Справа № 640/22838/21 Суддя (судді) першої інстанції: С.М. Гелета
17 грудня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
за участю секретаря: Михайлової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року,
Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до суду із позовними вимогами до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0004610703 від 09.08.2021.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта обґрунтовані, зокрема тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позаяк відповідачем порушено порядок проведення перевірки. Вказано, що податковим органом безпідставно було нараховано суму пені по трьом зовнішньоекономічним договорам щодо експорту товару. Вказано, що надходження валютної виручки за вантажно-митною декларацією UA500040/2019/002252 від 22.02.2019 відбулося 21.02.2019 за меморіальним ордером №146811 від 21.02.2019 в сумі 1 066 567,77 доларів США. Стосовно валютної виручки за зовнішньо економічним контрактом №EXP280319-WF від 28.03.2019 в сумі 12 360,00 дол. США, вказано, що листом від 07.11.2019 №130-3-19/6871, AT «ДПЗКУ» звернулося до АБ «Укргазбанк» з проханням врахувати лист від ТМ WORLD CO LTD та змінити призначення платежу при надходженні валютної виручки, але АБ «Укргазбанк» листом від 03.03.2020 № 15932/6788/2020, відмовився прийняти корегування та вказав що зміна інформації щодо врахування валютних надходжень призведе до невідповідності статистичної звітності, що була подана банком у відповідний період та ризику щодо можливого застосування до банку відповідних заходів впливу з боку Національного банку України.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, а спірне рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено перевірку AT «ДПЗКУ», за результатом якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 02.07.2021 №589/31-00-07-01-02/37243279, яким встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, зокрема пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» Закон № 2473-VIII).
На підставі висновків акту перевірки від 02.07.2021 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 09.08.2021 №0004610703, яким до АТ «ДПЗКУ» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1 391 889,54 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовірним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, нарахування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1 391 889,54 грн. відбулося по трьом зовнішньо економічними контрактам, перелік яких по кожному окремому порушенню зазначено у розрахунку пені.
Стосовно валютної виручки за зовнішньо економічним контрактом № EXP260918-FWвід 26.09.2018 в сумі 84 219,15 дол. США, суд зазначає наступне.
26.09.2018 між AT «ДПЗКУ» (продавцем) та компанією Lateo Trading S.R.O. (покупцем) укладено контракт № ЕХР260918-FW (надалі - Контракт № ЕХР260918-FW), предметом якого є поставка 12 000 МТ пшениці 5 (групи Б) та/або 6 класу, походження Україна, 2018 року врожаю.
Кількість товару 12 000 000 МТ із допустимим відхиленням +/- 5% за вибором продавця. Ціна товару складає 195,25 дол. США за одну метричну тону (1000 кг.).
Поставка товару здійснювалась на умовах терміну СРТ (фрах/перевезення оплачене до) відповідно до міжнародних правил Incoterms 2010.
У відповідності до умов поставки СРТ, Incoterms 2010 продавець (AT «ДПЗКУ») зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару до погодженого пункту у вказаному місці призначення по звичному маршруту та звичним способом.
Умовами Контракту № EXP260918-FW передбачено поставку залізничними вагонами та автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 8.2.2. Контракту № EXP260918-FW, остаточний розрахунок з урахуванням кількості Товару фактично прийнятого в Місці поставки, після подання Завершальних документів (оригіналів або копій). Завершальні документи включають: Рахунок фактура завірений підписом та печаткою; Реєстр прийнятого товару в місці поставки; Акт приймання-передачі на оплачувану кількість товару; Оригінали ветеринарних свідоцтв на кожен транспортний засіб, які мають бути надані експедитору в порту.
Згідно із п. 10.6 Контракту № EXP260918-FW, продавець зобов'язаний укласти за власний рахунок договір на митне декларування з експедитором в Місці призначення відповідно до Відвантажувальних інструкцій покупця.
Компанією-нерезидентом Lateo Trading s.r.o (Словаччина) було здійснено оплату по контракту на загальну суму 2 233 138,68 дол. США згідно наступних кредитових авіз (банківських повідомлень) AT «УКРСІМБАНК», а саме;
- повідомлення № 147071 від 04.12.2018 на суму 1 102 700,73 дол. США;
- повідомлення № 146643 від 21.02.2019 на суму 1 066 567,77 дол. США;
- повідомлення № 141348 від 28.02.2019 на суму 63 870,18 дол. США;
На виконання умов Контракту, АТ «ДПЗКУ» було поставлено Товару у кількості 11 868 670 кг (11 868,670 Мт) на користь нерезидента на загальну суму 2 317 357,83 дол. США згідно наступних ВМД:
- № UA500040/2018/011921 від 16.11.2018 на суму 1 057 192,84 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - 5 414 560 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 16.11.2019);
- № UA500040/2018/012501 від 29.11.2018 на суму 273 572,59 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - 1401 140 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 29.11.2019);
- № UA500040/2019/000819 від 18.01.2019 від 18.01.2019 на суму 234 009,08 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - 1 198 510 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 18.01.2020);
- № UA500040/2019/002216 від 21.02.2019 на суму 14 889,77 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - 76 260 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 21.02.2020);
- № UA500040/2019/002252 від 22.02.2019 на суму 737 693,55 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - 3 778 200 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 22.02.2020).
У зв'язку з неотриманням у законодавчо встановлені строки експортної виручки у розмірі 84219,15 дол. США за Товар, поставлений AT «ДПЗКУ» згідно ВМД від 22.02.2019 на суму 737 693,55 дол. США, кількість Товару - З 778 200 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 22.02.2020), уповноваженим банком, як агентом валютного нагляду згідно п.7 ст. 11 Закону №2473-УШ, інформацію про неотриману виручку включено до файлу статистичної звітності НБУ «Дані про дотримання граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (файл 36Х)», про що було повідомлено офіс великих платників податків листом ДПС України від 21.05.2020 № 7821/7/99-00-05-07-02-07 (лист НБУ від 23.03.2020 № 25-0006/100/ДСК).
Судом враховується, що під час проведення перевірки з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо виконання вищезазначеного контракту податковим органом було направлено на адресу АТ «ДПЗКУ» письмовий запит від 20.07.2020 № 25374/10/28-10-05-02-02-13.
В акті перевірки на сторінці 947-948 акту (а.с. 50-51т.1) відображено, що АТ «ДПЗКУ» податковому органу надало письмові пояснення від 17.08.2020 № 130-10-2712/2-17/3127 (вх. № 23316 від 18.08.2020), в яких AT «ДПЗКУ» зазначило наступне:
«Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація», код ЄДРПОУ, на ваш запит № 25374/10/28-10-05-02-02-13 від 20.07.2020 року повідомляє наступне.
26.09.2018 року між AT «ДПЗКУ» («Продавець») та Lateo Trading s.r.o (Словаччина) («Покупець») було укладено договір купівлі-продажу № 260918-FW. Згідно контракту Продавець повинен поставити 12 000 метричних тон (МТ) пшениці українського походження 5-го класу (групи Б) та/або 6-го класу, +/- 5% за вибором Продавця, насипом. За період з вересня 2018 року AT «ДПЗКУ» було поставлено 11868,670 МТ пшениці на суму 2 317357,83 дол. СІЛА, товар був завантажений на борт кількох суден для перевезення в різні країни та проведено митну процедуру. Також Продавцем було надано всю необхідну документацію Покупцю для здійснення оплати. Зі свого богу AT «ДПЗКУ» виконало свої зобов'язання в повному обсязі. Покупець прийняв всю кількість товару. Але, станом на 27.07.2020 року, Покупцем, Lateo Trading s.r.o., було здійснено оплату на 2 233 138,68 дол.США.
17.10.2019 Арбітр в Рішенні № 17-791А Арбітражу ТАФТА виніс рішення заборгованість за партію товару в кількості 431,34 Мт, яка була відвантажена Lateo Trading s.r.o (із ВМЦ UA500040/2019/002252 від 22.02.2019), збільшити за CARDIFF COMMODITIES SA перед «ДПЗКУ».В 2019 році щодо CARDIFF COMMODITIES SA (Швейцарія) було порушено процедуру банкротства. В зв'язку з чим AT «ДПЗКУ», як кредитор, подало заяву до Відділу банкрутства кантону Цуг, Швейцарія, про включення AT «ДПЗКУ» до офіційного списку кредиторів компанії- боржника CARDIFF COMMODITIES SA. Па даний момент процедура банкрутства ще не завершена. У випадку погашення заборгованості кошти мають надійти від CARDIFF COMMODITIES SA».
Таким чином під час перевірки AT «ДПЗКУ» зазначало, що на користь компанії - нерезидента Lateo Trading s.r.o.(Словаччина) AT «ДПЗКУ» було поставлено товар у загальному обсязі 11 868,670 Мт товару (в т.ч. МД ЕК 10 ДР UA500040/2019/002252 від 22.02.2019 на суму 737 693,55 дол. США, обсяг Товару (гр.35,38 МД) - З 778 200 кг), а в свою чергу Lateo Trading s.r.o. (Словаччина) було прийнято всю кількість товару: «.. За період з вересня 2018 року AT «ДПЗКУ» було поставлено 11 868,670 МТ пшениці на суму 2 317 357,83 дол. США, товар був завантажений на борт кількох суден для перевезення в різні країни та проведено митну процедуру. Також Продавцем було надано всю необхідну документацію Покупцю для здійснення оплати. Зі свого богу AT «ДПЗКУ» виконало свої зобов'язання в повному обсязі. Покупець прийняв всю кількість товару. Але, станом на 27.07.2020року, Покупцем, Lateo Trading s.r.o., було здійснено оплату на 2 233 138,68 дол.США..».
До пояснень податковому органу AT «ДПЗКУ» надані копії документів, а саме оборотно-сальдові відомості по рахунку №362 за період з 26.09.2018 по 27.07.2020 та картка особового рахунку 362 за період з 26.09.2018 по 27.07.2020, згідно яких в бухгалтерському обліку підприємства станом на 27.07.2020 обліковувалася протермінована дебіторська заборгованість у розмірі 84219,15 дол.США, про що зазначено на стор. 948 акту перевірки (а.с.51т.1).
Стосовно посилання позивача на допущені помилки та описки, суд зазначає, що жодних доказів того, що було допущено описку та внесено відповідні зміни до первинних документів матеріали справи не містять, під час проведення перевірки податковому органу не надавалися.
Відповідно до 4.1. ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до 1.2. «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до п.2.1. Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Таким чином, митна декларація є первинним документом, на якому базується бухгалтерський і облік зовнішньоекономічних операцій.
Відповідно до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій.
Під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, які передбачають переміщення товару через митний кордон України, митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів.
Доказів того, що в митних документах допущено помилки та до митних декларацій було внесено зміни матеріали справи не містять, на перевірку не надавалися.
Крім того, під час перевірки самим позивачем було підтверджено, що реалізація відбувалася відповідно до укладеного договору із покупцем, Lateo Trading s.r.o., та надано пояснення стосовно наявної заборгованості.
Як зазначає відповідач, AT «ДПЗКУ» у своїй відповіді від 17.08.2020 № 130-10-2712/2-17/3127 на письмовий запит Офісу великих платників податків ДПЄ від 20.07.2020 № 25374/10/28-10-05-02-02-13 та на письмові запити під час проведення перевірки б/н від 03.06.2021, від 03.06.2021 та від 03.06.2021 не надано листів-аркушів коригування до МД UA500040/2019/002252 від 22.02.2019 на загальну суму 737 693,55 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - З 778 200 кг, на підставі якої було експортовано товар на користь Lateo Trading s.r.o (Словаччина).
Таким чином, оформлена МД від 22.02.2019 на суму 737 693,55 дол. США, кількість Товару (гр.35,38 МД) - 3 778 200 кг (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 22.02.2020) підтверджує, що фактичним отримувачем товару є компанія-нерезидент Lateo Trading s.r.o (Словаччина) («Покупець») згідно договору № 260918-FW від 26.09.2018.
Стосовно посилання позивача на рішення в арбітражній справі Gafta №17-791, то як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки на письмовий запит контролюючого органу б/н від 03.06.20 AT «ДПЗКУ» надано пояснення щодо приєднання дебіторської заборгованості компанії Lateo Trading s.r.o до загальної заборгованості компанії CARDIFF COMMODITIES SA (службова записка директора департаменту правового забезпечення від 08.06.2021 № 2/1209) та скан-копії рахунку-фактури від 05.12.2018 № 051218-2, рахунку-фактури від 15.05.2019 № 150519-1, ТТН № 34543603, ТТН № 34675454, ТТН №53406096, ТТН № 34661827, ТТН № 34661850 .
Так, AT «ДПЗКУ» зазначало наступне. «Виконання Договору № FW-081018IC від 10.08.2018, укладеного з CARDIFF COMMODITIES SA досліджувалось арбітражем Gafta та в абз. 4.4. регулятивної частини арбітражного рішення в арбітражній справі Gafta було встановлено, що «...4.4 Обсяг 10,139.Мт включав партію товару кількістю 431,34 Мт. Документи на партію були спочатку підготовлені на виконання договору з Lateo Trading s.r.o., однак, після поставки товару до терміналу сторони домовились, що ця партія буде поставлена Покупцю CARDIFF COMMODITIES SA за Договором № FW-081018IC від 10.08.2018.».
Також в абз. 6.5. резолютивної частини арбітражного рішення в арбітражній справі Gafta № 17-791 від 17.10.2019 колегією першої інстанції арбітражу Gafta встановлено: «... 6.5. Продавець надав договірні документи та рахунки-фактури 14 грудня 2018 року та 30 грудня 2018 року до Договору № FW-081018ІС від 10.08.2018, укладеного з CARDIFF COMMODITIES SA. Документація на 431,34 Мт із загального тоннажу 10,139.74 Мт спочатку була оформлена на іншу компанію (Lateo Trading s.r.o), але я задоволений поясненням Продавця, що Покупець погодився прийняти поставку цієї партії відповідно до Договору № FW-081018IC від 10.08.2018, укладеному з CARDIFF COMMODITIES SA».
Під час оформлення митних декларацій на товар за Договором № FW-081018IC від 10.08.2018, укладені з нерезидентом CARDIFF COMMODITIES SA та за Договором № 260918-FW від 26.09.2018 укладеним з нерезидентом Lateo Trading s.r.o допущено помилку, а саме: в декларації № UA500040/2019/002252 невірно вказана кількість поставленого компанії Lateo Trading s.r.o товару - включено на 431,34 Мт пшениці більше ніж фактично було поставлено на виконання Договору № 260918-FW від 26.09.2018. Вказані 431,34 Мт входили до загальної кількості Товару, який фактично був поставлений компанії CARDIFF COMMODITIES SA на виконання Договору № FW-081018IC від 10.08.2018.
Обставина, що вищезазначені 431,34 Мт пшениці поставлені компанії CARDIFF COMMODITIES SA, підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН № 34543603, ТТН № 34675454, ТТН №53406096, ТТН № 34661827, ТТН № 34661850) та листом Терміналу ІТІВ «Бруклін-Київ» від 21.05.2019».
У вищезгаданих ТТН зазначено «.. Вантаж є власністю ПАТ «ДПЗКУ», експортер ПАТ «ДПЗКУ» по договору з CARDIFF COMMODITIES SA, експедитор в порту ДП «ЮРАН» в квоту «Луи Дрейфус». Для вивезення водним транспортом в Швейцарію».
Лист Терміналу «Бруклін-Київ» від 21.05.2019 № 1369/ВПК (адресований ТОВ «Луі Дрейфус Компані Україна») містить інформацію, що в період з 10 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року термінал прийняв та вивантажив залізничні вагони із загальною кількістю товару 431,340 Мт.
Товар, що знаходився у вищезазначених залізничних вагонах, був вивантажений терміналом по контракту між ПАТ «ДПЗКУ» та CARDIFF COMMODITIES SA в квоту Louis Dreyfus Company Suisse S.A.
Після цього товар, що знаходився у вищезазначених залізничних вагонах, було завантажено на борт судна Wadi Alarab для його транспортування по контракту між компанією CARDIFF COMMODITIES SA та Louis Dreyfus Company Suisse S.A..
Рішення в арбітражній справі Gafta №17-791 стосується виконання договірних відносин позивача та іншого контрагента-нерезидента CARDIFF COMMODITIES SA, стосовно іншого договору. При цьому п. 6.5 зазначеного рішення не відображає, які документи досліджувалися арбітражним судом, які поставки товару, в яких саме документах допущені помилки та описки. Зазначене рішення містить посилання щодо дослідження договірних зобов'язань AT «ДПЗКУ» та нерезидента CARDIFF COMMODITIES SA.
В даному випадку, судом не досліджується, не надається оцінка виконання договірних відносин між AT «ДПЗКУ» та нерезидентом CARDIFF COMMODITIES SA.
В даному випадку, спірні правовідносини виникли між AT «ДПЗКУ» та іншим контрагентом - нерезидентом Lateo Trading s.r.o.
Доказів того, що на рахунок AT «ДПЗКУ» було отримано кошти від покупця Lateo Trading s.r.o. матеріали справи не містять, під час перевірки не надавалися.
Стосовно посилання позивача на наявність листа покупця Lateo Trading s.r.o. про виконання в повному обсязі договірних відносин, допущення помилок у тоннажі товару, не спростовує факт продажу AT «ДПЗКУ» товару Lateo Trading s.r.o., а також переміщення товару через митний кордон України товару в кількості, який було зазначено у митних деклараціях і зауваження щодо переміщення саме зазначеного товару у митного органу були відсутні. Суд зазначає, що жодні докази наявності помилок у первинних документах та виправлення описок чи помилок до митного органу надано не було AT «ДПЗКУ», під час перевірки не надавалося.
Крім того, під час проведення перевірки та з метою дотримання AT «ДПЗКУ» вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по договорам № 260918-FW від 26.09.2018 та № FW-081018IC від 10.08.2018, відповідачем було направлено лист до обслуговуючого банку AT «УКРСІМБАНК» від 28.05.2021 № 3932/6/31-00-07-03-03.
У відповідь на вищезазначений лист, AT «УКРСІМБАНК» листом від 18.06.2021 № 0024100/21-197 (вх. від 23.06.2021 № 6961/6) повідомив наступне:
«AT «УКРСІМБАНК» отримано електронні реєстри митних декларацій, в яких міститься інформація про здійснення AT «ДПЗКУ» експортних операцій за контрактом від 26.09.2018 № 260918- FW« укладеним з нерезидентом Lateo Trading s.r.o (митна декларація від UA500040/2019/002252 22.02.2019), та за контрактом від 10.08.2018№ FW-081018IC, укладеним з нерезидентом Cardin Commodities SA (митні декларації UA500100/2019/000591 від 16.01.2019, UA500100/2019/000531 від 17.01.2019 UA500100/2019/000533 від 17.01.2019).
На виконання вимог «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» валютний нагляд по зазначених операціях здійснено банком наступним чином:
У зв'язку з неотриманням у законодавчо встановлені строки експортної виручки за вказаними митними деклараціями, інформацію про них включено до файлу статистичної звітності НБУ «Дані про дотримання граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності» (файл 36Х).
В лютому 2020 року AT «ДПЗКУ» до банку надано рішення арбітражного суду GAFT А по справі 17-791. За результатами розгляду зазначеного рішення та на підставі вимог Закону «Про валюту і валютні операції», нагляд за граничними строками по митних деклараціях UA500100/2019/00059 від 16.01.2019 UA500100/2019/000531 від 17.01.2019, UA500100/2019/0005З З від 17.01.2019 , по яким було відвантажено товар на адресу Cardiff Commodities SA (Швейцарія) по договору купівлі-продажу № FW-081018IC від 10.08.2018, було зупинено ти інформацію про ці операції станом на 01.03.2020 виключено з файлу 36Х».
Таким чином, заборгованість у розмірі 84 219,15 дол. США знаходиться на валютному контролі по зовнішньоекономічному договору купівлі-продажу № 260918-FW від 26.09.2018, укладеному між AT «ДПЗКУ» та нерезидентом Lateo Trading s.r.o (Словаччина) та рахується в звітності НБУ «Дані про дотримання граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності».
Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість у розмірі 84 219,15 дол. США по зовнішньоекономічному договору купівлі-продажу № 260918-FW від 26.09.2018, укладеному між AT «ДПЗКУ» та нерезидентом Lateo Trading s.r.o (Словаччина), не перераховано AT «ДПЗКУ», свідчить про порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів.
Відповідно п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до п.5 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 2 ст. 13 Закону №2473-УІІІ, а саме валютна виручка в сумі 84 219.15 дол. США, за поставлений Товар згідно МД UA500040/2019/002252 від 22.02.2019 на загальну суму 737 693,55.00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 22.02.2020) по зовнішньоекономічному договору купівлі-продажу № 260918-FW від 26.09.2018, укладеному з нерезидентом Lateo Trading s.r.o (Словаччина), станом на 30.09.2020 на рахунок AT «ДПЗКУ» не надійшла, що є порушенням п. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII в частині не надходження виручки в іноземній валюті від експорту Товару на валютний рахунок AT «ДПЗКУ» по контракту № 260918-EW від 26.09.2018 на загальну суму 84 219,15 дол. США.
Враховуючи вищезазначене, податковим органом правомірно було нараховано AT «ДПЗКУ» суму пені за порушення п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів по контракту із нерезидентом Lateo Trading s.r.o. № 260918-FW від 26.09.2018 в розмірі 1 366 768, 59 грн., за 221 дні прострочення, що не перевищує суму неодержаних грошових коштів за зазначеним договором.
Стосовно нарахування суми пені по зовнішньоекономічному експортному контракту № EXP280319-WF від 28.03.2019 в сумі 12 360,00 дол. США., укладеному AT «ДПЗКУ» з нерезидентом ТМ WORLD СО, суд зазначає наступне.
28.03.2019 між АТ «ДПЗКУ» (продавець) та ТМ WORLD СО (покупець) укладено експортний контракт № EXP280319-WF (далі - контракт № ЕХР280319-WF), відповідно до умов якого, Продавець повинен передати, а Покупець прийняти та оплатити борошно пшеничне вищого та/або першого ґатунку на умовах даного Договору. Країна походження Товару - Україна (п.1.1 та п.1.2 Контракту).
Кількість (вага) Товару становить сумарну кількість (вагу) усіх партій Товару, поставлених згідно з усіма додатками до цього Контракту. Кількість (вага) окремих партій Товару визначається Сторонами в додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Контракту). Кількість Товару у партії є остаточною відповідно до кількості, вказаної у вантажній митній декларації (п. 2.4 Контракту).
Товар постачається на умовах FCA (Франко перевізник) INCOTERMS 2010 контейнерна поставка (п. 3.1 Контракту).
Ціна за одну тону Товару визначається Сторонами в додатках до Контракту (п. 4.1 Контракту).
Відповідно до Додатку №1 від 28.03.2019 до Контракту № EXP280319-WF, вага товару складає 480,0 МТ загальною вартістю 110 400,00 дол. США.
На виконання умов Контракту, передоплата у розмірі 100% надійшла від нерезидента ТМ WORLD CO., LTD (Південна Корея) на рахунок AT «ДПЗКУ» у загальній сумі 98 040,00 дол. США, згідно кредитового повідомлення ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 08.04.2019.
В свою чергу, AT «ДПЗКУ» було здійснено поставку Товару на користь нерезидента згідно ВМД від 26.04.2019 на загальну суму 110 400,00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 25.04.2020).
Станом на 26.04.2020, кошти за поставлений Товар в розмірі 12 360,00 дол. США на користь AT «ДПЗКУ» від нерезидента ТМ WORLD СО не надійшли.
Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 15.05.2020 до зовнішньоекономічного договору № EXP280319-WF від 28.03.2019, Сторони домовились про наступне:
Сторони погоджуються що їхні зобов'язання за зовнішньоекономічним договором № EXP280319-WF від 28.03.2019 можуть бути припинені шляхом зарахування їх зустрічних однорідних вимог.
AT «ДПЗКУ» (далі - Продавець) і ТМ WORLD CO., LTD (Південна Корея) (далі - Покупець) уклали Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.05.2020 (далі - Контракт) про наступне:
Продавець і Покупець маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, що виплавають із зовнішньоекономічного договору № ЕХР071118-WF від 07.11.2018 і зовнішньоекономічного договору № EXP280319-WF від 28.03.2019, сторонами яких є Продавець і Покупець, погоджуються здійснити зарахування таких зустрічних однорідних вимог.
Сторони погоджуються що вони мають такі зустрічні однорідні зобов'язання за Договорами:
- продавець має повернути Покупцю надмірно сплачені кошти у розмірі 16 520 дол. США за зовнішньоекономічним договором № EXP071118-WF від 07.11.2018;
- покупець має сплатити Продавцю суму заборгованості у розмірі 12 360,00 дол. США за зовнішньоекономічним договором № EXP280319-WF від 28.03.2019.
Зобов'язання сторін за вищезазначеними Договорами, зазначені у п.2 цього Договору, припиняються в момент укладання цього Договору.
Сторони погоджуються з тим, що після зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначені у п. 2 Договору, не матимуть будь-яких претензій та/або вимог одна до одної за зовнішньоекономічним договором № EXP071118-WF від 07.11.2018 і за зовнішньоекономічним договором № EXP280319-WF від 28.03.2019.
Відповідно п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII), у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року N 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Перевіркою встановлено порушення п. 2 ст. 13 Закону №247З-VIII а саме, валютна виручка в сумі 12 360,00 дол. США, за поставлений Товар згідно ВМД від 26.04.2019 на загальну суму 110 400,00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 25.04.2020) була зарахована відповідно до Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.05.2020 з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунку на 20 днів (26.04.2020-15.05.2020).
Відповідно до П.5 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Враховуючи зазначене, податковим органом правомірно нараховано суму пені за період з дня граничного строку розрахунків та датою укладення договору про зарахування зустрічних однорідних вимог між AT «ДПЗКУ» та ТМ WORLD СО на загальну суму 12 360,00 дол. США.
Стосовно посилання позивача на зміну призначення платежів при зарахуванні валютної виручки, наявної переплати по іншим договорам, укладеним між AT «ДПЗКУ» та ТМ WORLD СО, суд зазначає, що такі обставини не свідчать про те, що проведена оплата саме за відповідною спірною поставкою товару, а наявність переплат стосуються виконання взагалі інших договірних відносин між AT «ДПЗКУ» та ТМ WORLD СО.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Одним із способів припинення зобов'язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст. 601 ЦК України).
Згідно ч. З ст. 203 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Отже, залік (або зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов'язань.
При цьому, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньо економічними операціями, що не передбачають надходження іноземної валюти на рахунок резидента.
Виконання зобов'язань нерезидента перед резидентом України за зовнішньо економічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції.
Саме з дня підписання відповідного договору про зарахування зустрічних вимог було знято банком із контролю експортно-імпортної операції між AT «ДПЗКУ» та ТМ WORLD СО, зобов'язання сторін припинилися в момент укладання договору про зарахування зустрічних вимог і податковим органом правомірно нараховано пеню за період з 26.04.2020 до 15.05.2020 (20 днів прострочення) в сумі 20 033,36 грн.
Стосовно нарахування суми пені по зовнішньоекономічному експортному контракту №ЕХР1500219- WF від 15.02.2019 в сумі 31 770,00 дол. США., укладеному AT «ДПЗКУ» з нерезидентом ArgTorg Trade s.r.o., суд зазначає наступне.
15.02.2019 між АТ «ДПЗКУ» (продавець) та ArgTorg Trade s.r.o. (покупець) уклало експортний контракт №EXP150219-WF (надалі - Контракт №EXP150219-WF), відповідно до умов якого, Продавець повинен передати, а Покупець прийняти та оплатити борошно пшеничне вищого та/або першого ґатунку на умовах даного Договору. Країна походження Товару - Україна (п.1.1 та п.1.2 Контракту).
Кількість (вага) Товару становить сумарну кількість (вагу) усіх партій Товару, поставлених згідно з усіма додатками до цього Контракту. Кількість (вага) окремих партій Товару визначається Сторонами в додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Контракту). Кількість Товару у партії є остаточною відповідно до кількості, вказаної у вантажній митній декларації (п. 2.4 Контракту).
Товар постачається на умовах FCA (Франко перевізник) INCOTERMS 2010 контейнерна поставка (п. 3.1 Контракту).
Ціна за одну тону Товару визначається Сторонами в додатках до Контракту (п. 4.1 Контракту).
Відповідно до Додатку №1 від 25.02.2019 до Контракту №EXP150219-WF, вага товару складає 558,00 МТ загальною вартістю 147000,00 дол. США.
На виконання умов Контракту, передоплата у розмірі 100% надійшла від нерезидента ArgTorg Trade s.r.o. (Словаччина) на рахунок AT «ДПЗКУ» у загальній сумі 41 730,00 дол. США, згідно кредитових повідомлень ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 11.03.2019 на суму 36 750,00 дол. США від 13.03.2019 на суму 4 980,00 дол. США.
В свою чергу, AT «ДПЗКУ» було здійснено поставку Товару на користь нерезидента на загальну суму 73 500,00 дол. США згідно наступних ВМД:
- ВМД UA 500030/2019/002728 від 19.03.2019 на суму 36 750,00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 18.03.2020);
- ВМД UA500030/2019/004834 від 14.05.2019 на СУМУ 36 750.00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 13.05.2020);
Станом на 13.05.2020, кошти за поставлений Товар в розмірі 31 770,00 дол. США на користь товариства від нерезидента не надійшли.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.05.2020 до зовнішньоекономічного договору № EXP1500219-WF від 15.02.2019, Сторони домовились про наступне:
Сторони погоджуються, що їхні зобов'язання за зовнішньоекономічним договором № EXP1500219-WF від 15.02.2019 можуть бути припинені шляхом зарахування їх зустрічних однорідних вимог.
AT «ДПЗКУ» (далі - Продавець), з однієї Сторони, і ArgTorg Trade s.r.o. (Словаччина) (далі - Покупець), , з іншої Сторони, уклали Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.05.2020 (далі - Контракт) про наступне:
Продавець і Покупець, маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, що випливають із зовнішньоекономічного договору № EXP1500219-WF від 15.02.2019 і зовнішньоекономічного договору № EXP030419-WF від 03.04.2019, сторонами яких є Продавець і Покупець, погоджуються здійснити зарахування таких зустрічних однорідних вимог.
Сторони погоджуються що вони мають такі зустрічні однорідні зобов'язання за Договорами:
- Продавець має повернути Покупцю надмірно оплачені кошти у розмірі 31 770,00 дол. США за зовнішньоекономічним договором № EXP030419-WF від 03.04.2019;
- Покупець має сплатити Продавцю суму заборгованості у розмірі 31 770,00 дол. США за зовнішньоекономічним договором № EXP1500219-WF від 15.02.2019.
Зобов'язання сторін за вищезазначеними Договорами, зазначені у п.2 цього Договору, припиняються в момент укладання цього Договору.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 2 ст. 13 Закону №2473-УІІІ, а саме валютна виручка в сумі 31 770,00 дол. США за поставлений Товар згідно ВМД від 14.05.2019 на суму 36 750,00 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки/повернення Товару - 13.05.2020) була зарахована відповідно до Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.05.2020 з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунку на 2 дні з 14.05.2020 до 15.05.2020.
Зазначене свідчить про порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону №2473-УШ в частині несвоєчасного надходження виручки в іноземній валюті від експорту Товару на валютний рахунок AT «ДПЗКУ» по зовнішньоекономічному договору із ArgTorg Trade s.r.o. № EXP1500219-WF від 15.02.2019 на загальну суму 31 770.00 дол. США.
Стосовно посилання позивача на зміну призначення платежів при зарахуванні валютної виручки, наявної переплати по іншим договорам, укладеним між AT «ДПЗКУ» та ArgTorg Trade s.r.o., суд зазначає, що такі обставини не свідчать про те, що проведена оплата саме за відповідною спірною поставкою товару, а наявність переплат стосуються виконання взагалі інших договірних відносин між AT «ДПЗКУ» та ТМ ArgTorg Trade s.r.o..
Саме з дня підписання відповідного договору про зарахування зустрічних вимог було знято банком із контролю експортно-імпортної операції між AT «ДПЗКУ» та ArgTorg Trade s.r.o., зобов'язання сторін припинилися в момент укладання договору про зарахування зустрічних вимог і податковим органом правомірно нараховано пеню за період з 14.05.2020 до 15.05.2020 (2 дні прострочення) в сумі 5087,59 грн.
Стосовно посилання позивача щодо порушення податковим органом обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, а також врахування судової практики Верховного Суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Застосовуючи правовий підхід щодо розмежування сфер регулювання між Законом України «Про валюту і валютні операції» та Податковим кодексом України, Верховний Суд в постанові від 14.02.2025 у справі № 400/5882/23, сформулював такий висновок:
«Мораторій на проведення документальних перевірок в період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не розповсюджується на проведення перевірок (на право проведення перевірок) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (дотримання граничних строків розрахунків встановлених Законом України «Про валюту і валютні операції») у період дії карантину.».
Отже, враховуючи, що перевірка у спірних правовідносинах проведена саме з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами і спірні правовідносини по висновкам акту перевірки від 02.07.2021 щодо нарахування пені в період з 22.02.2020 до 30.09.2020, а тому на таку перевірку не поширюється мораторій, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Водночас колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо протиправного нарахування відповідачем пені в період дії мораторію, встановленого абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з огляду на наступне.
Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.
Разом з тим, хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та ПК України регулюють різні сфери державної політики.
Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.
Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
До Закону України «Про валюту і валютні операції» не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб'єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Так, Законом України № 2260-IX від 12 травня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.
Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб'єктів господарювання від відповідальності шляхом ненарахування (незастосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».
У постанові від 23 липня 2024 року (справа № 240/25642/22) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформував висновок про те, що пеня, яка передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».
З урахуванням цих мотивів Верховний Суд відступив від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23, на який послався суд першої інстанції.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивачем в доводах апеляційної скарги належно не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
З огляду на наведене, посилання апелянта на те, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п'ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим, не є підставою для задоволення позовних вимог.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку про доведеність допущених позивачем порушень, а прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним.
В частині доводів апелянта з посиланням на лист, поданий під час апеляційного розгляду справи колегія суддів звертає увагу на те, що такий доказ хоча і був наявний у позивача, проте не був поданий суду першої інстанції, а відтак не приймається колегією суддів. Більше того, зазначений доказ не може бути достатньою правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Таких обставин апелянтом під час апеляційного розгляду справи наведено не було.
За вказаних обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції при розгляді даного спору обґрунтовано вказав, що в задоволенні позову слід відмовити.
Апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань, ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови складено 19.12.2025.