Романівський районний суд Житомирської області
290/1066/25
Іменем України
23 грудня 2025 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Житомир, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаюччого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
18 вересня 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується особа, зокрема зазначено, що 11.08.2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту в с. Висока Піч, Житомирського району, Житомирської області, ОСОБА_4 , знайшов наступальну осколкову ручну гранату «М67» із підривачем «213», після чого в останнього виник умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вищевказаної гранати без передбаченого законом дозволу, яку він, при собі, переніс до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Реалізуючи свій умисел, на незаконне придбання, носіння та зберігання вищевказаної гранати без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 11.08.2025 року, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу зупинки громадського транспорту в с. Висока Піч, Житомирського району, Житомирської області, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, та Положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, дозволу на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, діючи незаконно, переносив наступальну осколкову ручну гранату «М67» з підривачем «М213», які при конструктивному поєднанні являються вибуховим пристроєм військового призначення та відноситься до бойових припасів, які протиправно зберігав до її вилучення 25.08.2025 працівниками поліції під час огляду домоволодінні останнього.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 3 років позбавлення волі..
При цьому, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину) сторони угоди вважають за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі положень статей 75,76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про винуватість суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 2 статті 75 КК України визначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є тяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, та призначення ОСОБА_4 узгодженої міри покарання.
При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання останнього без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 КК України, визначивши іспитовий строк в 1 рік та поклавши на нього обов'язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта - кошти в сумі 2674,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 124, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 вересня 2025 року, укладену між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до положень статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі частин 1, 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (служби) або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта - кошти в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1