Справа № 320/42351/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
17 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Кващук Т.А.
позивач ОСОБА_1
пр-к позивача Шевченко А.Г.
пр-к відповідача Плясун Г.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі прокурору ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме: без нарахування та виплати надбавок: за вислугу років в розмірі 25 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, за період з 20.02.2024 по 13.07.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі прокурору ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме без нарахування та виплати надбавок: за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, за період з 13.07.2024 по день ухвалення судом першої інстанції рішення по справі;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити в повному обсязі прокурору ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме: нарахувати та виплати надбавку за вислугу років в розмірі 25 % від посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, за період з 20.02.2024 по 13.07.2024, а також здійснити перерахунок та виплату коштів за цей період по лікарняних, відпустках та наданих матеріальних допомогах з урахуванням надбавок за вислугу років в розмірі 25% посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити в повному обсязі прокурору ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме: нарахувати та виплати надбавку за вислугу років в розмірі 30 % від посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, за період з 13.07.2024 по день ухвалення судом першої інстанції рішення по справі, а також здійснити перерахунок та виплату коштів за цей період по лікарняних, відпустках та наданих матеріальних допомогах з урахуванням надбавок за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заробітна плата відповідачем нараховується і виплачується у порушенні ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та без врахування рішень Конституційного Суду України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі прокурору ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме: без нарахування та виплати надбавок: за вислугу років в розмірі 25 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, за період з 20.02.2024 по 13.07.2024;
- визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі прокурору ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а саме без нарахування та виплати надбавок: за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, за період з 13.07.2024 по 17.09.2025.
- зобов'язано Офіс Генерального прокурора здійснити перерахунок та виплату позивачу заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 25 % від посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора та надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора за період з 20.02.2024 по 13.07.2024, а також здійснити перерахунок та виплату коштів за цей період по лікарняних, відпустках та наданих матеріальних допомогах з урахуванням надбавок за вислугу років в розмірі 25% посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
- зобов'язано Офіс Генерального прокурора здійснити перерахунок та виплату позивачу заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 30 % від посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора та надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора за період з 13.07.2024 по 17.09.2025, а також здійснити перерахунок та виплату коштів за цей період по лікарняних, відпустках та наданих матеріальних допомогах з урахуванням надбавок за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надано оцінки томі факту, що позивачем не пройдено атестацію, а отже заробітна плата йому нараховується у відповідності до норм чинного законодавства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 13 листопада 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 грудня 2025 року.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Позивач та його представник у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 14.07.2004 року працює в органах прокуратури України, у тому числі з квітня 2014 року по 31.10.2019 - в Генеральній прокуратурі України.
Наказом Генерального прокурора від 31.10.2019 №1293ц його звільнено з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтриманням публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №640/23433/19 позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування вказаного наказу та поновлення на рівнозначній посаді задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 змінено, зокрема викладено абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: «поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 31 жовтня 2019 року».
Наказом Генерального прокурора від 20.02.2024 №204ц (т.1 а.с. 22) скасовано наказ Генерального прокурора від 31.10.2019 №1293ц про звільнення позивача та поновлено останнього на посаді прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №640/23433/19.
Наказом Генерального прокурора від 20.02.2024 №205ц (т.1 а.с. 23) позивачу тимчасово визначено робоче місце в Департаменті нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора №07/1/1-350-24 від 05.09.2024 (т.1 а.с. 24) стаж роботи ОСОБА_1 на прокурорсько-слідчих посадах станом на 20.02.2024 складав 19 років 07 місяців 07 днів; стаж роботи ОСОБА_1 на прокурорсько-слідчих посадах станом на 13.07.2024 складав 20 років 00 місяців 00 днів.
Відповідно до розрахункових листів за лютий - липень 2024 року, при обчисленні позивачу заробітної плати не враховувалися надбавка за вислугу років та надбавка за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за вислугу років в розмірі 25 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора за період з 20.02.2024 по 13.07.2024 та надбавки за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора за період з 13.07.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що нарахування та виплата заробітної плати позивачу у спірний період здійснюється не у відповідності ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішень Конституційного Суду України, не у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі по тексту Закон №1697-VII).
Відповідно до ст.1 Закону №1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (далі по тексту - Закон №113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Як зазначено у Пояснювальній записці до проекту цього закону основна мета Закону №113-IX - створення передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базована на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності.
Такої мети мало бути досягнуто через кадрове перезавантаження органів прокуратури в спосіб атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах обійняти посаду прокурора в будь-якому органі прокуратури.
У пункті 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури (абзац перший); за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури (перше речення абзацу третього).
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону єдність системи прокуратури України забезпечено єдиними засадами організації й діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурора, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів, фінансуванням прокуратури лише з Державного бюджету України (пункти 1-4).
Прокурорів, у межах реалізації їхніх повноважень, наділено єдиним юридичним статусом незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі (абзац 1 ч.2 ст.15 Закону).
Аналогічні висновки містить рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 у №8-р(11)/2023.
Також Конституційний Суд України зазначив, що прокурори сприяють здійсненню правосуддя в межах повноважень, якими їх наділено відповідно до статті 131-1 Конституції України. Вони виконують свої обов'язки на професійній основі, мають юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі. Єдиний порядок набуття статусу прокурора, наділення прокурорів однаковим обсягом гарантій незалежності, сукупність повноважень та обов'язків прокурора свідчить про єдиний юридичний статус усіх прокурорів.
Заробітна плата прокурора визначена статтею 81 Закону №1697-VII.
Частиною 2 цієї статті визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ч.3 ст.81 Закону).
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури становить 1600 грн на місяць.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: прокурора обласної прокуратури - 1,2 (ч.4 ст.81 Закону).
Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у розмірі - для заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури (п.8 ч.5 ст.81 Закону).
Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.81 Закону).
Відповідно до положень ст.82 Закону №1697-VII прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.
Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Прокурору надаються додаткові та інші відпустки, передбачені законом.
Для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань прокурори можуть бути відкликані з щорічної основної чи додаткової оплачуваної відпустки. Частина невикористаної відпустки надається прокурорам у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат у зв'язку з відкликанням із відпустки. Порядок такого відшкодування визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст.83 Закону №1697-VII прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.
Частиною 1 ст.89 Закону №1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційною норму Закону України №113-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» стосовно оплати праці прокурорів та слідчих, у тому числі військових прокуратур, згідно з постановою Кабінету Міністрів України до їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної, окружної прокуратури.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної в цьому рішенні:
- прокурори до атестації і прокурори після її проходження мають єдиний юридичний статус, тобто однаковий обсяг гарантій незалежності;
- оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- гарантії прокурорів потребують забезпечення на рівні з гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (згідно із частиною 10 статті 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат).
Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX суперечить частині другій статті 24 Конституції України.
Отже, з огляду на визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), другого речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX, після ухвалення Конституційним Судом рішення №8-р(II)/2023, на прокурорів, в тому числі які не завершили процедуру атестації, розповсюджуються положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в контексті визначення розміру винагороди прокурорів.
Наведене вище узгоджується з постановою Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №380/3566/24.
Матеріали справи свідчать, що у період (з 20.02.2024 по 18.11.2024) позивач обіймав посаду прокурора третього відділу організації процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України
Так, згідно довідки Офісу Генерального прокурора №07/1/1-350-24 від 05.09.2024 (т.1 а.с. 24) стаж роботи ОСОБА_1 на прокурорсько-слідчих посадах станом на 20.02.2024 складав 19 років 07 місяців 07 днів; стаж роботи ОСОБА_1 на прокурорсько-слідчих посадах станом на 13.07.2024 складав 20 років 00 місяців 00 днів.
Отже, з дня поновлення на посаді з 20.02.2024 по 13.07.2024 року позивач мав право на надбавку за вислугу років в розмірі 25 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора та з 13.07.2024 року надбавки за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора; надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора .
Відповідно до розрахункових листів за лютий 2024 року - 2024 року (т.1 а.с. 30-35, 215-221) позивачу нараховано (з урахуванням податків та зборів): за лютий 2024 року - 19809,52грн.; за березень 2024 року - 103525,13 грн.; за квітень 2024 року - 52000,00 грн.; за травень 2024 року - 45217,39 грн.; за червень 2024 року - 43612,20 грн.; за липень 2024 року - 52000,00 грн.; за серпень 2024 року - 85301,62 грн.; за вересень 2024 року - 50944,84 грн.; за жовтень 2024 року - 55566,79 грн.; за листопад 2024 року - 324516,31 грн.; за грудень 2024 року - інформація відсутня; за січень 2025 року - 32016,25 грн.
Отже, з розрахункових листів період слідує, що при обчисленні позивачу заробітної плати не враховувалися надбавка за вислугу років та надбавка за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України.
Колегія суддів звертає увагу, що з аналізу наведених вище норм законодавства та рішень Конституційного Суду України, не вбачається встановлення законодавцем обмежень щодо нарахування та виплати прокурорам, поновленим за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років, за виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону №1697-VII. Тобто правила нарахування та виплата заробітної плати працівникам прокуратури є загальними для всіх і будь-яких виключень чи обмежень щодо тих прокурорів, які є поновленими за рішеннями судів, не містять.
При цьому, доводи апелянта щодо здійснення обрахунку заробітної плати позивачу у спірний період на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років, за аналогією із гарантіями суддів, закріпленими Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме згідно з частини десятої статті 135 цього Закону суддям, які не здійснюють правосуддя, виплачується посадовий оклад без доплат, не ґрунтується на нормах закону та є неправомірною.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у період з 20.02.2024 відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу у спірний період заробітної плати в повному обсязі відповідно до положень статті 81 Закону №1697-VII, а саме без нарахування та виплати надбавок: за вислугу років та за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора. Разом з тим, визначаючи період, за який заробітна плата позивача підлягає донарахуванню, по день ухвалення судового рішення - 17.09.2025, суд першої інстанції не врахував, що позивач звільнений з органів прокуратури 19 листопада 2024 року. Отже позовні вимоги підлягали до задоволення за період з 20.02.2024 по дату звільнення, а не ухвалення рішення судом.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача частково знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції, а тому рішення суду слід змінити в резолютивній частині, обмеживши період донарахування надбавки за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора та надбавки за виконання обов'язків на посаді прокурора відділу Генеральної прокуратури України в розмірі 1,3 посадового окладу прокурора Офісу Генерального прокурора з 14.07.2024 по дату звільнення з органів прокуратури.
Відповідно до п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року змінити в резолютивній частині, змінивши в пунктах 3 та 5 резолютивної частини рішення цифри з « 17.09.2025» на «17.09.2024».
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 22.12.2025р.)