іменем України
Справа № 285/6020/25
провадження у справі № 2/0285/2735/25
22 грудня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.
за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,
учасники справи: представник позивача Столітній М. М., відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Звягелі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст капітал») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 27 089,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9154,00 грн заборгованість за відсотками перед первісним кредитором; 12 935,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 360 календарних днів; стягнути з відповідача 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 на відшкодування професійної правничої допомоги. Також просив зобов'язати посадову особу органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до моменту повного виконання.
В обґрунтування позову зазначають, що між ТОВ “Авентус Україна» та ОСОБА_1 10.10.2023 укладено договір № 7154663 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав від товариства грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 5000,00 грн. Отримавши кошти від фінансової компанії, останній своїх зобов'язань не виконав і тому утворилась заборгованість зі сплати основної суми боргу та відсотків. Відповідно до договору факторингу від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Оскільки строк договору кредиту на момент переходу права вимоги до позивача не закінчився, ним нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 1,99 % за день за 130 календарних днів у розмірі 12 935,00 грн. Тому відповідач має заборгованість за договором № 7154663 від 10.10.2023 у розмір 27 089,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9154,00 грн заборгованість за відсотками перед первісним кредитором; 12 935,00 грн заборгованість за відсотками за 130 календарних днів, нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст капітал». У добровільному порядку відповідач не погашає заборгованість, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.
30.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 30.10.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ “Універсал банк» щодо належності відповідачу платіжної картки та проведення нею фінансових операцій.
Сторони в судові засідання 25.11.2025, 22.12.2025 не з'явилися.
Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання, не подав відзив на позов та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Так як усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (відповідач відповідно до положень пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України), представник позивача просив розглянути справу без його участі, наполягав на задоволенні позову, суд згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи викладене вище відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.
Між ТОВ “Авентус Україна» та ОСОБА_1 10.10.2023 укладено договір № 7154663 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав від товариства грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 5000,00 грн зі сплатою 1,99% у день за користування кредитними коштами, на строк 360 днів, тобто до 04.10.2024. Кошти надані відповідачу у безготівковій формі на банківський рахунок клієнта з реквізитами НОМЕР_1 (а.с. 87-92).
Вказаний договір був укладений у електронній формі шляхом проставлення одноразового електронного підпису з одноразовим ідентифікатором з боку відповідача.
Також накладанням електронного підпису відповідач підтвердив ознайомлення з Додатком № 1 до договору № 7154663 щодо обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором кредиту (а.с. 92); паспортом споживчого кредиту (а.с. 66-67).
Відповідно до повідомлення ТОВ “Пейтек Україна» від 10.10.2023 на виконання договору про переказ коштів від 16.02.2022 № 160222-1, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ “Пейтек Україна» останнім 10.10.2023 о 16:49:10 успішно перераховано кошти у розмірі 5000,00 грн на платіжну картку клієнта номер НОМЕР_1 (а.с. 48-49).
АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів надав інформацію, що банківська картка № НОМЕР_2 була емітована банком на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а також 10.10.2023 на вказану картку здійснено переказ коштів у сумі 5000,00 грн (а.с. 105).
Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості), наданому ТОВ “Авентус Україна», станом на 26.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 7154663 від 10.10.2023 становить 14 154,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9154,36 грн заборгованість за відсотками (а.с. 70-74).
Також 27.05.2024 між ТОВ “Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ “Авентус Україна» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», яка приймає належні ТОВ “Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 50-54).
До договору долучено Додатки № 1, 2, 3, 4, 5, 6, Акт прийому-передачі реєстру боржників від 27.05.2024 та витяг з реєстру боржників, де зазначено, зокрема, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 7154663 становить 14 154,00 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9154,00 грн заборгованість за відсотками, копії платіжних інструкцій про перерахування коштів ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» на користь ТОВ «Авентус Україна» на виконання договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 (а.с. 79, 18,19,20).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданому ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», за 130 календарних днів за період з 28.05.2024 до 04.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за договором № 7154663 від 10.10.2023 становить 12 935,00 грн (а.с. 75-76).
При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить до висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 7154663 від 10.10.2023 укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 у електронній формі. Сторони обумовили істотні умови договорів як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.
Позивачем доведено факт отримання відповідачем суми кредиту у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ “Пейтек Україна» від 12.06.2024 та інформацією від АТ «Універсал Банк», отриманої в порядку витребування доказів по справі, щодо належності банківської картки відповідачу, її точного номеру та випискою про рух коштів за вказаним рахунком.
Розмір заборгованості за договором № 7154663 підтверджується як розрахунком ТОВ “Авентус Україна» (а. с. 70-74) та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» (а. с. 75-76).
Суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості за відсотками як первісного кредитора, так і позивача відповідають вимогам Закону України “Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки (фактично нарахування здійснювалось за відсотковою ставкою 0,9950), також відсотки нараховані у межах строку кредитування.
Вказані розрахунки відповідачем не спростовано, тому суд приймає їх як достовірні.
Одночасно не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання посадової особи органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до моменту повного виконання як передчасна.
За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Згідно з вимогами частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копії ордеру від 20.10.2025 (а.с. 65), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 32), акт №11807 прийому-передачі виконаних робіт від 10.12.2024 на виконання доручення до договору № 10-12-2024 від 10.12.2024, копію рахунку на оплату від 20.10.2025 на суму 10 000,00 грн, копію заявки на виконання доручення до договору №10/12-24 від 10.12.2024, копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.83,15-16).
Зважаючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, задоволена частково, без присутності учасників справи, враховуючи конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 3 000 грн.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 60, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором № 7154663 від 10.10.2023 у розмірі 27 089,00 грн, з яких: з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9 154,00 грн заборгованість за відсотками перед первісним кредитором; 12 935,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 130 календарних днів.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та 3 000 витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту рішення 22 грудня 2025 року.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2; код ЄДРПОУ 44559822);
відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Тетяна СТАШКІВ