Іменем України
Справа № 285/6684/25
провадження № 2/0285/3046/25
22 грудня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши матеріали
позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
04.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості на загальну суму 46148 грн, яка складається:
за кредитним договором №3190707 від 20.09.2021 в розмірі 20010,50 грн;
за кредитним договором №1400255996 від 21.09.2021 в розмірі 26137,50 грн.
Встановивши невідповідність позову вимогам ч.4 ст.177 ЦПК, ухвалою від 09.12.2025 він був залишений без руху. Так, позивач у поданій позовній заяві заявляв вимоги про стягнення заборгованості, що виникла на підставі двох окремих договорів, укладених відповідачем, водночас, судовий збір був сплачений у розмірі 2422,40 грн, що відповідає розміру судового збору за одну позовну вимогу про стягнення заборгованості за одним із договорів.
У правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, від 20.07.2020 у справі №910/7186/19, від 16.10.2020 у справі №910/7186/19, від 04.03.2021 у справі №903/515/20, зазначено, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення в сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості в конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Позивачу було запропоновано в п'ятиденний строк усунути виявлені недоліки та доплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Згідно довідки про доставку електронного документу ухвалу про залишення без руху 09.12.2025 було доставлено до електронного кабінету товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та директора товариства Марії Ткаченко.
Станом на 22.12.2025 вимоги ухвали суду не виконані, будь-яких заяв на її виконання не надано ні через канцелярію, ні поштовим, ні електронним зв'язком.
Звертаю увагу, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач реалізує своє право, а не обов'язок, та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи. За таких обставин, він не позбавлений можливості слідкувати за рухом своєї справи та своєчасно подавати до суду відповідні заяви, зокрема щодо усунення недоліків поданої заяви.
Оскільки недоліки не усунуто, слід вважати, що позивачем не виконано вимог, визначених ЦПК, тому відповідно до ст.185 ЦПК позовна заява вважається неподаною та повертається.
Керуючись ст.ст.185, 258-261 ЦПК України, -
Вважати неподаною і повернути позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, роз'яснивши, що таке повернення не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на неї протягом 15 днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження; у випадку оскарження, ухвала набирає законної сили після апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Літвин