про відкриття касаційного провадження
22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №640/4205/20
адміністративне провадження №К/990/51342/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року
у справі №640/4205/20
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправними та скасування приписів,
У квітні 2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якому просив:
- зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинно добудований поверх будинку за адресою АДРЕСА_1 , згідно з технічним паспортом, складеним Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на 10 травня 1995 року.
У червні 2020 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Департаменту, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23 вересня 2019 року та визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 вересня 2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, відмовлено у задоволенні первісного позову Департаменту про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно добудований поверх будинку по АДРЕСА_1 згідно з технічним паспортом, складеним Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на 10 травня 1995 року; задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до Департаменту про визнання протиправними та скасування приписів.
Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23 вересня 2019 року та визнано протиправним та скасовано припис Департаменту про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 вересня 2019 року.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Департамент 06 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеними у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини сьомої статті 34, частини першої статті 38, статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), статей 376, 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів 21, 16-19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), пунктів 105, 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила №270) та порушили положення статті 242 КАС України за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково вважали, що Департамент надіслав матеріали перевірки (акт та приписи) на неправильну адресу (до міста Львів). Скаржник стверджує, що матеріали справи містять докази, які підтверджують, що попри технічну описку в індексі, відправлення надійшло до відділення зв'язку у місті Києві (індекс 04201), яке обслуговує адресу відповідача, і зберігалося там протягом місяця. Неотримання кореспонденції було наслідком ухилення відповідача, а не дій суб'єкта владних повноважень.
Скаржник зазначає, що суди безпідставно визнали порушеним право ОСОБА_1 бути присутнім під час перевірки. Перевірка проводилася у присутності уповноваженого представника (Скакуна А.Й.), який діяв на підставі чинної нотаріально посвідченої довіреності, надав документи на об'єкт та не повідомив про припинення своїх повноважень. Відмова представника від підписання акта зафіксована належним чином.
Скаржник вказує, що суди дійшли помилкового висновку про виконання відповідачем вимог припису шляхом подання повідомлення про початок будівельних робіт. Скаржник акцентує, що подане повідомлення не було зареєстроване через виявлені порушення та повернуто листом. Отже, самочинне будівництво (реконструкція зі зміною огороджувальних конструкцій без дозвільних документів) не було усунуто, а вимоги припису залишилися невиконаними, що є підставою для знесення згідно зі статтею 38 Закону №3038-VI.
Скаржник також зазначає, що суди необґрунтовано послалися на практику Верховного Суду у податкових спорах (справи №821/1157/16, №2а-10138/12/2670) при оцінці процедури вручення документів, ігноруючи спеціальні норми Порядку №553, який регулює здійснення архітектурно-будівельного контролю.
Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини першої статті 376 ЦК України, статті 26, частини першої статті 38, частини другої статті 39-1, статті 41 Закону №3038-VI у подібних правовідносинах та просить сформувати правову позицію щодо втрати об'єктом нерухомості статусу самочинного будівництва, а також знесення такого об'єкта, у випадку, коли особа свідомо ухиляється від отримання акта перевірки та припису (надісланих засобами поштового зв'язку), однак фактично обізнана про перевірку через свого представника, і намагається легалізувати будівництво шляхом подання повідомлення про початок будівельних робіт, яке не було прийнято органом державного архітектурно-будівельного контролю через невідповідність вимогам законодавства, продовжуючи будівництво без належно затвердженої проєктної документації.
У касаційній скарзі Департамент просить Верховний Суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року і ухвалити нове рішення, яким позов Департаменту задовольнити, а зустрічний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень частини сьомої статті 34, частини першої статті 38, статті 41 Закону №3038-VI, статей 376, 244 ЦК України, пунктів, 16-19, 21 Порядку №553, пунктів 105, 106 Правил №270, перевірки дотримання положень статті 242 КАС України та з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Департаменту, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує Джух Н.В. зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі №640/4205/20 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів.
2. Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №640/4205/20.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа