Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/2953/24
Провадження № 1-і/286/13/25
17.12.2025 року
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Овруч заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 у справі № 286/2953/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
29.07.2024 року до Овруцького районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023065500000282 від 15.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 року справу № 286/2953/24 передано на розгляд судді ОСОБА_6
09.12.2025 року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 у справі № 286/2953/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України з підстав попередньої участі в справі на стадії досудового розслідування як представника та наявності вищезазначених обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Заява про відвід мотивована наступним.
Овруцьким районним судом Житомирської області здійснюється судовий розгляд справи № 286/2953/24 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.126-1 КК України.
Відповідно до статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суди повинні керуватись сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах \Vettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119,121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді вирішальне значення матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, тощо).
Так, із звіту автоматизованого розподілу справ Овруцького районного суду Житомирської області від 29 липня 2024 року вбачається, що в справі № 286/2953/23 було визначено головуючого суддю ОСОБА_6 .
Вважаємо, що даний суддя підлягає відводу з наступних правових підстав:
ОСОБА_4 за обвинувальним актом від 26 липня 2024 року, обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, а також розладу здоров'я, втрати працездатності та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
З матеріалів досудового розслідування стало відомо про те, що старшим дізнавачем сектору дізнання ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 надсилався запит до Голови Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_6 від 23.02.2024 року про надання органу досудового розслідування ряду постанов в справах про адміністративні правопорушення, винесених відносно ОСОБА_4 .
На виконання даного запиту 26 лютого 2024 року ОСОБА_6 , яка діяла як Голова Овруцького районного суду Житомирської області надала органу досудового розслідування ряд належним чином засвідчених копій постанов Овруцького районного суду Житомирської області в справах про адміністративні правопорушення, винесених відносно ОСОБА_4 .
При цьому, відповідно статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Отже, в даній справі на стадії досудового розслідування ОСОБА_6 брала участь як представник державного органу - Овруцького районного суду Житомирської області, який надавав на запит органу досудового розслідування, як стороні обвинувачення, письмові докази.
В подальшому, Постановою про визнання речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 26.02.2024 року, винесеної старшим дізнавачем сектору дізнання ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 вказані документи були визнані речовими доказам в справі та лягли в основу обвинувального акту, врученого ОСОБА_4 .
Сторона захисту звертає увагу на те, що у вказаній Постанові прямо вказано на те, що саме ОСОБА_6 як голова суду надала на відповідний запит дізнавача вказані документи.
Крім того, існує ще одна обставина, що викликає обґрунтований сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_6 по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_4 .
Так, на офіційному сайті «Судова влада України» у вкладці «Овруцький районний суд Житомирської області» наявні два документи, що свідчать про режим роботи Овруцького районного суду Житомирської області.
У вкладці «Про суд» «Режим роботи» вказано, що розклад роботи суду та графік прийому громадян:
Понеділок-Четвер з 09:00 до 18:15 П'ятниця з 09:00 до 17:00.
Вказана інформація підтверджується і в іншій вкладці «ІНШЕ» в Правилах внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом Голови Овруцького районного суду Житомирської області 16 листопада 2016 року за №69.
Підставами для визнання судді ОСОБА_6 явно упередженою по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_4 є те, що з тексту Постанови Овруцького районного суду Житомирської області в справі № 286/4945/23 від 30 січня 2024 року, винесеної суддею Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_6 , якою визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 173-2 КУПАП вбачається час її винесення та реєстрації в електронній системі за допомогою особистого електронного ключа судді ОСОБА_6 30.01.2024 о 08:53:23, тобто поза межами робочого часу суду.
При цьому, з тексту вказаної постанови, складеної о 08:53:23 слідує, що цього дня, 30 січня 2024 року в судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Отже, головуюча суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_6 ще до початку робочого часу та до початку призначеного судового засідання вже винесла Постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою визнала винним ОСОБА_4 , що обґрунтовано ставить під сумнів її неупередженість при розгляді справи № 286/2953/24 та дає підстави для відводу вказаного головуючого судді від подальшого розгляду кримінальної справи по суті.
Отже, в даному випадку наявні дві підстави для обґрунтованого сумніву у неупередженості головуючого судді:
1) Участь головуючого судді, як представника Овруцького районного суду Житомирської області у відносинах з органом досудового розслідування на стадії збирання стороною обвинувачення доказів винуватості ОСОБА_4 та подальше використання прокурором як стороною обвинувачення доказів, наданих ОСОБА_6 , яка на той час діяла як представник державного органу - голова суду при виконанні адміністративних функцій, що призвело до формулювання основи обвинувачення на підставі наданих ОСОБА_6 документів.
2) Винесення постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 30.01.2024 року в справі №286/4945/23 в позаробочий час ще до початку розгляду справи, якою визнано ОСОБА_4 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та подальше покладення даної постанови в суть обвинувального акту та обвинувачення ОСОБА_4 вже за правилами КПК.
Відповідно до статті 13 Правил суддівської етики, затверджених XI черговим з'їздом суддів України від 22.02.2013 (в редакції від 18.09.2024 року), (надалі - Правил) суддя, який виконує адміністративні повноваження, повинен поважати незалежність і неупередженість суду в цілому та кожного судді; не має вдаватися до дій чи вчинків, які можуть бути загрозою суддівської незалежності, безсторонності та рівності.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 у вирішенні заяви про відвід судді покладається на розсуд суду.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заяву про відвід головуючого судді підтримав.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заяву свого захисника підтримав.
Дослідивши доводи, викладені у заяві про відвід судді, суд дійшов до наступних висновків.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні передбачені статтею 75 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема у відповідності до пункту 4 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з частиною п'ятою статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the UnitedKingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Оцінюючи, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв, стосунки, що розглядаються, суд відмічає, що наведені заявником обставини не є такими, що мають вплинути на об'єктивність та неупередженість головуючого судді ОСОБА_6 при судовому розгляді справи № 286/2953/24, а також не свідчать про її заінтересованість та упередженість як головуючого судді при розгляді зазначеної справи.
Однак, з метою усунення будь-яких підстав, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, заяву слід задовольнити.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 82, 309, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суддя -
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 у справі № 286/2953/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України задоволити.
Справу № 286/2953/24 передати на розгляд іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала не оскаржується.
Суддя ОСОБА_1