23.12.2025
Єдиний унікальний № 371/779/25 провадження № 2/371/637/25
23 грудня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/779/25
Провадження № 2/371/637/25
Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Чайки А.В. ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 18 січня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем, шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладений договір № 458693-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). Відповідач підписав договір електронним цифровим підписом у виді одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов договору ТОВ «Бізнес Позика» шляхом переказу на банківську картку, зазначену відповідачем у договорі, надало позичальнику кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн. За умовами договору плата за користування кредитом встановлена у виді фіксованої ставки процентів за кожен день користування кредитом, яка нараховується на залишок заборгованості по кредиту за період фактичного користування кредитом.
Згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов?язався повернути отримані кошти, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором.
Зобов?язання за договором кредиту відповідач не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 14 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 21799,15 грн, з яких: 10000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 10299,15 грн - сума прострочених платежів по процентах, 1500,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 2422,40 грн представник позивача просила стягнути з відповідача в судовому порядку.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
04 червня 2025 року, 24 червня 2025 року відповідачу направлена копія ухвали про відкриття спрощеного провадження за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.
12 червня 2025 року, 11 липня 2025 року до суду повернуто конверт із вкладенням. Згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано відсутність адресата за зазначеною адресою.
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У зв'язку з наведеним, за відсутності відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання, суд вважає, що судовий виклик (судове повідомлення) вручено йому належним чином.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
На підставі статті 274 ЦПК України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи
Суд встановив такі фактичні обставини.
18 січня 2023 року ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 уклали договір № 458693-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 18-22).
За умовами пункту 2 договору ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» та договором про надання кредиту.
У договорі визначено строк кредиту - 8 тижнів; процентна ставка: стандартна фіксована - 2,00000000 в день; знижена фіксована 1,26605000 в день; комісія за надання кредиту - 1500,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 10000,00 грн; термін дії договору до 15 березня 2023 року, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 16480,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 50060,19 %.
Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Пунктом 3.2, 3.2.1., 3.2.2. договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується заставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче. У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов?язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору. У разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів і виникає прострочення кредиту більше семи днів, то проценти нараховуються стандартною процентною ставкою з восьмого дня простроченого платежу.
Зі змісту пункту 3.2.3. договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту.
До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), візуальна форма послідовності дій клієнта, анкета та фотокопії паспорту клієнта, (а.с. 12-14, 16-17, 23-27, 28-36, 36-38, 39,).
Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту та Правилах надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика (а.с. 16-17, 41-50).
Договір № 458693-КС-001 від 18 січня 2023 року про надання кредиту, акцепт оферти та паспорт споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Зазначені документи містять повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника, дані платіжної картки позичальника для перерахування коштів, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, в тому числі про інші правові аспекти.
ТОВ «Бізнес Позика» 18 січня 2023 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_1 , що підтверджується даними підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» № 41084239 та даними повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250609/60017-БТ від 16 червня 2025 року (а. с. 40, 79).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості від 14 травня 2025 року вбачається, що станом на 15 березня 2023 року (строк закінчення терміну кредитування) у відповідача утворилась заборгованість за договором №458693-КС-001 від 18 січня 2023 року у розмірі 21799,15 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 10000,00 грн; заборгованості по відсотках - 10299,15 грн; заборгованості за комісією - 1500,00 грн. Жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом відповідач не здійснила. Після закінчення строку кредитування нарахувань позивач не здійснював (а.с. 51-56, 57).
Розрахунок заборгованості здійснено у відповідності до умов кредитного договору у межах строку кредитування. Відповідач обізнаний про розгляд справи та наявність заборгованості, відомостей про її погашення та жодних заперечень щодо позову суду не надав. Факт наявності заборгованості та правильність її розрахунків відповідач не спростовував.
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання кредитних коштів уклав з позивачем договір про надання споживчого кредиту за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання коштів у кредит, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов?язки, які походять із кредитного договору чи договору позики.
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Бізнес Позика» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок і умови отримання кредитних коштів, погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, розмір відсотків та комісії, що підлягають сплаті за користування кредитом, в тому числі і при неналежному виконанні договірних зобов'язань.
Даними долучених до матеріалів справи підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» № 41084239 та даними повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250609/60017-БТ від 16 червня 2025 року підтверджено належність картки № НОМЕР_1 відповідачу та зарахування грошових коштів у сумі 10000,00 грн на належну відповідачу платіжну картку, реквізити якої надані ОСОБА_1 , у договорі кредиту з метою його отримання.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі положень статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Умови договору про розмір кредиту (позики), порядок їх надання та погашення, розмір та порядок сплати процентів та комісії за користування коштами, були викладені у підписаному відповідачем договорі кредитування.
У порушення норм закону та умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунок ТОВ «Бізнес Позика».
Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд ураховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розрахунок кредитором складений у відповідності до умов договору, яким відповідачу надавалися кредитні кошти. Даних про оспорення відповідачем вказаних розрахунків, факту укладення кредитного договору, або його умов немає.
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що відповідач має заборгованість перед ТОВ «Бізнес Позика» за договором № 458693-КС-001 від 18 січня 2023 року у розмірі 21 799, 15 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 10000,00 грн; заборгованості за відсотками - 10299,15 грн; заборгованості за комісією - 1500,00 грн.
Відомостей про погашення заборгованості матеріали справи не містять, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 21799,15 грн, що визначений у розрахунках заборгованості, є обґрунтованими. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Висновки за результатами розгляду
Під час з'ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.
Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов'язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.
Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обґрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.
Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за основними сумами боргу, суми заборгованості за процентами та комісії, підтверджені матеріалами справи.
Позивач довів обґрунтованість усіх заявлених позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вказаного правила з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 458693-КС-001 про надання кредиту від 18 січня 2023 року, з урахуванням суми основного боргу, заборгованості за процентами та комісією, у загальному розмірі 21799 гривень 15 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, всього 24221 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять одна) гривня 55 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 23 грудня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: офіс під номером 411, будинок під номером 26, бульвар Лесі Українки, місто Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .
Суддя Л.О. Капшук