23 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/6416/24 пров. № А/857/9227/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року (головуючий суддя Юзьків М.І., м. Тернопіль) у справі № 500/6416/24 за адміністративним позовом Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,
Підгороднянська сільська рада звернулася до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач 1), Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (далі - відповідач 2), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ФОП ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-06-25-010469-а.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що запропонований відповідачем 2 варіант усунення порушень шляхом розірвання договору є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №382 з Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, виключені положення, визначені абзацом 14 пункту 47, однак правові підстави відхилення тендерної пропозиції, які були передбачені цим абзацом, були наявними у чинному законодавстві, а саме у підпункті 2 пункту 45 Особливостей. Також вказує на помилковість застосування відповідачем до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710. Звертає увагу суду на відповідності тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 вимогам тендерної документації.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачі та третя особа до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу не подали.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, Підгороднянська сільська рада є головним розпорядником бюджетних коштів, що підтверджується: Пояснюючою запискою Фінансового відділу Підгороднянської сільської ради до бюджету Підгороднянської сільської територіальної громади на 2024 рік; рішенням Підгороднянської сільської ради від 20.02.2024 №1182; інформацією з Державного веб-порталу для громадян Open Budget.
Підгороднянською сільською радою було оголошено процедуру закупівлі UA-2024-06-25-010469-а за предметом закупівлі “Прокат техніки з оператором» та опубліковано тендерну документацію.
До складу тендерної документації з закупівлі входить: Додаток 1 “Кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям», Додаток 2 “Технічне завдання».
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій UA-2024-06-25-010469-а пропозицію на участь у відкритих торгах подано одним учасником - ФОП ОСОБА_1 .
Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2024-06-25-010469-а та протоколу №05/07 від 05.07.2024 визнано пропозицію ФОП ОСОБА_1 переможною, опубліковано в електронній торговій системі повідомлення про намір укласти договір.
В подальшому між Підгороднянською сільською радою, як замовником, та ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем, 11.07.2024 укладено Договір №161.
Наказом начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 23.09.2024 №56-з вирішено почати моніторинг процедур закупівель, у тому числі закупівлі UA-2024-06-25-010469-а, оголошення про початок якої оприлюднено 25 червня 2024 року. Підставою для проведення моніторингу зазначено: виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-25-010469-а, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області складено висновок, який затверджено начальником Управління 14.10.2024 року, у розділі 2 якого зазначено про наявність порушень законодавства, а саме: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, встановлено порушення частини третьої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі» та пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель Товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 зі Змінами (далі - Особливості); за результатами аналізу питання дотримання вимог Постанови №710 встановлено порушення пункту 4-1 цієї Постанови; за результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом встановлено порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону; за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі» Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області зобов'язало Підгороднянську сільську раду усунути виявлені порушення шляхом: вжиття заходів щодо розірвання договору від 11.07.2024 року №161 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України; протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ).
Згідно ст. 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 якого моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлено статтею 8 вказаного Закону, згідно з положеннями якої моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником і підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої цієї ж статті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Висновком про результати моніторингу закупівлі №UA-2024-06-25-010469-а за результатами аналізу оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 "Про ефективне використання державних коштів", пункту 28, 44 Особливостей №1178, частини п'ятої статті 8, частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".
З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 жовтня 2016 року № 710 № «Про ефективне використання державних коштів», якою затвердив заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі - Постанова №710).
Відповідно до пункту 1 Постанови №710 затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Постанови № 710 рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Пунктом 4-1 Постанови №710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: -обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; -оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов'язковим.
Відповідно до п.47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Сторонами не заперечується факт неоприлюднення позивачем на власному веб-сайті або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів відповідної інформації.
Скаржник вважає, що оскаржуваний висновок, яким встановлено порушення пункту 4-1 Постанови №710, є протиправним, оскільки розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту для нього не є обов'язковим, а рекомендованим.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 4-1 постанови №710 зобов'язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Таким чином, вказаною нормою встановлений обов'язок щодо розміщення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а проведення перевірки дотримання такої вимоги покладено на Державну аудиторську службу України.
До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21.
Колегія суддів висновує, що вказаний пункт носить імперативний, обов'язковий, а не рекомендаційний характер.
Постанова №710 розмежовує та містить окремі вимоги до органів місцевого самоврядування та до головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня).
Водночас, суб'єкти правовідносин, які підпадають під дію норм права, передбачених підпунктом 1 пункту 4 та пунктом 4-1 Постанови №710 можуть мати наступний набір юридичних ознак:
1) орган місцевого самоврядування, що має статус головного розпорядника бюджетних коштів;
2) орган місцевого самоврядування, що не має статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
Отже, основною та визначальною ознакою є наявність в органу місцевого самоврядування статусу головного розпорядника бюджетних коштів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки позивач у даній справі є органом місцевого самоврядування і головним розпорядником бюджетних коштів, то на нього розповсюджуються положення пункту 4-1 Постанови 710 як спеціальної норми.
Таким чином, позивачем як головним розпорядником бюджетних коштів в порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710 не забезпечено оприлюднення на відповідному веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а надане позивачем пояснення не спростовує факту наявності порушення, оскільки він є головним розпорядником коштів місцевого бюджету і до нього як до розпорядника бюджетних коштів застосовуються вимоги пункту 4-1 Постанови №710, що носять обов'язковий характер.
Таким чином, відповідачем обґрунтовано встановлено порушення вимоги пункту 4-1 Постанови КМУ №710.
Щодо оцінки порушення вимог підпункту другого пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
Відповідно до вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Статтею 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, серед яких наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Відповідно до вимог абзацу п'ятого підпункту другого пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII.
Згідно абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Як вбачається з Додатку 1 "Кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям" до тендерної документації на закупівлю "Прокат техніки", складеної самим же позивачем, останнім встановлено умову, що учасник повинен надати наступні документи про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а саме: "Довідка в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для надання товарів з урахуванням технічних вимог, визначених в Додатку 2, із зазначенням найменування, кількості та правової підстави володіння/користування. На підтвердження інформації стосовна наявності обладнання й матеріально-технічної бази, зазначеної в довідці, учасник має надати документи /документ на підтвердження права власності/володіння/користування тощо відповідним майном».
У Додатку 2 до тендерної документації "Технічне завдання", серед іншого, визначено: послуги автогрейдера, середнього типу потужністю до 110 кВт, масою до 13 т; послуги гусеничного трактора з переднім відвалом, масою 5-7 т.
Натомість, як встанволено, ФОП ОСОБА_1 в складі пропозиції надав довідку про наявність обладнання від 28.06.2024, що складена без урахування технічних вимог, визначених в Додатку 2 до тендерної документації "Технічне завдання", а саме:
- автогрейдер (тип моделі SDLG), який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 має потужність двигуна 129.00 кВт, та масу 16480 кг (16,48 т), що не відповідає технічному завданню - Додатку 2 до тендерної документації, яким передбачено "послуги автогрейдера, середнього типу потужністю до 110 кВт, масою до 13 т";
- гусеничний трактор (бульдозер) (тип моделі ZOOMLION), який згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 має масу 16500 кг (16,5 т), що не відповідає технічному завданню - Додатку 2 до тендерної документації, яким передбачено "послуги гусеничного трактора з переднім відвалом, масою 5-7 т".
Доказів наявності у ФОП ОСОБА_1 іншої техніки відповідно до зазначених вище вимог технічного завдання матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що надана ФОП ОСОБА_1 тендерна пропозиція на виконання послуг "Прокат техніки з оператором", замовником якої була Підгроднянська сільська рада, не відповідає вимогам тендерної документації, а саме Додатку 1 "Кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям" та Додатку 2 до тендерної документації "Технічне завдання".
Судом першої інстанції підставно зауважено, що кваліфікаційні вимоги до учасника закупівлі були сформульовані у тендерній документації чітко, однозначно, і не передбачали випадків, коли від них допускається відхилення, а тому виключали можливість участі, а відтак і визначення переможця з поміж учасників з технікою понад встановлені граничні вимоги щодо маси та потужності.
Відтак доводи скаржника про те, що маса техніки у тонах наведена довідково, а гранична межа потужності машини наданої учасником є кращою, аніж вимагалося замовником, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Більше того, якщо вказані вимоги для замовника не мали значення, то вони не мали б включатись до технічного завдання, яке є складовою тендерної документації.
Варто зазначити, що відступ замовника на власний розсуд від попередньо сформульованих ним чітких вимог до учасника закупівлі суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним частиною першою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, принципу об'єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Також такі дії не узгоджуються із визначеним цією ж статтею закону принципом запобігання корупційним діям і зловживанням, оскільки визнавало б наявність у замовника не передбачених законом дискреційних повноважень на власний вибір або чітко слідкувати за повнотою та підтвердженістю відповідності учасника кваліфікаційним вимогам, або ж ігнорувати частину цих вимог заради обрання переможцем конкретного учасника закупівлі.
Попри це, замовником послуги, тобто Підгороднянською сільською радою визначено ФОП ОСОБА_1 переможцем торгів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що учасником закупівлі ФОП ОСОБА_1 не виконано вимог тендерної документації на закупівлю "Прокат техніки з оператором", а саме не надано документів щодо наявності автогрейдера, середнього типу потужністю до 110 кВт, масою до 13 т та гусеничного трактора з переднім відвалом, масою 5-7 т.
Щодо обраного способу усунення виявлених порушень.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини дев'ятої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Колегія суддів зауважує, що усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Тобто, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договору не було б укладено.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 640/17543/20.
Враховуючи наведене, колегія суддів наголошує, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягають виконанню.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 500/6416/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш