Справа № 320/41366/24
22 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю., перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Первинну апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Львівській області апеляційну скаргу подано 30 травня 2025 року через підсистему “Електронний суд», яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 30 травня 2025 року за вх.№12873.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року - апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - повернуто особі, яка її подала.
Із відомостей “Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року отримано апелянтом через підсистему “Електронний Суд» 30 липня 2025 року о 20:23 год.
Повторно Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області подано апеляційну скаргу 06 жовтня 2025 року через підсистему “Електронний суд», яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 06 жовтня 2025 року за вх.№26790.
При цьому апелянт заявив клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги на судове рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - відмовлено.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - залишено без руху.
Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року із зазначенням інших поважних причин його пропуску та подати докази їх поважності.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
14 жовтня 2025 року о 02:44 год апелянт отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Отже, датою вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року апелянту є 14 жовтня 2025 року. Відповідно, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 21 жовтня 2025 року.
20 жовтня 2025 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання апелянт посилається на відсутність коштів для спати судового збору при поданні первинної апеляційної скарги. Підкреслює, що повторно апеляційна скарга подана у найкоротший термін, після надходження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області повернуто апелянту, та після фактичної оплати судового збору.
Перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року прийнято у порядку письмового провадження. Відмітка про дату виготовлення та підписання повного тексту рішення у рішенні відсутня.
Як зазначалось, первинну апеляційну скаргу до суду апелянтом подано 30 травня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Із відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року апелянтом отримано 30 липня 2025 року о 20:23 год. засобами Електронного суду.
Повторно апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року апелянтом подано 06 жовтня 2025 засобами Електронного суду, тобто з пропуском 30-денного строку, передбаченого ст. 295 КАС України, при цьому більш ніж через два місяці після повернення первинної апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В той же час, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Також, усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, як і велике навантаження та звільнення працівників, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Апелянт, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через п'ять місяців з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду та більш ніж через два місяці після вручення апелянту ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, що не може вважатись найкоротшим строком в розумінні КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України апелянт, який діє як суб'єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Колегія суддів наголошує, що поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 № 640/7964/21.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма