Справа № 524/1273/19
Провадження 3-в/524/64/25
23.12.2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді Олейнікової Г.М.
при секретарі Санакоєвій Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області подання начальника Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Інни Гребенюк щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.04.2019 року відносно ОСОБА_1 ,-
В поданні начальника Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Гребенюк І.Л. зазначено, що 02.05.2019 року Автозаводським районним відділом ДУ «Центр пробації» в Полтавській області прийнята до виконання постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року відносно громадянина ОСОБА_1 .
02.05.2019 року громадянину ОСОБА_1 направлено виклик за адресою його проживання на 10.05.2019 року. За викликом порушник не з?явився, відповідно до п.13.10 розділу XIII Наказу Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт», 11.05.2019 року направлено повторний виклик на 20.05.2019 року, за яким порушник знову не з'явився.
21.05.2019 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» направлено запити до Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м. Кременчук Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кременчуцького РУП ГУНІ в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року.
10.06.2019 року з Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука надійшло повідомлення про те, що зі слів матері боржника, громадянин ОСОБА_1 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
20.06.2019 року з Автозаводської районної адміністрації отримано повідомлення про те, що згідно з даними відділу ведення Ресстру територіальної громади, відносно ОСОБА_1 відсутні відомості щодо ресстрації/зняття з ресстрації.
05.08.2019 року інспектором Автозаводського РВ здійснений вихід за адресою порушника, в ході перевірки двері квартири ніхто не відчинив, поспілкуватися з сусідами не виявилось можливим, виклик залишено в дверях квартири на 09.08.2019 року. За викликом громадянин ОСОБА_1 до відділу пробації не з?явився.
25.10.2019 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 21.11.2019 року отримано постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.11.2019 року про відмову в задоволенні подання в зв?язку з тим, що на теперішній час відсутній законодавчо визначений механізм щодо вжиття будь-яких заходів у випадку відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, за її місцем проживання та невідомим місцеперебуванням.
28.11.2019 року та 17.12.2019 року здійснено виходи за адресою проживання порушника, проте отримати інформацію про місце перебування ОСОБА_1 не вдалося.
17.12.2019 року розпочато проведения першочергових розшукових заходів, вжитими заходами встановити місце знаходження громадянина ОСОБА_1 не виявилось можливим.
26.02.2020 року до Автозаводського ВДВС м. Кременчука направлені матеріали перевірки для вирішення питання про оголошення в розшук ОСОБА_1 11.03.2020 року Автозаводський ВДВС у м. Кременчук повідомив, що виконавче провадження щодо стягнення аліментів завершене та підстави для оголошення ОСОБА_1 у розшук відсутні.
27.04.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука було направлено подання в порядку ст. 304 КУпАП. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.05.2020 року в задоволенні подання було відмовлено.
27.05.2020 року повторно надіслано запит до Автозаводського районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради щодо перевірки факту проживання ОСОБА_1 . Згідно повідомлення від 01.07.2020 року правопорушник дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
За викликом на 10.07.2020 року порушник не з'явився. 05.08.2020 року в ході перевірки за місцем мешкання двері квартири ніхто не відчинив, було встановлено зі слів сусідів, що ОСОБА_2 разом з матір 'ю дійсно проживав за вказаною адресою, характеризувався як особа з антисоціальною поведінкою, зловживав алкоголем та порушував громадський порядок.
14.09.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука направлено подання в порядку ст. 304 КУпАП. постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09.10.2020 року в задоволенні подання відмовлено.
30.11.2020 року насилався запит до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області з метою забезпечення явки громадянина ОСОБА_1 до Автозаводського РВ. 12.01.2021 року отримано повідомлення, що фактичне місцезнаходження порушника на даний час не встановлено.
05.03.2021 року в ході перевірки за місцем мешкання двері квартири ніхто не відчинив. Виклик до Автозаводського РВ на 09.03.2021 року був залишений в дверях, порушник до органу пробації не з?явився.
09.01.2021 року до Автозаводского районного суду м. Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 16.04.2021 року до Автозаводського РВ надійшла постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13.04.2021 року про відмову в задоволенні подання.
16.04.2021 року, 26.04.2021 року, 21.05.2021 року порушнику повторно направлялися виклики до Автозаводського районного відділу, за якими ОСОБА_1 не з'явився.
28.05.2021 року до Автозаводского районного суду м. Кременчука направлено подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 14.07.2021 року до Автозаводського РВ надійшла постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.06.2021 року про відмову в задоволенні подання.
27.08.2021 року до Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради надсилався запит на перевірку факту проживання ОСОБА_1 . Відповіді не надходило.
28.08.2021 року фахівцем Автозаводського РВ здійснено вихід за адресою порушника. В ході перевірки двері квартири ніхто не відчинив. З сусідами поспілкуватися не виявилось можливим, так як двері ніхто не відчинив. Громадянину ОСОБА_1 залишено виклик до Автозаводського РВ на 03.09.2021 р., за яким порушник не з'явився.
07.09.2021 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надсилалось подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.09.2021 року відмовлено в задоволенні подання.
05.11.2021 року до Кременчуцької окружної прокуратури та до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надсилалися повідомлення для відома і реагування з приводу неможливості виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука через постійні неявки громадянина ОСОБА_1 без поважних причин. 25.05.2022 року отримано відповідь з Кременчуцького РУП ГУНІ в Полтавській області, в якій повідомлялося, що встановити місце знаходження громадянина ОСОБА_1 не надалось можливим.
21.07.2022 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» направлено запити до Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради та Кременчуцького РУП ГУНІ в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року. 03.08.2022 року до Автозаводського РВ надійшло повідомлення Автозаводської районної адміністрації про те, що згідно з даними віллілу ведення Ресстру територіальної громади ОСОБА_2 значиться заресстрованим та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
19.10.2022 року та 13.12.2022 року порушнику направлялися виклики до Автозаводського районного відділу, за якими ОСОБА_1 не з?явився.
31.01.2023 року порушник з'явився до Автозаводського РВ, де у нього відібрано довідку бесіди про ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення, пам?ятку, пояснення, заповнено анкету та видано направлення до Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628, згідно якого до відпрацювання повинен був приступити не пізніше 02.02.2023 року.
06.02.2023 року Автозаводським РВ отримано повідомлення з Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 про те, що громадянин ОСОБА_1 з?являвся на підприємстві, але йому було тимчасово відмовлено у відбуванні суспільно корисних робіт через ускладнення організації відпрацювання під час воєнного стану.
06.02.2023 року порушнику видано паправлення до КП «Благоустрій Кременчука», згідно якого до відпрацювання мав приступити не пізніше 08.02.2023 року.
06.02.2023 року до КП «Благоустрій Кременчука» направлено запит для встановлення факту зарахування та складання графіку виходу на роботи для відбування стягнення відносно громадянина ОСОБА_1
17.02.2023 року Автозаводським РВ отримано повідомлення КП «Благоустрій Кременчука» про те, що громадянин ОСОБА_1 з?являвся на підприємстві , але йому було тимчасово відмовлено у зарахуванні через відсутність вільних робочих місць на підприємстві.
23.02.2023 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 15.03.2023 року до Автозаводського РВ надійшла постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука від 07.03.2023 року про відмову в задоволенні подання.
В подальшому паправлялися запити до відповідних підприємств, з метою отримання інформації щодо можливості відпрацювання порушником адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, проте жодне з них не мало можливості прийняти громадянина ОСОБА_1 для відбування призначеного судом адміністративного стягнення.
01.05.2023 року ОСОБА_1 з'явився до Автозаводського РВ та надав пояснення, що наміру ухилятися від відбування адміністративного стягнення не мас та зобов?язується за першим викликом з?явитися для отримання направлення для відпрацювання суспільно корисних робіт, коли підприємства почнуть приймати порушників для відбування стягнення.
30.01.2024 року здійснений телефонний дзвінок на особистий номер ОСОБА_1 з метою отримання інформації про його місце знаходження та надання пояснення. В ході телефонної розмови порушник повідомив, що місця мешкання не змішовав, зобов?язався з?явитися до Автозаводського РВ для отримання паправлення, коли відновиться прийом порушників на відпрацювання.
29.03.2024 року фахівцем Автозаводського РВ здійснений телефонний дзвінок на особистий номер ОСОБА_1 з метою отримання інформації про його місце знаходження та виклику останнього для надання пояснення. Номер був відключений, громадянин ОСОБА_2 на зв?язок не виходив, про місце його перебування встановити не виявилось можливим.
04.04.2024 року фахівцем Автозаводського РВ здійснено перевірку за місцем мешкання порушника, останній перебував вдома та отримав виклик особисто. Пояснив, що змінив помер мобільного телефону, тому не виходив на зв?язок. Зі слів ОСОБА_2 , він не має паміру ухилятися від призначеного судом стягнення і при першій нагоді з?явиться до Автозаводського РВ. За отриманим викликом останній не з?явився.
09.05.2024 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» було направлено запити до Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м. Кременчук Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року.
17.05.2024 року отримано повідомлення від Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області про те, що громадянин ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
30.05.2024 року надійшло повідомлення від Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Кременчуцького районну Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
26.07.2024 року до Автозаводського районного суду м.Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення.
10.10.2024 року до Автозаводського РВ надійшла постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25.09.2024 року про відмову в задоволенні подання.
11.10.2024 року Автозаводським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області було направлено виклик громадянину ОСОБА_1 за адресою його проживання на 21.10.2024 року. За викликом ОСОБА_1 не з'явився. 22.10.2024 року був направлений повторний виклик на 01.11.2024 року, за яким останній знову не з?явився.
01.11.2024 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіг» були направлені запити до Автозаводської районної адміністрації, Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м.Кременчуці Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кремепчуцького ВП ГУНП в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року.
21.11.2024 року надійшою повідомлення від Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Кременчуцького районну Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства гостиції, що ОСОБА_1 дійсно фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
03.01.2025 року з Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області надійшла відповідь, що громадянин ОСОБА_2 , не мешкає на даний час за адресою: АДРЕСА_1 .
17.01.2025 року отримано повідомлення від Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області про те, що громадянин ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
17.01.2025 року з Кременчуцького РТЦК відповідь про те, що ОСОБА_1 на військову службу не призивався.
17.01.2025 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 10.03.2025 року до Автозаводського РВ надійшла постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука від 31.01.2025 року про відмову в задоволенні подання.
10.03.2025 року Автозаводським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області було направлено виклик громадянину ОСОБА_1 за адресою його проживання на 19.03.2025 року. За викликом ОСОБА_1 не з'явився. 20.03.2025 року був паправлений повторний виклик на 31.03.2025 року, за яким останній знову не з?явився.
01.04.2025 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» були направлені запити до Автозаводської районної адміністрації, Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м. Кременчуці Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.04.2019 року.
18.04.2025 року надійшло повідомлення від Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Кременчуцького районну Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що виконавче провадження №57610191 з примусового виконання виконавчого листа №524/3009/14-ц, стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь Зіньківського дитячого будинку - інтернат ім. О.В. Синяговського завершено на підставі п. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». На підставі вищевиклаленого постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.04.2019 року залишити без виконання.
25.04.2025 року з Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшла відповідь, що громалянии ОСОБА_1 не проживає на даний час за адресою: АДРЕСА_1 .
21.05.2025 року отримано повідомлення від Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області про те, що громадянин ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
22.02.2025 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука було
направлено подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення. 17.06.2025 року до Автозаводського РВ надійшла постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.06.2025 року про відмову в задоволенні подання.
17.06.2025 року та 30.06.2025 року Автозаводським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області були направлені виклики громадянину ОСОБА_1 за адресою його проживання. За викликами ОСОБА_1 не з'явився.
10.07.2025 року на підставі п.13.10. Наказу 474/5 Міністерства юстиції України від 19.03.2013 року «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» були направлені запити до Автозаводської районної адміністрації, Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м.Кременчуці Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області для перевірки факту проживання за адресою, яка вказана в постанові Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.04.2019 року.
15.08.2025 року отримано повідомлення від Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області про те, що громадянин ОСОБА_1 проживає та значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
26.08.2025 року з Кременчуцького РТЦК відповідь про те, що ОСОБА_1 на військову службу не призивався.
08.09.2025 року з Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшла відповідь, що громадянина ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , виявлено не було. Зі слів мешканців будинку останній дійсно мешкає за адресою проте з?являється за місцем мешкання дуже рідко.
02.12.2025 року надійшло повідомлення від Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Кременчуцького районну Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Чинним законодавством не визначено інших механізмів встановлення місця перебування та забезпечення явки порушника до органу пробації, які можуть бути покладені на відповідний орган.
Забезпечити явку ОСОБА_1 до Автозаводського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області не виявилось можливим.
Станом на 22.05.2025 року правопорушником ОСОБА_1 невідбутий строк суспільно корисних робіт становить 120 годин.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавства України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав модини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною націопального законодавства та обов'язкова для застосувания судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, падаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і осповоположних свобод (далі - Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «криміпальні» у розумінні норм Конвенції. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2018 року зазначив, що український уряд визнав кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення КУпАП не містять поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконания таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.
Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принцицу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов?язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Натомість, дані строки, передбачені ст. 80 КК України, яка розташована у розділі XII «Звільнення від покарання та його відбування» регламентує звільнення від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принциців прав принции справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням, на підставі ст.80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
У п. 3.4. і 3.6. свого рішення від 11.10.2011 року (справа № 10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 24.12.2015 року (справа№ 5-324кс 15), стаття 80 КК України окреслює нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв?язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, закінчення яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку с підставою для звільнення від відбування
покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов?язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призпачного їй покарания;
3) не вчинення нею нового злочину, а не кримінального проступку.
Ураховуючи вищезазначене, окремі суди (судці) вважають за можливе до правовідносин, які виникли, застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з зв?язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Таким чином, системний апаліз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнения повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі пе перевищувати двох років.
Оскільки особи, які притягуються до адміністративної відповідальності знаходяться явно в невигідній правовій ситуації в порівнянні з тими, хто вчинив більш тяжке правопорушення (злочин) у питанні давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та обвинувальних вироків.
Відповідно до ст.304, 305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної
Влади в порядку, встановленому законом. Питання, нов?язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із кримінальним законодавством та судовою практикою (справа № 524/452/20 Автозаводського районного суду м. Кременчука, справа № 536/593/19, № 536/1993/18 Кременчуцького районного суду Полтавської області, справа № 389/1433/19 Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області), дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і в усякому разі не перевищувати двох років.
Постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року набрала законної сили 22.04.2019 року.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 304,305 КУпАП, ст.80 КК України, начальник Автозаводського РВ філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_3 просить суд вирішити питання, про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
В судове засідання представник Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Чемерис А.А. не з'явилася, подала письмову заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, подання підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, хоча повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.
Суд дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , особову справу № 15/2019, приходить до наступних висновків .
Згідно ч.1 ст.303КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Із постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року ОСОБА_1 визнаний виннним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.183-1 КУпАП, із накладенням стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 годин.
Вказану постанову суду звернуто до виконання 24.04.2019 року, тобто у визначений ст.303 КУпАП строк.
Матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 надійшли до Автозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області та були прийняті до виконання 02.05.2019 року.
Вжитими органом пробації заходами місцезнаходження порушника ОСОБА_1 встановлено не було, оголошення у розшук останнього не передбачено діючим Порядком виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 19.03.2013 № 474/5 .
На даний час ОСОБА_1 суспільно корисні роботи не відпрацював.
З повідомлення Автозаводського відділу ДВС в м. Кременчуці Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що 27.02.2019 року до відділу надійшла заява стягувача про повернення виконавчого листа без подальшого виконання, в зв'язку з тим , що 26.02.2019 року дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер , також претензій зі сплати аліментів у стягувача до боржника немає. 12.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.1ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»
Відповідно статті 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19Закону України«Про міжнароднідоговори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містять поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.
Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділі ХІІ «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням, на підставі ст.80КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
Крім того, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Згідно з ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч. 4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі N5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини НОМЕР_1 . Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення ОСОБА_1 від відбування покарання, зокрема притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП та кримінальної відповідальності за 389-2 КК України, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положеньст. 80 КК Українискладається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину, а не кримінального проступку.
Враховуючи вище наведене, за аналогією права та той факт, що з часу набрання законної сили постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 квітня 2019 року про призначення ОСОБА_1 за ч.2 ст.183-1 КУпАП адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше двох років, а тому на час розгляду подання закінчились строки давності її виконання, факт ухилення від відбування стягнення не встановлений постановою чи вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт за закінченням строків давності виконання постанови про накладення стягнення, визначені п.1 ч.1 ст.80 КК України.
Керуючись ст. 303, 304 КУпАП, ст.80 КК України, суд,
Подання начальника Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області Гребенюк І.Л. про вирішення питання про давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, призначеного за ч.2 ст.183- 1 КУпАП постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2019 року у справі №524/1273/19, за закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 80 ч. 1 п. 1 КК України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА