КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/804/25
Провадження № 2-п/552/78/25
22.12.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника заявника Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-
Представник заявника Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що 10.06.2025 року Київським районним судом м. Полтави ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідач зазначає, що про існування заочного рішення дізналась випадково після відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів із заробітної плати. До цього часу відповідач не була обізнана про наявність судової справи, а тому була позбавлена можливості надати докази по справі. Щодо стягнення заборгованості по кредитному договору, позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги. Вважає, що належними доказами які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом. Крім того, представник заявника посилалась на те, що первісний кредитор не надав ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» належні та достовірні докази переказу коштів на рахунок саме відповідача. Просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 червня 2025 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 43 886 грн 40 коп., понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 9200 грн, всього 56 114 грн. 40 коп.
Згідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Приймаючи до уваги наведені відповідачем обставини в обґрунтування клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд заочного рішення , такий строк підлягає поновленню.
Статтею 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Представник відповідача в поданій до суду заяві вказує на ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки не отримувала ні судові повістки, ні ухвалу про відкриття провадження, ні заочне рішення, хоча звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення, відповідач ОСОБА_1 не вказує іншої адреси відмінної від місця проживання чи реєстрації.
Відповідач викликалася в судові засідання шляхом направлення рекомендованими листами судових повісток по місцю реєстрації.
Згідно з п. 99 Правил Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Пунктом 101 Правил визначено, що у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п. 116 вказаних Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
26.02.2025 року та 11.04.2025 року відповідачу направлялись копія ухвали про відкриття провадження за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , які повернулась до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Отже, відповідач належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Суд не приймає доводи, наведені відповідачем, як підстави для перегляду заочного рішення, оскільки вони не мають істотного значення для вирішення справи, а лише зводяться до незгоди з ухваленим рішенням і містять доводи, які можуть бути викладені в апеляційній скарзі.
Посилання щодо відсутності належного розрахунку заборгованості, отримання кредитних коштів відповідачем спростовуються належними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Водночас, відповідач не надала суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і якими вона обґрунтовує свої заперечення проти заявлених позовних вимог, крім тих, які вже досліджувалися судом при ухваленні рішення.
Будь-які інші істотні обставини відповідач не зазначає, не оспорює отримання послуг від позивача.
Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Пунктом 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України визначено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не надала жодного доказу, в розумінні ст 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення рішення.
Таким чином, заява не містить посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково або до його зміни.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Частиною 3 ст. 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 287- 288 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 10.06.2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий Ж.В.Кузіна