Справа № 367/7761/25
Провадження №2/367/5375/2025
Іменем України
про закриття провадження
22 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Пронченко О.С.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення місця проживання дітей,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення місця проживання дітей.
До суду 29.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання про закриття провадження по справі, надав пояснення, що позивачка має намір змінити адресу реєстрації місця проживання разом дітьми, однак відповідач не надає згоди на зміну адреси реєстрації місця проживання дітей, відтак між сторонами існує спір.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання про закриття провадження підтримав та просив його задовольнити, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Представник служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області Співак Н.В. надала клопотання про розгляд справи у відсутність представника, прийняття рішення покладає на розсуд суду.
Відповідно до ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В підготовчому судовому засіданні встановлено підстави для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22.01.2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали Договір про виховання та утримання дітей, який був посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за №69.
Згідно з п. 2 Договору, за взаємною згодою Батьків, а також з урахуванням інтересів Дітей, Батьки домовились, що діти будуть проживати з матір'ю ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . У разі необхідності зміни місця проживання Дітей, Мати зобов'язується погодити з Батьком нове місце проживання Дітей не пізніше, ніж за один місяць до моменту зміни місця проживання Дітей шляхом направлення рекомендованого листа на адресу: АДРЕСА_2 та через будь-які соціальні мережі та засоби зв'язку. Якщо протягом одного місяця з моменту одержання листа Батьком не надано відповідь, така згода на зміну місця проживання Дітей вважається наданою.
Згідно з п 2.1 Договору місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, тому коли ОСОБА_6 таабо ОСОБА_7 виповниться 10 років, ми домовляємося врахувати їх думку щодо місця проживання. Коли ОСОБА_6 таабо ОСОБА_7 виповниться 14 років, своє місце проживання з одним з батьків вони обиратимуть самостійно. У разі зміни місця проживання ОСОБА_6 таабо ОСОБА_7 і переїзду до Батька, умови цього договору будуть нами переглянуті та у разі необхідності змінені.
Позивачка разом з дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 має у власності житловий будинок садибного типу загальною площею 127,9 кв. м, житловою 48,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 417279086 від 11.03.2025 року.
3 початку 2025 року вона разом дітьми проживають в цьому будинку, що підтверджується Актом б/н від 10 червня 2025 року, складеним депутатом Ірпінської міської ради Міронішиною 3.А.
У зв?язку з постійним проживанням в місті Ірпінь виникла необхідність змінити реєстрацію місця проживання, але відповідач, як батько дітей, згоди на реєстрацію дітей за місцем проживання не надає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, сторони між собою в досудовому порядку вирішили питання виховання та утримання дітей, уклавши 22.01.2021 року Договір про виховання та утримання дітей, який був посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кінащук М.А., зареєстрований у реєстрі за №69.
У зв'язку із цим, суд приходить до висновку, що подання позову про визначення місця проживання дітей з матір'ю фактично зводиться до дублювання умов чинного Договору та не спрямоване на захист порушеного чи оспорюваного права.
За нормами частин першої та другої статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Водночас, судом встановлено, що між сторонами фактично виник спір щодо надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок), місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.
У пункті 33 Порядку зазначено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.
Подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (пункт 51 Порядку).
За таких обставин, між сторонами існує інший спір, відмінний від спору про визначення місця проживання дітей, що підпадає під іншу нормативно-правову кваліфікацію та об'єкт спірного правовідношення.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконливого висновку, що між сторонами відсутній предмет спору щодо визначення місця проживання дітей з матір'ю, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Про факт відсутності предмета спору також безпосередньо свідчать ті обставини, що відповідач повністю і беззаперечно погоджується на подальше проживання їх дітей із позивачем, не заявляє вимог і не ініціює питання про проживання дітей разом із ним.
Отже, суд переконався у тому, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх дітей ґрунтуються на їх спільній згоді.
Як наслідок, права, свободи чи інтереси позивача щодо виховання їх дітей не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому вони і не потребують здійснення ефективного судового захисту.
Таким чином, оскільки сукупність усіх наведених вище фактичних обставин дає підстави стверджувати про відсутність предмета спору, суд приходить до висновку про існування законних підстав для закриття провадження у справі за такими позовними вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що слід повернути судовий збір позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 189, 197, 200, 255, 258 - 261 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про визначення місця проживання дітей.
Повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за квитанцією № 8568-9205-1860-7462 від 02.07.2025 року у сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Я.В. Шестопалова