провадження №1-кс/279/1616/25
Справа № 279/7907/25
22 грудня 2025 року м. Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність слідчого прокурора.
Подану скаргу мотивує тим, що 22.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
19.11.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
26.11.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирської обласної прокуратури з заявою про наявність численних епізодів порушень у веденні досудових розслідувань з боку Коростенського РУП та Коростенської окружної прокуратури. Матеріали заяви 27.11.2025 року передано до Коростенської окружної прокуратури.
08.12.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
08.12.2005 року ОСОБА_3 звернулась до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
09.12.2025 року ОСОБА_3 звернулась до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
11.12.2025 року ОСОБА_2 Коростенського окружною прокуратурою повідомлено про закриття проваджень №12022065490000064 та№12021060490000436 в порушення вимог чинного законодавства, лишивши мене таким чином, права подавати клопотання згідно ст.ст. 303, 284 КПК України. В матеріалах, переданих Житомирською обласною прокуратурою від 27.11.2025р. для перевірки, звертається увага на аналогічний факт знищення матеріалів щодо заяви ЄО-10599, як внесених в ЄРДР Коростенським РУП і наданням неправдивої інформації потерпілому.
12.12.2025 року ОСОБА_3 звернулась до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
12.12.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Коростенської окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення на підставі ст. 214 КПК України.
13.12.2025 року ОСОБА_3 звернулась до Коростенського РУП з повідомленням ухвали Коростенського міськрайонного суду щодо внесення до ЄРДР матеріалів з викрадення та розшуку людини за ст..146, 397 КК України.
18.12.2025 року ОСОБА_2 надано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в який, всупереч ухвалі Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/7659/25, внесена неправдива інформація щодо часу злочину та викривлено правову кваліфікацію злочину.
ОСОБА_4 просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Коростенського РУП та Коростенської окружної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про вчинення кримінальних правопорушень, невиконанні перевірок після отримання розпоряджень органів вищого рівня, невиконанні ухвал суду та постановити ухвалу, якою зобов'язати відповідні державні органи розглянути та перевірити факти службової недбалості, невиконання або неналежного виконання службовими особами своїх обов'язків з боку працівників Коростенської окружної прокуратури та Коростенського РУП.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи слідчий суддя прийшов наступного висновку.
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, слідчий суддя дійшов висновку, про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
Статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) серед основних засад кримінального провадження, передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зміст якого розкривається уст. 24 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПКкожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З нормст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з аналізу положень ст. ст.22,26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Статтею 303 КПК України передбачений вичерпний перелік суб'єктів, чиї дії можна оскаржувати в порядку ст. 303 КПК України, до яких зокрема відносяться слідчий, дізнавач або прокурор.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПКстрок; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Згідно ч. 2ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
Як вбачається зі скарги заявника, він просить слідчого суддю визнати визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Коростенського РУП та Коростенської окружної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про вчинення кримінальних правопорушень, невиконанні перевірок після отримання розпоряджень органів вищого рівня, невиконанні ухвал суду та постановити ухвалу, якою зобов'язати відповідні державні органи розглянути та перевірити факти службової недбалості, невиконання або неналежного виконання службовими особами своїх обов'язків з боку працівників Коростенської окружної прокуратури та Коростенського РУП.
Однак, чинним КПК України не визначено процесуальну форму такої вимоги.
Відтак вимоги заявника, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки розгляд такої скарги не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України та не регламентовано положеннями чинного КПК України.
З огляду на викладене, на теперішній час відсутній предмет розгляду, за наслідками якого слідчий суддя може постановити ухвалу про відкриття провадження, а безпідставне вирішення питання щодо відкриття провадження за такою скаргою за відсутності предмету оскарження є порушенням правової визначеності.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.
Отже, із викладеного слідує, що порушені у скарзі питання не відносяться до повноважень слідчого судді, не входять до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч. 4ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Керуючись ст. ст.303,304 КПК України, слідчий суддя,-
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора, відмовити.
Копію ухвали невідкладно повернути особі, яка подала клопотання, разом із клопотанням та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_5