П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11878/25
Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,
повний текст судового рішення
складено 06.11.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Мозжеріна Юрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.11.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Мозжеріна Юрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому викладені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Папо порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Таке рішення обґрунтовано тим, що на підтвердження своїх повноважень на підписання позовної зави представник надав ордер адвоката серії ВЕ №1170422 від 01.10.2025, що на думку суду першої інстанції є недостатнім, оскільки до позову не додано ні копії договору між ОСОБА_1 та адвокатом Мозжеріним Ю.С., ні довіреності від позивача.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Мозжерін Ю.С. в інтересах позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції від 06.11.2025 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт не погоджується з висновком суму першої інстанції про недостатність ордеру адвоката на підтвердження його повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже заначено вище, оскарженою ухвалою суду першої інстанції позовну заяву було повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, відповідно до якого, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
Колегія суддів не погоджується з такими підставами для повернення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 131-3 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу».
Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.2 ст.60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від імені позивача подана у паперовій формі, підписано адвокатом Мозжеріним Ю.С..
До матеріалів позовної заяви долучена засвідчена у встановленому законом порядку копія Ордеру на надання правничої допомоги серії ВЕ №1170422, на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Мозжеріним Юрієм Сергійовичем, в якому зазначено про надання такої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги від 30.09.2025 у ГУНП в Миколаївській області, державних та інших установах усіх рівнях, Миколаївському окружному адміністративному суді, судах усіх інстанцій.
Даний ордер має дату підпису - 01.10.2025 та підпис адвоката, а також містить двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, і не містить будь-яких застережень стосовно обмежень повноважень адвоката.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої допомоги (нова редакція).
Згідно з пунктом 4 Положення №41 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Згідно п.12.15 Положення №41 ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі “Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Отже, ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що він- містить власноручний (“фізичний») підпис, або підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом адвоката, або ж є додатком до документа, який підписано електронним підписом, і в такому випадку додаткового накладення окремого власноручного (“фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Як слідує з матеріалів справи, ордер серії ВЕ №1170422 від 01.10.2025 має всі необхідні реквізити, які визначені Положенням №41, а його засвідчена була долучена в якості додатку до позовної заяви, яка була підписана адвокатом Мозжеріним Ю.С.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що доданий як до позовної заяви, так і до апеляційної скарги ордер серії ВЕ №1170422 від 01.10.2025, вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката Мозжеріна Ю.С. на звернення з позовною заявою в інтересах позивача ОСОБА_1 .
Висновок суду першої інстанції про те, що наявність вищевказаного ордера є недостатнім для підтвердження права вказаного адвоката на звернення з позовом в інтересах позивача, оскільки до позову не додано ні копії договору між ОСОБА_1 та адвокатом Мозжеріним Ю.С., ні довіреності від позивача, колегія суддів вважає помилковим, оскільки наведеними положеннями частини четвертої статті 59 КАС України чітко визначений перелік документів, якими можуть підтверджуватися повноваження адвоката як представника, а саме довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або ж дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
З метою підтвердження повноваження адвоката як представника процесуальний закон не вимагає надання суду саме договору про надання правничої допомоги.
Посилання суду першої інстанції в обґрунтування своєї позиції на практику Верховного Суду у справах №761/5870/24, №160/2934/20 та висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 05 грудня 2018 року у справі №П/9901/736/18, від 03 серпня 2020 року у справі №428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі №750/7902/20-ц, колегія суддів вважає помилковим, оскільки у рішеннях Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду по цим справам відсутні висновки про те, що належним чином оформлений ордер без надання договору про надання правничої допомоги є недостатнім для підтвердження повноважень адвоката як представника.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 по справі №761/5870/24 зазначено, що «відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв'язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги».
Отже, у цій постанові мова йде про те, що крім ордеру, адвокат має право (можливість) додатково підтвердити свої повноваження ще й договором про надання правничої допомоги, і ця постанова не містить висновку про обов'язковість надання такого договору з метою підтвердження повноважень адвоката.
Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув позивачу позов на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.320, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Мозжеріна Юрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду зі стадії відкриття провадження у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька