23 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 282/964/25
адміністративне провадження № К/990/42495/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року (колегія у складі суддів Гонтарука В. М., Білої Л.М., Моніча Б.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення,
Історія справи
Любарський районний суд Житомирської області рішенням від 08 серпня 2025 року задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, скасував постанову серії ЕНА №5211142 від 13 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором відділення поліції №3 (смт Ярмолинці) Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітаном поліції Літвінчуком Миколою Станіславовичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), якою накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) грн і закрив справу про адміністративне правопорушення.
Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області) оскаржило зазначене рішення до суду апеляційної інстанції.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 вересня 2025 року залишив цю апеляційну скаргу без руху та запропонував скаржникові у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
05 вересня 2025 року ГУ НП в Хмельницькій області звернулося до апеляційного суду із заявою, в якій просило продовжити строк, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
Ухвалою від 02 жовтня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу ГУ НП в Хмельницькій області на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 08 серпня 2025 року в цій справі, особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважив, що скаржник не надав доказів на підтвердження отримання коштів в майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування.
Із цих міркувань суд апеляційної інстанції вважав, що підстав для продовження відповідачеві процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги немає та повернув апеляційну скаргу скаржникові відповідно до частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ГУ НП в Хмельницькій області просило скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Свої доводи відповідач обґрунтував тим, що на виконання ухвали апеляційного суду від 02 вересня 2025 року надав платіжну інструкцію №5134 від 13 серпня 2025 року, при цьому, зауважив, що оскільки всі процесуальні документи подано в електронній формі, то має застосовуватися коефіцієнт 0,8 і розмір судового збору складає 726,72 грн. Суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою та неправильно розрахував належну до сплати суму судового збору.
Скаржник також додав, що надавав апеляційному суду пояснення з приводу того, що Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області) не надсилає до ГУ НП в Хмельницькій області оплачені платіжні інструкції в паперовому вигляді. Із цього приводу, послуговуючись висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі №440/9709/23, від 27 червня 2024 року у справі №440/18837/23, від 23 липня 2024 року у справі №440/17245/23, скаржник зазначив, що обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається саме на суд, проте суд апеляційної інстанції не врахував цих висновків.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2025 року справу призначено до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні строків її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і в частині сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Згідно із частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Для цього суд встановлює скаржникові строк щоб він усунув ті формальні дефекти скарги, на які вказав суд і які перешкоджають прийняттю її до розгляду.
При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та встановити спосіб і строк їх усунення.
Як убачається з матеріалів справи, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 вересня 2025 року залишив апеляційну скаргу ГУ НП в Хмельницькій області без руху та встановив скаржникові п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 908,40 грн.
Зазначена ухвала надійшла до електронного кабінету ГУ НП в Хмельницькій області 04 вересня 2025 року о 01:07 год., про що складено довідку відповідного змісту.
05 вересня 2025 року скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив продовжити строк, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року.
Разом із цією заявою скаржник надав платіжну інструкцію №5134 від 13 серпня 2025 року щодо сплати судового збору в розмірі 726,72 грн з призначенням платежу « 101 1007020,2800, Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 на рішення від 08.08.2025 по справі №282/964/25; Сьомий апеляційний адмін.суд.».
В заяві скаржник пояснив, що оскільки всі процесуальні документи він подав в електронній формі, то має застосовуватися коефіцієнт 0,8, тож судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено в розмірі 726,72 грн. Також зазначив, що ГУ ДКСУ у Хмельницькій області не надсилає до ГУ НП в Хмельницькій області оплачені платіжні інструкції в паперовому вигляді. У підсумку, пославшись на відсутність кошторисних призначень за КЕКВ 2800 та необхідність отримання платіжної інструкції в паперовому вигляді, скаржник просив продовжити йому строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Отримавши цю заяву з платіжною інструкцією, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 жовтня 2025 року відмовив заявникові у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув її відповідачеві.
Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд керується таким.
Механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI). Суди, виконуючи вимоги закону щодо перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, визначені вказаною нормою, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Як убачається з матеріалів справи, скаржник у межах встановленого апеляційним судом в ухвалі від 02 вересня 2025 року п'ятиденного строку надав через електронний кабінет платіжну інструкцію №5134 від 13 серпня 2025 року щодо сплати судового збору в розмірі 726,72 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 08 серпня 2025 року в справі 282/964/25.
Натомість, в оскаржуваній ухвалі, як свідчить її зміст, суд апеляційної інстанції проігнорував доводи заявника, не надав оцінки його мотивам щодо потреби застосування коефіцієнту 0,8, залишив поза увагою подану скаржником платіжну інструкцію та не зазначив, чи перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На думку колегії суддів, за описаної ситуації, повернення судом апеляційної скарги одразу після отримання відомостей про імовірне усунення її недоліків, з мотивів відсутності підстав для продовження процесуального строку, при цьому без реальної оцінки наведених у заяві доводів, вказує лише на те, що апеляційний суд у розглядуваному випадку, постановляючи оскаржувану ухвалу, керувався суто формальними міркуваннями.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а також частини другої статті 9 Закону №3674-VI, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із частиною першою статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оспорювана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року - скасуванню з направленням справи №282/964/25 до цього ж суду для продовження її розгляду.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року скасувати, а справу №282/964/25 направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду