Справа № 640/30495/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кухар М.Д.
23 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та постанови, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправними дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління-у Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала Михайла Степановича щодо неналежного здійснення перевірки законності виконавчого провадження НОМЕР_1 у період з 05.08.2021 року по 18.08.2021 року.
-визнати протиправними дії заступника начальника Центрального міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сувала Михайла Степановича щодо виготовлення постанови від 18 серпня 2021 року № 35 про результати перевірки законності виконавчого провадження без дотримання вимог частини четвертої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4 розділу IX Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 5 серпня 2016 року № 2432/5.
-визнати протиправною постанову від 18 серпня 2021 року № 35 про результати перевірки законності виконавчого провадження,, винесену заступником начальника Центрального міжрегіонального управління - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) Сувалом М. С.
Ухвалою суду від 18.11.2021 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано до Харківського окружного адміністративного суду 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, у тому числі справа №640/30495/21.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та/або його представник не з'явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 30.09.2025 та 08.10.2025 не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти як послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані захворювання, що перешкоджає прибуттю до суду, відрядження, несвоєчасне отримання повістки, оголошення повітряної тривоги тощо за умови надання належних доказів в підтвердження наведених обставин.
Колегія суддів зазначає, що наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України.
Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини 1 статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки щодо підстав для залишення позову без розгляду відповідно до частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Як було вищезазначено, підставою для залишення судом першої інстанції позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду стала неявка позивача та/або його представника у судові засідання, призначені на 30.09.2025 та 08.10.2025, які не повідомили суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подали заяви про розгляд справи без їх участі. При цьому, суд першої інстанції вказав, що дана обставина позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не відображено дослідження обставин стосовно наявності перешкод для подальшого розгляду справи у зв'язку з неявкою сторони позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся за захистом своїх прав у 2021 році, за період перебування справи в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва та Харківського окружного адміністративного суду було подано та досліджено низку процесуальних документів і доказів.
Позивач не одноразово оскаржував ухвали судів першої інстанції в апеляційній інстанції, тобто з зазначеного вбачається зацікавленість позивача у розгляді справи.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що позовну заяву може бути залишено без розгляду, на підставі ч. 5 ст. 205 КАС України, лише у випадку, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 серпня 2021 року у справі №420/512/21 зазначив наступне: «...Враховуючи, що приписи пункту 4 частини першої статті 240 КАС України кореспондуються з положеннями частини п'ятої статті 205 КАС України, однією з умов залишення позову без розгляду через повторну неявку у судове засідання позивача чи його представника є вирішення питання про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності указаних осіб. Колегія суддів зазначає, що якщо неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, то судами мають застосовуватись приписи пунктів 1, 2 частини третьої статті 205 КАС України. Проте, надання оцінки цьому питанню має бути належним чином відображено у відповідному судовому рішенні».
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду про залишення адміністративного позову без розгляду судом першої інстанції не надана оцінка питанню про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача чи його представника, а також, не наведено, чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи за наявними у ній доказами, які саме не з'ясовані обставини у справі не дають можливості ухвалити законне судове рішення.
З огляду на вказане, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також, з норм міжнародного права, залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року-скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено « 23» грудня 2025 року.