Справа № 320/2255/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.
19 грудня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вартіс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № КТ-UA100160-0003-2022;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000103;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 № UA100160/2022/000010/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000112.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень повернуто позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вартіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального законодавства при поверненні позовної заяви у справі, що порушує права та законні інтереси апелянта та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Вказано, що спірні рішення стосуються аналогічних правовідносин, а тому позивачем не було порушено правила об'єднання позовних вимог.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справа розглянута в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року позовну заяву повернуто з тих підстав, що позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, зокрема: позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000103 та позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2022/000112, як і позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 01.10.2022 № UA100160/2022/000010/2 та позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 30.09.2022 № КТ-UA100160-0003-2022, не є основними або похідними відносно попередніх, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Оцінюючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд першої інстанції вказав, що до заявлених позивачем вимог не можуть бути застосовані вимоги ст. 172 КАС України з огляду на те, що позивач має намір одночасно врегулювати наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.ч. 1 - 6 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Зі змісту позовних вимог позивача не вбачається підстав, передбачених статею 172 КАС України, адже оскаржувані рішення прийняті одним органом, який є відповідачем у справі - Київською митницею, позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Київським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції.
Оскаржувані рішення прийняті за результатом опрацювання однієї партії товару, за одним контрактом, за одним пакетом супровідної документації.
Вказані рішення по своїй суті прийняті з однакових підстав та за однакових обставин.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає в тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, із приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
Таким чином, позивачем не було порушено правил об'єднання позовних вимог, оскільки в даній позовній заяві об'єднано вимоги, що стосуються подібних правовідносин, що відповідає положенням ст. 172 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги пов'язані між собою однією підставою виникнення та загалом стосуються прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс».
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що під час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що заявлені позовні вимоги не належать до розгляду в межах заявленого адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вартіс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року - скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко