Справа № 320/55734/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Перепелиця А.М.
Іменем України
22 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
25.10.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач; в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 сум грошової допомоги на оздоровлення у 2022, 2023, 2024 роках в повному обсязі, як це передбачено нормами законодавства України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити недоплачені суми грошової допомоги на оздоровлення у 2022, 2023, 2024 роках у сумі 163770,60 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 позовну заяву залишено без руху, з підстав пропуску строку звернення до суду та надано строк для усунення вказаних недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала. Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було направлено на електронну адресу, зазначену у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку ухвали електронною поштою від 06.12.2024, однак станом на 28.01.2025 документів на усунення недоліків позовної заяви або клопотань (заяви) про продовження процесуального строку встановленого судом (або про неможливість виконати ухвалу суду) із обґрунтуванням поважних причин до суду не надходили.
Не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025, 12.02.2025 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що ним виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 про залишення позовної заяви без руху, а саме - подано 13.12.2024, тобто в межах встановлених судом строків, заяву про поновлення строку звернення до суду.
ОСОБА_1 відмітив, що на момент винесення оскаржуваної ухвали, документи, що вимагалися судом в ухвалі від 03.12.2024, вже знаходилися в суді 43 (сорок три) календарних дні.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права.
31.03.2025 в/ч НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила враховати цей відзив під час розгляду справи. Колегія суддів звертає увагу, що зміст відзиву на апеляційну скаргу стосується виключно нарахування та виплати позивачу сум грошової допомоги на оздоровлення у 2022-2024 роках та жодним чином не стосується оскаржуваної ухвали.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Предметом цього адміністративного спору є нарахування та виплата ОСОБА_1 сум грошової допомоги на оздоровлення у 2022, 2023, 2024 роках в повному обсязі, як це передбачено нормами законодавства України.
16.01.2025 позивач звернувся з цим адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду.
Колегія суддів звертає увагу, що 19.07.2022 набули чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, у зв'язку з внесенням Законом №2352-IX змін до статті 233 КЗпП України змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, щодо строку звернення до суду.
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що судом першої інстанції безпідставно не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б встановити місяць виплати грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році. Вказана обставина має суттєве значення у даному випадку, оскільки до 19.07.2022 його право на звернення до суду з позовом про стягнення такої виплати у належному розмірі не обмежувалося будь-яким строком.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як вже було встановлено вище, позовна заява була подана ОСОБА_1 до суду першої інстанції 25 жовтня 2024 року (засобами поштового зв'язку - АТ « Укрпошта»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року по справі №320/55734/24 позивачем 13 грудня 2024 року, тобто через 8 (вісім) днів з дати отримання ухвали, подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та заявлено клопотання про поновлення такого строку.
Заява підписана позивачем особисто та надіслана на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв?язку листом з оголошеною цінністю та описом вкладення до поштового відправлення. Адресатом поштового відправлення вказано Київський окружний адміністративний суд, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26.
Колегія суддів акцентує увагу, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт відправки ОСОБА_1 заяви про поновлення строку звернення до суду, а саме:
- накладна №1510003215689 від 13.12.2024 (а.с.27);
- опис вкладення (Ф.107) (а.с.28);
- трекінг поштового відправлення №1510003215689 (а.с.29-30).
Із згаданого вище трекінгу поштового відправлення №1510003215689 вбачається, що заява була направлена засобами поштового зв'язку 13.12.2024 та отримана адресатом (Київським окружним адміністративним судом) 16.12.2024.
Викладені вище обставини справи свідчать про те, що позивачем виконано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 по цій справі, а саме - подано заяву про поновлення строку звернення до суду в межах строків, встановлених судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що станом на 28.01.2025 від ОСОБА_1 не надходила документів для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірного у даному випадку питання, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 ухвалена з порушення норм процесуального права (без врахування поданої ОСОБА_1 заяви про усунення недоліків позовної заяви), у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 242-244, 250, 268, 272, 287, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року - скасувати, а справу №320/55734/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова