Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за №253, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що за законом матиме право, в тому числі жилий будинок з надвірними спорудами, присадибну земельну ділянку розміром 0,32 га., що знаходяться в АДРЕСА_1 , а також заощадження по вказаних рахунках, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.15).
Разом з тим, попередньо, за життя ОСОБА_2 21 грудня 2005 року було укладено спадковий договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г., зареєстрований в реєстрі за №4502. Згідно даного спадкового договору, ОСОБА_1 взято зобов'язання виконувати передбачені в договорі розпорядження ОСОБА_2 і в разі її смерті набути право власності на належне відчужувачу майно: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.16-17).
Після смерті ОСОБА_2 право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі спадкового договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2015 року №48520904 (а.с.18).
Разом з тим, після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, зокрема присадибна земельна ділянка площею 0,3501 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на якій власне розташований житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , належний померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №880949 від 15.07.2009 (а.с.19).
Вказана присадибна земельна ділянка заповідана заявнику згідно заповіту від 14.12.2004 року, при цьому до складу відчужуваного майна за спадковим договором від 21 грудня 2005 року дана земельна ділянка не увійшла, оскільки на той час не була оформлена державним актом, який виготовлено 15.07.2009 року .
26.11.2025 року заявник звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де за її заявою зареєстровано спадкову справу №163/2025, однак у оформленні спадщини відмовлено (а.с.20).
Згідно листа від 26.11.2025 за №1244/02-31 нотаріусом надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.11.2025 року. Вказаною постановою заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із пропущеним строком прийняття спадщини, який встановлено ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, та у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт родинних відносин. Зокрема, нотаріусом повідомлено, що на підтвердження родинних відносин з померлою ОСОБА_2 , спадкоємицею, ОСОБА_1 надано документи, а саме: свідоцтво про її народження, видане Іваньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області 19 квітня 1951 року, за актовим записом №75, згідно якого спадкоємиця стверджує, що померла доводиться її матір'ю, та свідоцтво про шлюб, видане Іваньківське сільське бюро ЗАГС Маньківського району Черкаської області 2 червня 1970 року за №18, яким спадкоємиця доказує, що у неї змінилося прізвище із дошлюбного « ОСОБА_3 » на шлюбне « ОСОБА_4 ». Нотаріусом було оглянуто надані правовстановлюючі документи, та перевірені дані документи у державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження та про шлюб, щоб встановити достовірність документів та підтвердити юридичний факт народження, укладення шлюбу, смерті, що є ключовим для подальших нотаріальних дій. При проведенні перевірки достовірності документів встановлено, що в свідоцтві про народження ім'я спадкоємиці російською мовою вказано « ОСОБА_5 », з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 26 листопада 2025 року за №00054971483 у відомостях про дитину вказано « ОСОБА_6 », також у спадкоємиці у графі мати російською мовою вказано « ОСОБА_7 »,з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 26 листопада 2025 року за №00054971483 у відомостях про матір вказано « ОСОБА_8 », дата народження вказано «1928 р.». У свідоцтві про смерть прізвище померлої вказано « ОСОБА_9 », для підтвердження родинних відносин спадкоємиці з померлою було оглянуто повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб померлої ОСОБА_2 від 26 листопада 2025 року за №00054971603 у відомостях про наречену прізвище до реєстрації шлюбу вказано « ОСОБА_3 », прізвище після реєстрації « ОСОБА_9 », власне ім'я « ОСОБА_10 », по батькові « ОСОБА_11 », дата народження нареченої вказано « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У вищевказаних правовстановлюючих документах є розбіжності в імені спадкоємиці, та розбіжності в імені, по-батькові та даті народження померлої, що не дає змоги видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки спадкоємиця не довела факт родинних відносин з померлою ОСОБА_2 . Таким чином, нотаріусом роз'яснено, що заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 необхідно звернутися до суду з заявою про продовження строку прийняття спадщини та про встановлення факту родинних відносин.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги заявник зазначає, що на даному етапі оформлення спадщини у спадкоємця відсутня можливість нотаріального оформлення спадкових прав, оскільки заява про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті спадкодавця не подавалась, при цьому відсутнє підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем на час смерті, а саме так і склались правовідносини у даному випадку, однак цей факт можливо підтвердити рішенням суду, у зв'язку з чим вимушена звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки саме такі були правовідносини. Крім того, як зазначено нотаріусом, відсутні документи, які б підтверджували факт родинних відносин із спадкодавцем.
Відповідно до п. 4.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Згідно п.4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Також обгрунтовуючи заявлені вимоги заявник зазначає, що вона фактично постійно проживала разом із матір'ю - спадкодавицею на час її смерті в будинку АДРЕСА_1 при цьому зареєстроване місце проживання матері було у вказаному будинку АДРЕСА_1 , а зареєстроване місце проживання заявника - в будинку АДРЕСА_1 . Тобто, ці домоволодіння є суміжними. Спадковим договором фактично передбачено було постійне місцезнаходження набувача-заявника на території садиби відчужувача - спадкодавця та фактичний догляд аж до її смерті, що і було виконано заявником як набувачем за договором.
Факт спільного постійного проживання заявника із спадкодавцем підтверджується також письмовими заявами жителів села Іваньки Уманського району, Черкаської області - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , справжність підписів на яких засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування. Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, дійсно доводилась рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці та жительці села Іваньки Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Також підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично постійно доглядала свою матір ОСОБА_2 , та проживала постійно з нею на час її смерті в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доглядала свою матір ОСОБА_2 до її смерті, проживаючи постійно разом, оскільки та була похилого віку, хворіла, та здійснила її поховання, справила поминальні обрядові обіди (а.с.29-34).
Листом Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.12.2025 року №135/23.6-05-06-06 заявника повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. У відповідності до п. 9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану. Відповідно до вимог п.1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України. Повідомлено, що за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин, тому не вбачається можливим надання документів та відновити формально втрачені юридичною силою документи, оскільки з наданих та наявних документів вбачається, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданому 19.04.1951 Іваньківською сільською радою Маньківського району Київської області, яке заповнене повністю російською мовою, повне ім'я вказано « ОСОБА_14 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю вказана « ОСОБА_7 », в графі «батько» вказано « ОСОБА_15 ». За інформацією, вказаною у повному витязі з Драцс щодо актового запису про шлюб, повне ім'я вказано як ОСОБА_16 з дошлюбним прізвищем ОСОБА_3 . Інші документи, які б підтверджували родинні відносини, не надані та відсутні. Крім того, згідно постанови нотаріуса від 26.11.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю підтвердження родинних відносин з роз'ясненням необхідності надання рішення суду про встановлення факту родинних відносин. На підставі викладеного, одночасно поінформовано про право звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості. По суті, вказаний лист відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України (а.с.31).
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Основними засадами судочинства є:1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;2) забезпечення доведеності вини;3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;5) забезпечення обвинуваченому права на захист;6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;7) розумні строки розгляду справи судом;8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;9) обов'язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регулюється Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Суд констатує, що дане звернення до суду є своєчасним та належним і встановлення даного факту відповідає завданню цивільного судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а тому суд на підставі наданих доказів у їх сукупності дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог, як таких, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 293, 315, 316 ЦПК України, суд, -
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ), дійсно постійно проживала на час відкриття спадщини разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського (нині Уманського) району Черкаської області, актовий запис №37 від 09.11.2025 року.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ), дійсно доводиться рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Іваньки Маньківського (нині Уманського) району, Черкаської області, актовий запис №37 від 09.11.2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
СуддяІ. Д. Калієвський