23 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/14042/24 пров. № А/857/14704/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про:
визнання протиправним та скасування рішення № 032350014587 від 04.11.2024 про відмову в переведенні з пенсії по віку, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов'язання відповідача перевести позивачку з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу», з дати звернення (28.10.2024), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 26.04.1993 по 05.10.2024 із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 28.10.2024 за №299/М/03-20-10-02-12 та №300/М/03-20-10-02-12. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року (з урахуванням ухвали від 20 березня 2025 року про внесення виправлень у судове рішення) позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 032350014587 від 04.11.2024 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи з 26.04.1993 по 05.10.2022 в податкових органах, та прийняти рішення про переведення її з пенсії за віком, що виплачувалась відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 на пенсію по віку згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 28.10.2024. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі зазначає, що неодмінною умовою для задоволення вимог адміністративного позову є встановлення факту порушення прав особи протиправними рішеннями або діями (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень. Згідно до ч.2 Положення про Пенсійний фонд України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актів Кабінету Міністрів України, іншими актами Законодавства. 10.12.2015 прийнятий Закон України «Про державну службу» № 889, який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон № 889). Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону № 889, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон № 889. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 (далі - Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу. Згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723 і пунктами 10, 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі № 687/545/17. З набуттям чинності Закону № 3723 в Україні було визначено поняття державної служби і статус державних службовців. Статтею 25 Закону № 3723 визначено сім категорій посад державної служби, а також посади, які належать до кожної із цих категорій. Також цією статтею зазначено, що віднесення посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Службовцям, які займали посади, віднесені до категорії посад державної служби, встановлювався відповідний ранг.
Керівникам і спеціалістам державної податкової адміністрації (інспекції) з урахуванням специфіки та особливостей роботи в органах податкової служби, а також залежно від виконуваних функцій за певною посадою, присвоювались спеціальні звання у відповідності з Положенням про спеціальні звання працівників державних податкових інспекцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 №559 (яке діяло на час роботи Позивача)
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 №503 «Про внесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» віднесено посади державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань, до відповідних категорій посад. Статтею 3 Закону №889 визначено, що його дія не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Обставини справи:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Волинській області з 05.08.2021, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058.
28 жовтня 2024 року, Позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід із пенсії за віком згідно Закону № 1058 на пенсію відповідно до ст. 37 Закону № 3723 (далі - заява від 28.10.2024).
До заяви додала, зокрема:
довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органі, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифікованого, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби від 28.10.2024 № 299/М/03-20-10-02-12, видану Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - довідка № 299/М/03-20-10-02-12);
довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 28.10.2024 № 300/М/03-20-10-02-12, видану Головним управлінням ДПС у Волинській області (далі - довідка № 300/М/03-20-10-02-12).
Підстави прийняття рішення про відмову:
В електронній пенсійній справі Позивачки наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 22.08.1979 (далі - трудова книжка), згідно її записів ОСОБА_1 працювала з 26.04.1993 по 05.10.2022 в Державній податковій службі України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звертало увагу суду першої інстанції, що зарахування періодів роботи в органах податкової служби до стажу державної служби, чинним законодавством не передбачено, однак вказана підстава залишена поза увагою.
Також, Апелянт наголошував, що ОСОБА_1 не має права на пенсію державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону 3723, з урахуванням змін, внесених Законом № 889 (яким передбачено, що ст. 37 Закону № 3723 застосовується, до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889), оскільки, не дотримано вимог для призначення пенсії за цією законодавчою нормою:
станом на 01.05.2016 Позивачка не займала посаду державної служби та не мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;
станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не мала не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, рішення про відмову є законним та таким, що винесене з дотриманням норм чинного законодавства, а отже скасуванню не підлягає.
Що стосується наданих Позивачкою довідок № 299/М/03-20-10-02-12 та № 300/М/03-20-10-02-12, то апелянт зазначає, що Позивачкою надано вказані довідки. Дані довідки № 299/М/03-20-10-02-12 визначені станом на жовтень 2024 року; дані довідки № 300/М/03-20-10-02-12 вказані станом на вересень 2024 року.
Проте, Позивачка не має права на отримання довідок із визначеними даними, з огляду на таке:
12 липня 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» № 823, яка набрала чинності 20.07.2024 (далі - Постанова № 823) та застосовується з 01.01.2024.
Згідно Постанови № 823, пункт 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», доповнено пунктами 4.1. та 4. 2., згідно яких:
Відповідно до п. 4.1: для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 року в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:
посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);
розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи.
При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 року середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 року за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 року до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 року, визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат.
Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 року середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 року у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 4.2: для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Крім того, Головне управління звертає увагу, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначені пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року.
З 01 січня 2024 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» (далі - Постанова № 1409), якою затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
Пунктом 3 Постанови № 1409 передбачено, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», не застосовуються до державних службовців, що провели класифікацію посад державної служби.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звертає увагу суду апеляційної інстанції, що Позивачка, станом на 01.05.2016 не має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Крім того, станом на дату, 05.10.2022 року, звільнення Позивачки, посада, яку вона займала не пройшла класифікацію посад державної служби, про що свідчать складові довідок № 299/М/03-20-10-02-12 та № 300/М/03-20-10-02-12.
Апелянт наголошує що, ОСОБА_1 , взагалі, не має права на призначення пенсії державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону 3723, з урахуванням змін, внесених Законом № 889 (яким передбачено, що ст. 37 Закону № 3723 застосовується, до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889). Але, якби Позивачка мала право на призначення такого виду пенсії, дані довідок мали б бути визначені станом на 31 грудня 2023 року, а не на вересень чи жовтень 2024 року.
Так, судом першої інстанції залишено поза увагою обґрунтування Апелянта, щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
При розгляді заяв, зокрема, про призначення пенсії, органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності.
Аналіз положень Порядку № 22-1 свідчить про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області є органом Пенсійного фонду, який на виконання принципу екстериторіальності, приймав рішення відносно заяви Позивачки від 28.10.2024. Втім, повноваження Апелянта виконано шляхом прийняття рішення про відмову.
Отже, відсутні правові підстави для покладання вказаного зобов'язання на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що у серпні 2021 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
28.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015, долучивши довідки про складові заробітної плати державного службовця видані Головним управлінням ДПС у Волинській області від 28.10.2024 за №299/М/03-20-10-02-12 та №300/М/03-20-10-02-12.
Відповідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за №1566/11846 (далі-Порядок), заява про призначення (перерахунок) пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності відділом перерахунків пенсій ГУ ПФУ в Херсонській області.
04.11.2024 рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 032350014587 позивачу було відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу державної служби.
Відповідач не зарахував до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців період роботи з 26.04.1993 по 05.10.2022 в територіальних органах ДПІ, тобто 29 років 05 місяців 10 днів.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон від 16.12.1993 №3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.
Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Пунктом 4 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Так, статтею 46 цього Закону визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
З огляду на викладене, суд першої інстанції підставно ввважав, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723 та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку 60 років та згідно перерахунку пенсії від 15.11.2024 загальний страховий стаж позивача становить 43 роки 01 місяць 03 дні. Однак, відповідачем до стажу державної служби не зараховано період роботи з 26.04.1993 по 05.10.2022 в органах державної податкової служби.
Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22.08.1979 вбачається, що: 26.04.1993 згідно наказу № 31-о від 23.04.1993 прийнята в Державну податкову інспекцію по м. Луцьку на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів громадян, майна, землі та держмита (запис № 18);
08.07.1993 ОСОБА_1 відповідно до наказу № 75-о від 08.07.1993 переведена на посаду державного податкового інспектора сектору податків на землю та транспортних засобів Державної податкової інспекції по м. Луцьку (запис № 19);
03.01.1994 наказом № 64-о від 03.01.1994 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу аудиту фізичних осіб управління аудиту Державної податкової інспекції по м. Луцьку (запис № 20);
26.11.1996 згідно наказу № 66-о від 26.11.1996 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора сектора по контролю за оподаткуванням заробітної плати Державної податкової адміністрації у м. Луцьку (запис № 22);
26.12.1996 відповідно до наказу № 222-о від 26.12.1996 переведена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору по контролю за оподаткуванням заробітної плати Державної податкової адміністрації у м. Луцьку (запис № 23);
01.04.1998 наказом № 179 від 11.05.1998 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора сектору по контролю за оподаткуванням заробітної плати управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації у м. Луцьку (запис № 25);
01.07.1998 ОСОБА_1 згідно наказу № 211-о від 30.06.1998 переведена на посаду заступника начальника відділу документальних перевірок фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Луцьку (запис № 26); 01.06.2000 відповідно до наказу № 50-о від 01.06.2000 переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Луцьку (запис № 27);
01.06.2000 наказом № 61-о від 14.06.2000 переведена на посаду заступника начальника відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Луцьку (запис № 28);
05.09.2000 ОСОБА_1 згідно наказу № 88-о від 04.09.2000 призначена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у м. Луцьку (запис № 29);
29.10.2001 відповідно до наказу № 143-о від 29.10.2001 призначена на посаду начальника відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової Інспекції у м. Луцьку (запис № 31); 01.09.2004 наказом № 17 від 01.09.2004 призначена на посаду начальника відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 32);
01.09.2005 ОСОБА_1 згідно наказу № 201-о від 01.09.2005 переведена на посаду виконуючої обов'язки завідуючої сектором контрольно- перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 33);
01.11.2005 відповідно до наказу № 269-о від 01.11.2005 призначена на посаду начальника відділу звґязків з громадськістю, засобами масової інформації та масово-роз'яснювальної роботи Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 34);
26.12.2006 наказом № 433-о від 26.12.2006 переведена на посаду начальника відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 35);
31.07.2007 згідно наказу № 248-о від 31.07.2007 переведена на посаду начальника відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 35);
15.05.2008 відповідно до наказу № 137-о від 15.05.2008 призначена на посаду начальника відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 38);
06.07.2010 ОСОБА_1 наказом № 374-о від 06.07.2010 переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (запис № 39);
05.03.2012 згідно наказу № 13-о від 05.03.2012 призначена на посаду начальника відділу взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС (запис № 40);
25.06.2013 відповідно до наказу № 11-о від 25.06.2013 призначена на посаду начальника інформаційно-комунікаційного відділу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (запис № 41);
23.06.2014 ОСОБА_1 наказом № 185-о від 23.06.2014 переведена на посаду завідувача інформаційно-комунікаційного сектору Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (запис № 44);
19.01.2015 згідно наказу № 60-о від 19.01.2015 призначена на посаду завідувача сектору комунікацій Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (запис № 45);
22.01.2016 відповідно до наказу № 20-о від 22.01.2016 переведена на посаду начальника відділу організації роботи Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (запис № 46);
21.08.2017 наказом № 269-о від 21.08.2017 переведена на посаду завідувача сектору організації роботи Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (запис № 47);
22.11.2018 згідно наказу № 125-о від 21.11.2018 звільнена із займаної посади в порядку переведення за п. 5 ст. 36 КзПП (запис № 48);
22.11.2018 відповідно до наказу № 739-о від 21.11.2018 переведена на посаду завідувача сектору комунікацій Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (запис № 49);
12.09.2019 наказом № 933-о від 12.09.2019 звільнена із займаної посади в порядку переведення за п. 5 ст. 36 КзПП (запис № 50);
13.09.2019 згідно наказу № 351-о від 12.09.2019 призначена на посаду завідувача сектору забезпечення роботи Луцького управління Головного управління ДПС у Волинській області (запис № 51);
03.09.2020 відповідно до наказу № 261-о від 03.09.2020 переведена на посаду завідувача сектору розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Волинській області (запис № 53);
21.12.2020 наказом № 668-о від 21.12.2020 звільнена із займаної посади в порядку переведення за п. 5 ст. 36 КзПП (запис № 54);
22.12.2020 наказом № 32-о від 21.12.2020 переведена на посаду завідувача сектору розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Волинській області (запис № 55);
05.10.2022 згідно наказу № 378-о від 05.10.2022 ОСОБА_1 припинено державну службу та звільнено з посади у зв'язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни організаційної структури та штатного розпису ГУ ДПС у Волинській області без скорочення чисельності або штату державних службовців згідно з пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (запис № 57);
Крім цього, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.08.1979 позивачка 31.05.1994 - прийняла присягу державного службовця, а 06.05.1994 їй присвоєно персональне звання інспектора податкової служби третього рангу, 15.06.1998- присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби другого рангу, 25.09.2002- присвоєно персональне звання інспектора податкової служби першого рангу, 25.10.2004 - присвоєно спеціальне звання радник податкової служби III рангу, 25.06.2013 - присвоєно 11 ранг державного службовця, 01.01. 2014 - присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи II рангу, 13.09.2019 - присвоєно 5 ранг державного службовця, 13.09.2022 - присвоєно 4 ранг державного службовця.
Разом з тим, як вбачається з рішення про відмову в перерахунку пенсії від 04.11.2024, що відповідач, враховуючи дані трудової книжки позивача, не зарахував періоди роботи ОСОБА_1 в податкових органах в періоди, коли їй було присвоєно спеціальні звання, зокрема, період з 26.04.1993 по 05.10.2022, відтак на думку відповідача, відсутні 20 років стажу на посадах віднесених до певної категорії, тому право на пенсію державного службовця відсутнє.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вже згаданої вище норми п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII стаж державної роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) (в тому числі): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Зокрема, згідно з додатком до Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби та на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 № 509-XII «Про Державну податкову службу в Україні» (далі Закон України № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України № 509-XII правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Частиною 7 ст. 15 Закону України № 509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України № 509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Відтак правильним є твердження суду першої інстанції, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Окрім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 № 5083-VI, який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі «Статтею 344. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби 344.1. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України «Про державну службу».
Відповідно до п. 342.4 ст. 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Приписами п. 343.1 ст. 343 ПК України унормовано, що посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання.
Відповідно до п. 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями ст. 344 ПК України та Порядку № 283.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 19.12.2023 у справі № 600/947/23-а посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновок суду першої інстанції, що період роботи позивача в органах Державної податкової служби зараховується їй до стажу державної служби. Таким чином, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 26.04.1993 по 05.10.2022 в Державній податковій інспекції.
Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ в Херсонській області № 032350014587 від 04.11.2024 про відмову позивачу в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №140/14042/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко