23 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4727/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року в адміністративній справі №340/4727/25 (головуючий суддя першої інстанції - Казанчук Г.П.) за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот»»; ОСОБА_1 про обмеження у праві виїзду за межі території України, -
Позивач 09.07.2025 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот»»; Задоєнка Андрія Геннадійовича, в якому просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» (код ЄДРПОУ 41704947) - ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до погашення податкового боргу юридичної особи в сумі 2270988,19 грн..
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, а також з огляду на необхідність приведення у відповідність до позовних вимог суб'єктного складу учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду податковий орган подав заяву вх.№21188/25 від 10.07.2025 року, у якій надав пояснення щодо строків звернення до суду з посиланням на норми п.87.13 ст.87 ПК України, ч.1 ст.289-2 КАС України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Позивач зазначив, що жодна з вище перелічених правових норм не містить обмеження щодо строку звернення до суду з позовом про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення податкового боргу, а визначає умови для такого звернення: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги. Позивач вказав, що у даному випадку строк звернення до суду не вважається пропущеним, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.03.2025 у справі №160/5655/22.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року позовну заяву ГУ ДПС у Кіровоградській області повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковим правовідносинам притаманний спеціальний строк звернення до суду, зокрема спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах про стягнення податкового боргу є строк, визначений статтею 102 ПК України - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Посилаючись на положення п.87.13 ст.87 ПК України, ч.1 ст.289-2 КАС України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», позивач вважає, що у даному випадку строк звернення до суду не вважається пропущеним, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.03.2025 року у справі №160/5655/22.
Відповідачі відзиви на скаргу на подали, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Головне управління ДПС у Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень, який в межах спірних правовідносин реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» (код ЄДРПОУ 41704947) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Кіровоградській області як платник за основним місцем обліку. Юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот»: Україна, 27552, Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт.Власівка, вул.Молодіжна, буд.53. Товариство діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 03.11.2017 року за №14461020000002572.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Як вбачається з матеріалів справи на теперішній час за ТОВ «ТЛК «Патріот» обліковується податковий борг у загальному розмірі 2270988,19 грн..
Згідно тексту позову Податкова вимога від 22.11.2021 року №0028288-1306-1127 на суму 1759571,29 грн., вручена платнику податків 22.12.2021 року поштовим відправленням.
Згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року у справі №340/2240/23 задоволено позов ГУ ДПС у Кіровоградській області про стягнення з відповідача на користь державного бюджету податковий борг в загальній сумі 1509035,00 грн..
Згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року у справі №340/10721/23 задоволено позов ГУ ДПС у Кіровоградській області про стягнення з відповідача на користь державного бюджету податковий борг в загальній сумі 1512831,56 грн..
Станом на 09.07.2025 року податковий борг ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» в сумі 2270988,19 грн. не погашено.
Позивач зазначив, що вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот», що стало підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що положеннями статті 289-2 КАС України не встановлено обрахунку строку звернення до суду, при цьому, Податковий Кодекс України також не містить особливостей щодо його обрахунку у справах щодо звернення до суду з позовом про обмеження права на виїзд, а тому, застосуванню підлягають строки, визначені статтею 122 КАС України. Оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а заяви про поновлення строків звернення до суду податковим органом не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Першочерговим питанням в межах даною справи є встановлення дотримання контролюючим органом вимог КАС України щодо звернення до суду із позовною заявою в порядку ст.289-2 КАС України, зокрема дотримання строку звернення до суду з такою позовною заявою.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.07.2025 року по справі №580/11507/24, колегія суддів зазначає про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом саме на підставі положень вказаної статті, а також статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 289-2 КАС України встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що наведена норма чітко встановлює момент початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень саме з дня виникнення підстав, які наділяють його правом на подання визначених законом позовних вимог. Такими підставами слід уважати об'єктивно визначені обставини, за наявності яких суб'єкт владних повноважень усвідомлює або повинен усвідомлювати факт порушення публічного інтересу, на захист якого спрямований відповідний адміністративний позов. При цьому слід виходити з того, що строк звернення до суду не може визначатися на розсуд суб'єкта владних повноважень чи пов'язуватися з будь-якими суб'єктивними чинниками, такими як момент прийняття внутрішніх рішень чи отримання додаткових роз'яснень.
Таким чином, законодавець передбачив об'єктивний критерій для обчислення строку звернення до адміністративного суду, який забезпечує належну реалізацію принципів юридичної визначеності, стабільності правовідносин та оперативності у вирішенні публічно-правових спорів. Недотримання цього строку позбавляє суб'єкта владних повноважень можливості реалізувати своє право на судовий захист, якщо не буде встановлено наявності поважних причин для його поновлення. Вказане забезпечує збалансованість інтересів суб'єктів владних повноважень та інших учасників адміністративного процесу, сприяє дисциплінованості та прогнозованості діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, унеможливлює зловживання процесуальними правами та гарантує ефективний судовий захист прав і законних інтересів усіх учасників правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 01 липня 2025 року у справі №120/2450/24 дійшов висновку, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють окремих строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку, в тому числі і за загальними строками звернення до суду.
При цьому, право на звернення до суду згідно зі статтею 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та повинно бути реалізовано в межах тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» обліковується податковий борг на загальну суму 2270988,19 грн..
Відповідно до статті 59 ПК України у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 22.11.2021 року №0028288-1306-1127 на суму 1759571,29 грн., яка направлена засобами поштового зв'язку на адресу підприємства (а.с.8).
Податкова вимога отримана представником відповідача 22.12.2021 року (а.с.8зв).
Відповідно, граничний 240-денний строк, визначений пунктом 87.13 статті 87 ПК України та частиною першою статті 289-2 КАС України, завершився 19 серпня 2022 року. Саме ця дата є тим днем, з якого у контролюючого органу виникло право на пред'явлення відповідних позовних вимог, а відтак з цього моменту почав свій перебіг тримісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, контролюючий орган подав позов до суду лише 09.07.2025 року, що свідчить про те, що він скористався своїм правом звернення до суду значно пізніше визначеного законом тримісячного строку, при цьому жодних поважних причин такого пропуску ним не наведено.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України. Вказаною нормою дійсно встановлено спеціальний строк звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Водночас зазначений строк не підлягає застосуванню до позовних вимог про застосування тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України керівника платника податків-боржника. Це пояснюється тим, що такі забезпечувальні заходи, хоча й мають певний зв'язок із погашенням податкового боргу, але вони не можуть ототожнюватися з вимогами про безпосереднє стягнення податкового боргу.
Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.03.2025 року у справі №160/5655/22 до уваги не приймає з огляду на прийняті пізніше вказаної постанови рішення Верховного Суду від 01.07.2025 року у справі №120/2450/24, від 24.07.2025 року по справі №580/11507/24, правові висновки по яким наведені вище.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом та повернення позову.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року в адміністративній справі №340/4727/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року в адміністративній справі №340/4727/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко