Справа № 320/19619/23 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.
17 грудня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
за участю секретаря Михайлової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ШИППІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Шиппінг» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.05.2023 №00352010704.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 № 00352010704.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні та відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, позаяк перевіркою встановлено, що всупереч п. 200.4 ст. 200 ПК України Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2023 року у розмірі 5441507 грн та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2023 року на суму 5441507 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Шиппінг» 17.02.2023 подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року, в якій заявлено до відшкодування з бюджету 5523365 грн.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року та складено акт про результати перевірки від 12.04.2023 № 26276/26-15-07-04-03/44020005.
Позивачем було подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акта залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
Відповідачем на підставі атку перевірки 19.05.2023 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому підлягає скасуванню.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень
Абзацом 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
У вересні 2022 року податковим органом проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року.
На підставі наказу № 1121-п від 15.03.2023 відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн. та визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року.
Як вбачається з розділу ІІІ акта перевірки від 12.04.2023, податковим органом було встановлено, що за період з 01.07.2022 по 31.01.2023 товариство не декларувало податкові зобов'язання та податковий кредит, та показники р. 16 декларації з податку на додану вартість «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» охоплені попередньою перевіркою з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, в повному обсязі.
Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що доводи позивача про те, що податковим органом протиправно в порушення вимог абз. 2 п. 78.2 ст. 78 ПК України проведено перевірку з питань, які були охоплені під час попередньої перевірки товариства, є обґрунтованими.
Поряд з цим, відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від'ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості. Суми такого від'ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов'язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п. 200.7-200.9 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Таким чином, у відповідності до вказаних положень чинного податкового законодавства, при здійсненні відповідної оплати за товари/послуги постачальникам (надавачам послуг), що призначені для використання у господарській діяльності, у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов'язаннями дає право такому платнику податків претендувати на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. У разі здійснення платником податків таких операцій з придбання товарів, суми ПДВ, сплачені у складі вартості таких придбаних товарів, включаються до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником таких товарів, на особу, якій здійснено постачання.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та судновласником Breeze Logistics B.V. було укладено договори бербоут-чартеру № 1 від 21.04.2021 - несамохідна баржа LA NINO, реєстраційний номер МД-М-21-1154, прапор - Молдова, та № 2 від 21.04.2021 - несамохідна баржа EL NINO, реєстраційний номер МД-М-21-1153, прапор - Молдова.
Декларування несамохідної баржі LA NINO здійснювалось на підставі митних декларацій № 2424 від 13.05.2021, № 956 від 30.07.2021, № 4368 від 29.10.2021, № 979 від 31.01.2022, а несамохідної баржі EL NINO - на підставі митних декларацій № 2423 від 13.05.2021, № 953 від 30.07.2021, № 4369 від 29.10.2021, № 978 від 31.01.2022.
Відповідачем ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не заперечено, що вказані баржі було ввезено в Україну в митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними плтежами. Відповідно до п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПК України сплачені суми ПДВ при розмитненні ТОВ "Дніпро Шиппінг" відображено в складі податкового кредиту у деклараціях з ПДВ у тому місяці, в якому їх було перераховано.
Про сплату товарів, послуг та митного ПДВ за період липень 2021 року - лютий 2022 року, по яким суми ПДВ позивачем були включені на відшкодування ПДВ в декларації за січень 2023 року, свідчать платіжні інструкції № 49 від 27.07.2021, № 54 від 20.08.2021, № 62 від 02.09.2021, № 68 від 13.09.2021, № 71 від 16.09.2021, № 80 від 08.10.2021, № 86 від 25.10.2021, № 95 від 03.11.2021, № 97 від 11.11.2021, № 101 від 18.11.2021, № 96 від 02.12.2021, № 98 від 08.12.2021, № 99 від 08.12.2021, № 101, від 10.12.2021, № 103 від 13.12.2021, № 110 від 05.01.2022, № 116 від 25.01.2022, № 125 від 02.02.2022, № 130 від 10.02.2022, № 134 від 16.02.2022.
У ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами, що у актах перевірки позивача за № 26276/26-15-07-04103/44020005 від 12.04.2023, № 27170/Ж5/26-15-07-06-02-19/44020005 від 22.09.2022 не встановлено порушень вимог чинного податкового законодавства при перевірці достовірності і правильності визначення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, за результатами здійснення вказаних операцій на суму 5441507 грн., що свідчить про недоведення податковим органом порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України щодо реалізації права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.
Як вбачається з акта документальної позапланової виїзної перевірки від 12.04.2023, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 ПК України з огляду на те, що товариством було сплачено митне ПДВ за дві несамохідні баржі та включено до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5441507 грн за січень 2023 року. Проте, з огляду на те, що на момент проведення перевірки такі баржі знаходяться у місці дислокації в порту Очаків, податковий орган не має можливості здійснити обстеження та огляд майна ТОВ «Дніпро Шиппінг».
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що жодних обґрунтувань стосовно того, яким чином неможливість огляду барж призводить до порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України акт перевірки не містить.
Представник відповідача не зміг пояснити, яким чином неможливість обстеження та огляду барж свідчить про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2023 року на суму 5441507 грн, та заниження суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на суму 5441507 грн.
Суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що позивачем на запит податкового органу № 12379/І/26-15-07-04-03-07 від 24.03.2023 листом повідомлено про надання співробітникам ГУ ДПС у м. Києві, які здійснюють перевірку, доступу до обстеження несамохідних барж EL NINO та LA NINA в будь-який зручний час. Проте, оскільки місце дислокації таких барж розташоване в районі проведення воєнних (бойових) дій, податковий орган не мав можливості здійснити обстеження та огляд такого майна.
Отже, неможливість здійснити обстеження майна залежить від об'єктивних факторів, а не від волі позивача та не може бути підставою для покладення відповідальності на платника податків.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем всупереч вищевказаного обов'язку не надано жодних доказів про наявність документально підтверджених фактів, які б спростовували доводи позивача.
В контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та правомірно скасоване судом першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ШИППІНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
О.М. Ганечко
Повний текст постанови складено 19.12.2025.