23 грудня 2025 року
м. Київ
справа №380/19912/24
адміністративне провадження №К/990/48035/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.,
суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України (далі - ТУ ДСА) у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії, і
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не видачі судді у відставці ОСОБА_1 установленої законодавством форми довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн;
- зобов'язати відповідача видати судді у відставці ОСОБА_1 установленої законодавством форми довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.
Суд першої інстанції розгляд справи здійснював в порядку спрощеного позовного провадження.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05 грудня 2024 року позовні вимоги задовольнив.
ТУ ДСА у Львівській області не погодилося з рішенням суду першої інстанції і подало апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2025 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції і через свого представника адвоката Раневича Ореста Юрійовича з використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху, бо скаржник не надав суду документ на підтвердження сплати судового збору та некоректно (помилково) зазначив підстави касаційного оскарження.
У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник виконав вимоги, які були в ній зазначені, та долучив до неї платіжну інструкцію від 19 грудня 2025 року № 7902-8087-1376-3703 про сплату судового збору.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України зазначені кошти судового збору зараховані на казначейський рахунок..
Підставами відкриття касаційного оскарження скаржник визначає норми, передбачені пунктом 1 частини четвертої та підпункт «а», пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково у таких випадках 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених частинами другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, які заразом дають підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України, коли нема підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз доводів касаційної скарги в аспекті встановлених судами першої та апеляційної інстанцій і викладених в оскаржених судових рішеннях фактичних обставин справи, наданою їм правничою оцінкою в сукупності, дозволяє на стадії ухвалення рішення про можливість касаційного оскарження визнати, що касаційна скарга ОСОБА_1 не містить підстав, за яких ця скарга мала б бути повернута без розгляду, чи за яких можливо ухвалити рішення про відмову у відкритті касаційного провадження.
Наведені скаржником аргументи та доводи, викладені в касаційній скарзі, потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому колегія суддів в аспекті проаналізованих підстав, на основі яких подана касаційна скарга у цій справі, вважає за потрібне здійснити касаційний перегляд судових рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана у строк, установлений КАС України, із дотриманням передбаченого цим Кодексом порядку, за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, а підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження нема, колегія суддів в контексті викладеного підсумовує, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/19912/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Судді А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко