Справа № 620/14996/24
22 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.
Суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, суддя Бородавкіна С.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який обчислюється для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 з 0.03.2022, у розмірі 1,197 з 01.03.2023 та у розмірі 1,0796 з 01.03.2024;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок (індексацію) ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який обчислюється для обчислення пенсії. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 16.02.2022 №118 ''Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році', у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 ''Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році'', на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 23.02.2024 №185 ''Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році'' та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 з 01.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Окрім того, ОСОБА_1 не погодився з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Чернігівській області та з 26.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для обрахунку пенсії позивача застосовано середню заробітну плату по Україні 7763,17 грн (2017-2019 роки).
Згідно з протоколом, станом на 01.04.2024, позивачу перерахована пенсія та з 01.03.2022 встановлено надбавку 135,00 грн, з 01.03.2023 - 100,00 грн, а з 01.03.2024 - 100,00 грн, що складає суму індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 (а.с. 13).
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 25.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у задоволенні заяви відмовило, оскільки здійснення перерахунку пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 не призведе до збільшення розміру пенсії (а.с. 17-18).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Спірним питанням у даній справі є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами та, зокрема, у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 дійшов висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком № 124.
Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що у випадку суперечності між законом і підзаконним актом, застосуванню підлягає закон, як акт вищої юридичної сили.
З огляду на це, у пункті 47 постанови від 13.01.2025 Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі № 200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила:
« 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».
Таким чином, індексація пенсій у 2021-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанов КМУ №127, № 118, № 168, № 185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.
Отже, застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, колегія суддів констатує, щовідповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії у 2021- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас колегія суддів наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 12.11.2024 його права можуть бути захищені судом з 12.05.2024 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, як і зазначено позивачкою в уточненій позовній заяві.
За такого правого регулювання, оскаржуване судові рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 12.05.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії; здійснити індексацію пенсії позивача з 12.05.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14 та 1,197), у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно задовлених позовних вимог у розмірі 1514,00 грн ((1211,20 грн та 1816,80 грн)/2 =1514,00), що відповідає вимагам Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позовну заяву про зобов'язання Головне управління Пенсійного фогнду України в Чернігівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 11.05.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14 та 1,197 залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації з 12.05.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 12.05.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ 21390940) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1514,00 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.