23 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 161/12104/25 пров. № А/857/37106/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої суддіХобор Р. Б.,
суддів:Кухтея Р. В.,
Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2025 року, що ухвалив суддя Черняк В.В., у місті Луцьку, у справі № 161/12104/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд скасувати постанову № 1330 від 09.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
25 серпня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області прийняв рішення, яким позов залишив без задоволення, а постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1330 від 09.06.2025 року - без змін.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не уточнив військово-облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, оскільки оновив персональні дані лише 08.12.2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Таку позицію обґрунтовує тим, що у протоколі не вказана дата вчинення адміністративного правопорушення та не зазначено, які саме військово-облікові дані не уточнив позивач. Позивач також зазначає, що відповідач має доступ до державних реєстрів, а тому мав можливість самостійно перевірити військово-облікові дані позивача. Крім того, позивач вважає, що інформація щодо його перебування на обліку вже була наявна у відповідача і не потребувала уточнення.
Ці обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність дій відповідача та постанови про адміністративне правопорушення.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив, що 09.06.2025 року в особистій присутності ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якому зазначено, що 09.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не вчасно оновив персональні дані (примірник протоколу вручено під особистий підпис позивача, про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений).
09.06.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 1330 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
З тексту постанови вбачається, що 06.09.2025 року, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не своєчасно оновив персональні дані у терміни визначені законодавством, у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Прядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 1487 від 30.12.2022 року.
З витягу з особистого електронного кабінету позивача системи Резерв +, вбачається, що датою уточнення даних позивача є 08.12.2024 року.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Особливий період, відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач надав протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що правова норма частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про: 1) оборону 2) мобілізаційну підготовку 3) мобілізацію в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов'язки для військовозобов'язаних.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач не оновив персональні дані у терміни визначені законодавством у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок № 1487).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, який набрав чинності 18.05.2024 року внесені зміни до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», згідно з якими: «інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження».
Крім того, відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до п.п. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов'язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 “Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на військовий облік одним з таких способів:
прибуття особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
шляхом подання заяви про взяття на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну дипломатичну установу України.
Заява подається громадянином України закордонній дипломатичній установі України особисто разом із паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який після прийняття заяви повертається громадянину України, або засобами поштового зв'язку разом з копією першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Закордонна дипломатична установа України надсилає заяву з визначеними документами відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональному органу СБУ або відповідному підрозділу розвідувальних органів на їх адресу електронної пошти, яка розміщена на їх офіційному веб-сайті, у семиденний строк.
Абзаци п'ятий - дев'ятий цього підпункту не застосовуються до працівників системи органів дипломатичної служби України.
Позивач не заперечує тієї обставини, що є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у відповідача.
Апеляційний суд зауважує, що вказані норми законодавства про мобілізацію в особливий період передбачають безальтернативний обов'язок усіх військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку уточнити свої військово-облікові дані.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що процедура уточнення військово-облікових даних не обмежується внесенням змін лише до окремих відомостей. Ця процедура передбачає обов'язкову особисту явку (або звернення через визначені законодавством електронні сервіси) з метою надання повного, актуального переліку даних: адреси проживання, контактних телефонів, електронної пошти (за її наявності) та будь-якої іншої інформації, необхідної для ведення точного військового обліку.
Ненадання чи умисне приховування принаймні однієї з цих відомостей, а також відмова без поважних причин з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або не використання інших передбачених способів актуалізації даних, є порушенням обов'язку з уточнення військово-облікових даних, установленого чинним законодавством.
Суд встановив факт невиконання позивачем обов'язку уточнити свої військово-облікові дані у встановлений законом строк (до 17.07.2024 року), оскільки позивач оновив дані лише 08.12.2024 року, що підтверджується витягом з особистого електронного кабінету позивача системи Резерв+. Відтак, доводи позивача про недоліки у процедурі складання протоколу не мають істотного значення для розгляду справи.
Зважаючи на те, що позивач не виконав законодавчо встановлений обов'язок, відповідач, на думку апеляційного суду, правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення № 1330 від 09.06.2025 року є правомірною.
Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2025 року у справі № 161/12104/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Р. В. Кухтей
М.А. Пліш