провадження 2/287/461/25
Справа № 287/2306/24
Ухвала
23 грудня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районний суд Житомирської області Нижник Г.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини у розмірі 4000,00 грн починаючи з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитини трирічного віку та звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів.
Перевіривши позовну заява на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України суд дійшов до наступних висновків.
Всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ст. 182 СК України в позовній заяві відсутній виклад обставин про стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, стан здоров'я та матеріальне становище позивача.
Вказаний висновок ґрунтується на наступному.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 СК України, розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
В частині 1 статті 182 СК України унормовано, що при визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
У статті 84 Сімейного кодексу України передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Всупереч ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач не додала до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Так, позивач не додала доказів про її матеріальний та сімейний стан, а також про стан здоров'я дитини та її матеріальний стан (довідки про склад сім'ї; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору).
В позовній заяві, всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відсутній виклад обставин в обґрунтування позовних вимог з урахуванням положень ст.ст. 84, 182 СК України, які підлягають встановленню судом при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дружини.
Право дружини на утримання у разі проживання з нею дитини до досягнення дитиною трьох років, яке передбачене приписами ст.84 СК України, є особливим видом права дружини-матері на утримання. Відповідно до правового висновку, відображеного у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №712/4702/19, право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу. Із системного аналізу наведених правових норм та усталеної судової практики з приводу врегулювання подібних правовідносин слідує, що при вирішенні питання про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку, суд має з'ясувати, чи має змогу відповідач сплачувати вказані аліменти. Відсутність документів на підтвердження факту можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання позбавляє суд можливості перевірити наявність підстав застосування ст. 84 СК України.
Разом з тим, зазначаючи у позовній заяві про необхідність отримувати аліменти (матеріальну допомогу), позивач не вказує та не додає всі наявні в нього докази, що підтверджують:
- обставини того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачу на її утримання, не зазначає та не надає доказів цього;
- відомостей про сімейний стан відповідача, чи має позивач інших дітей, чоловіка, батьків, від яких можна отримати матеріальну допомогу;
- стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, наявність в останньої неповнолітніх дітей та інших непрацездатних членів сім'ї, яких він зобов'язаний утримувати;
- позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодного документу в підтвердження своїх позовних вимог, а саме підтвердження того, що вона є непрацездатною особою, яка потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати таку допомогу;
- наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявникам зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Г. П. Нижник