Справа № 640/1354/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
23 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі визначеної посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно посади начальник лінійного відділу на станції Волноваха управління МВС України на Донецькій залізниці з відповідним розміру посадового окладу, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01 січня 2016 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому пенсії за вислугу років з урахуванням посади начальник лінійного відділу з 1 січня 2015 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №640/1354/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
На виконання рішення суду позивачеві було видано виконавчий лист з кінцевим строком пред'явлення його до виконання до 30.12.2024.
23.09.2024 від позивача надійшла заява у порядку ст. 383 КАС України, у якій він просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо невиконання рішення суду у цій справі та зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення суду у цій справі та здійснювати подальші виплати у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Заява позивача обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у цій справі відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 у розмірі 90% грошового забезпечення.
У подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №320/12098/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 13.03.2023 №1000-0212-8/37244, про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі нової довідки від 18.01.2023 №5685, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 згідно довідки від 18.01.2023 №5685, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» станом на листопад 2019 року, відповідно до ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 073,60 грн (одна тисячі сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення суду у справі №320/12098/23 набрало законної сили 08.11.2023.
На виконання рішення суду у справі №320/12098/23 позивачеві здійснено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з 01.12.2019, проте з 01.12.2023 зменшено позивачеві розмір грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного в оновленій довідці.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про виправлення помилки під час здійснення перерахунку його пенсії та здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення як було визначено у рішенні суду у справі №640/1354/21.
Проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, оскільки у рішенні у справі №320/12098/23 не визначено процентного розміру 90% грошового забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційний скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту у справі ухвалу та ухвалити нову про задоволення заяви.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Стаття 370 КАС України визначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, за приписами ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто наведені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 20 лютого 2019 року у справі за №806/2143/15.
Відповідачем визначено, що на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №320/12098/23, позивачу здійснено новий перерахунок пенсії з застосуванням нового відсоткового значення - 70 відсотків сум грошового забезпечення.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсій, а статтею 63 визначено підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ а ні Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, а ні Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Крім того, предметом розгляду у справі №320/12098/23 не було питання про визначення позивачу нового відсоткового значення розміру основної пенсії.
Отже, зазначене свідчить, що при зменшенні відсоткового значення розміру основної пенсії позивачу з 90 відсотків до 70 відсотків відповідач допустив невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 року у справі №640/1354/21, а відтак, вимоги позивача, викладені у заяві, поданій в порядку ст. 383 КАС України, є такими, що підлягають задоволенню.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що заява позивача про визнання протиправними дій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2021 року по адміністративній справі №640/1354/21 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст.ст. 9, 44, 309, 321, 223, 321, 325, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року -скасувати та прийняти нове рішення яким заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо не виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 року у справіі №640/1354/21 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управілння Пенсійного фонду у Київській області щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 року у справіі №640/1354/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 року у справіі №640/1354/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснювати подальші виплати у зазначеному розмірі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма