10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22161/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., секретар судового засіданні Жмуренко В.В., за участі представника позивача Благодіра Р.В., представника відповідача Єршова В.Л. розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ», Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року в адміністративній справі №160/22161/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,-
Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 05393085) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 454 965 123,00 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 17 156 547,82 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
Зобов'язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач-1 подали апеляційні скарги, в яких: позивач просив частково змінити судове рішення та задовольнити позовну заяву з урахуванням заявлених позовних вимог, а відповідач-1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивача зазначено, що рішення суду першої інстанції є частково не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що не вжиття відповідачем-1 належних заходів для опрацювання та повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 454 965 123,00 грн., узгодженої за наслідками судового оскарження виразилось у несвоєчасному внесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», а обраний судом першої інстанції спосіб захисту не забезпечив належне та ефективне поновлення порушеного права позивача.
Вважає, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідача-1 зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 року та постановою Верховного Суду від 21.07.2025 року встановлено, що ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» має право на бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 № 9275789709 у сумі 454 965 123,0 грн.
При цьому, суд першої інстанції зробив помилкові висновки, що після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року, контролюючим органом не було здійснено відображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суми в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року (скасування податкового повідомлення-рішення), як наслідок, така сума бюджетного відшкодування не стала доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення її перерахування на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Позивач та відповідач подали відзиви на апеляційні скарги, в яких:
- позивач просив апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення;
- відповідач-1 просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача та відповідача вимоги апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податку на додану вартість.
Приватне акціонерне товариство «Камет Сталь» подано до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків податкову декларацію з ПДВ за серпень 2024 року № 9275789709 від 20.09.2024 року.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 пункту 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків посадовою особою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ПрАТ «Камет-Сталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ платника податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) за серпень 2024 року.
За наслідками перевірки складено Акт від 09.10.2024 року № 902/32-00-51-01-03/05393085, у висновках якого вказано, що ПрАТ «Камет-Сталь» порушив вимоги п.200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 року № 9275789709 у сумі 454965123 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2024 року № 0000/934/51-01, яким визначено суму ПДВ, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 454 965 123 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі №160/30897/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та постановою Верховного Суду від 21 липня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2024 № 0000/934/51-01.
Позивач зазначає, що всупереч фактичного підтвердження правомірності суми ПДВ на бюджетне відшкодування у розмірі 454 965 123 грн. в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який знаходиться на сайті Міністерства Фінансів України (Міністерство Фінансів України (mof.gov.ua)), відсутня інформація щодо відшкодування Позивачу суми ПДВ.
А тому, позивач вказує про очевидну бездіяльність контролюючих органів, оскільки станом на дату звернення до суду сума бюджетного відшкодування в розмірі 454 965 123,00 грн. так і не була відшкодована ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».
Відтак, позивач зазначає, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, він має право на нарахування та відповідно стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, а саме з 04.07.2016 року по 14.02.2022 року.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі по тексту - Порядок №26).
Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У відповідності до пункту 200.12. статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та постановою Верховного Суду від 21 липня 2025 року встановлено, що ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» має право на бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 року № 9275789709 у сумі 454965123 грн.
У зв'язку з чим саме зазначена сума - 454965123,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню.
Як встановлено судом першої інстанції, в ході розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів оформлення таких висновків (щодо відшкодування суми у розмірі 454965123,00 грн. ) та подання їх до органу казначейства. При цьому відповідачем не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про таке відшкодування.
При цьому, суд не дає правову оцінку доводам відповідача щодо порушення позивачем вимоги п.200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України (введення санкцій згідно з Указом Президента України № 698/2024 від 08.10.2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів (санкцій)», оскільки вказаним обставинам вже була надана правова оцінка у постанові Верховного Суду від 21.07.2025 року у справі №160/30897/24.
А отже, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що пунктом 200.12 Податкового кодексу України прямо передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт ґ).
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного, після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, контролюючим органом не було здійснено відображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суми в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року (скасування податкового повідомлення-рішення).
Отже, така сума бюджетного відшкодування не стала доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення її перерахування на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком.
Відповідно до пунктів 3, 4 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДПС та Казначейства. Найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДПС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити рахунка платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДПС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження; дату прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України “Про санкції»; дату прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України “Про санкції». Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
При цьому, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
Також, контролюючим органом не надано доказів внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість про здійснення відшкодування позивачу податку на додану вартість по декларації з ПДВ за звітний період серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 року № 9275789709 у сумі 454965123 грн.
За наведених обставин, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДПС в Реєстрі інформації про її узгодження. Тому порушене право позивача в повному обсязі буде відновлене шляхом внесення ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Проте, норми ПК України та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства. Тому належним способом захисту порушеного права платника податків в разі встановлення судом протиправної бездіяльності контролюючого органу є зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм податкового законодавства, які регулюють порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також щодо вирішення питання про належний спосіб захисту порушеного права в спірних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №822/1877/16 (провадження №К/9901/3530/17), від 24.05.2018 у справі №822/2703/17 (провадження № К/9901/36882/18).
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові від 12.02.2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків вказала, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України.
Водночас, на переконання суду, такі висновки в даному випадку не можуть бути застосовані у даному випадку, з огляду на ту обставину, що Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/7380/15 надавалась правова оцінка, з урахуванням законодавства, яке існувало у період з 2015 року по 2019 рік.
Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до ПК України, зокрема, в частині бюджетного відшкодування ПДВ запроваджено:
- єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 ПК України (у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року);
- тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 ПК України.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 по справі № 826/7380/15, станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
І, зокрема, але не виключно, саме вказана обставина зумовила сформувати висновок про необхідність здійснити захист порушеного права у спосіб стягнення з Державного бюджету України.
Так, правовідносини у даній справі виникли у 2024 році і не потребують взаємодії із Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідні відомості щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ вносяться безпосередньо до діючого Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо неподання відповідачем-1 висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, суд першої інстанції правильно зазначив про відсутність на даний час підстав для стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України так і стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року у сумі 17 156 547,82 грн.
Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ», Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/22161/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/22161/25 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови складені 10 грудня 2025 року, повний текст постанови складено 23 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту постанови.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова