Справа № 757/19500/22-к
провадження №1-кп/283/49/2025
23 грудня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді ОСОБА_1 , з секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12022000000000614 від 11 липня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,
В провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР за 12022000000000614 від 11 липня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 маючи кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду за будівництвом будівель та споруд, з метою забезпечення технічного нагляду під час виконання робіт по об'єкту «Реконструкція тенісного корту під спортивний майданчик зі штучним покриттям по вул. Степана Бандери, 23-Б в м. Овруч Житомирської області», уклав 19.02.2018 року з Овруцькою міською радою Житомирської області договір на виконання робіт по технічному нагляду №3-ТН.
В подальшому, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не передбачивши, що в результаті його поведінки може бути завдано істотної шкоди, хоча повинен був і міг це передбачити, в порушення Договору про технічний нагляд від 19.02.2018 №3-ТН, укладеного між Овруцькою міською радою в особі міського голови ОСОБА_6 та ним, протягом червня-серпня 2018 року, більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено, належним чином не перевіривши та не проконтролювавши обсяги використання будівельних матеріалів по об'єкту «Реконструкція тенісного корту під спортивний майданчик зі штучним покриттям по вул. Степана Бандери, 23-Б в м. Овруч Житомирської області», наявність товарно-матеріальних цінностей, обсяги, відповідність та реальність виконання робіт, вказаних у актах примірної форми КБ-2в безпідставно погодив та власноручно підписав вказані акти, в які були включені обсяги та витрати, що не виконувались підрядником, скріпивши їх печаткою інженера з технічного нагляду.
Згідно висновку експерта №12/4-36 від 14.12.2020, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та відповідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11.10.2021 №СЕ-19/106-21/3547-ЕК встановлена вартість завищених робіт та витрат (збитки внаслідок завищення вартості будівельних робіт та витрат, завищення обсягів робіт) за договором підряду від 26.12.2017 №317 по об'єкту «Реконструкція тенісного корту під спортивний майданчик зі штучним покриттям по вул. Степана Бандери, 23-Б в м. Овруч Житомирської області» становить 115 731,44 грн.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 367 КК України за ознаками службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди у вигляді збитків державі в особі Овруцької міської ради.
З дня вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення минуло вже більше семи років, так як початком перебігу строку давності є остання дата після вчинення кримінального правопорушення 31 серпня 2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. 1 ст. 367 КК України за закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Прокурор не заперечував проти клопотання обвинуваченого.
Заслухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
ОСОБА_5 згідно обвинувального акту обвинувачується в тому, що своїми умисними, протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди у вигляді збитків державі в особі Овруцької міської ради.
Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, є кримінальним проступком.
В той же час інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено згідно обвинувального акту не пізніше 31 серпня 2018 року та минуло більше 07 років 31 серпня 2025 року.
Перебіг передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічного строку давності не переривався і не зупинявся, а відтак, на цей час, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав останнього, що є недопустимим.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода підозрюваного, обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Як і не передбачено можливості суду відмовити у задоволенні відповідного клопотання лише з тих підстав, що проти цього заперечує потерпілий.
Даних про те, що в зазначений строк ОСОБА_5 ухилявся від слідства та суду матеріали кримінального провадження не містять.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Згідно із постановою об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021р. по справі за № 521/8873/18, строк давності - це передбачений ст. 49 КК України, певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 29.07.2021p по справі 552/5595/18.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).
Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України).
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився 3- річний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Обвинувачений не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст. 284 КПК України).
У судовому засіданні обвинувачений надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена також ним усно в судовому засіданні.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого з огляду на те, що кримінальне правопорушення за яким обвинувачується ОСОБА_5 є проступком, та з моменту його скоєння минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався (навіть з врахуванням існуючих кримінальних проваджень), суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 367 КК України.
Шодо процесуальних витрат.
Згідно правової позиції Верховного Суду, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (Постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).
Речові докази в провадженні відсутні.
Керуючись ст. 284,285, 369-372 КПК України, п.2 ч.1 ст. 49 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12022000000000614 від 11 липня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя