Справа №295/4813/25
Категорія 67
2/295/2306/25
10.12.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючого судді Воробйової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради,
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкування з дитиною,
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі побачення: перша та третя субота з 10:00 год ранку до 20:00 год наступного дня (неділі), друга та четверта субота з 10:00 год ранку до 18 години.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що сторони перебували у шлюбі з 03.07.2020, який рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.01.2024 розірваний. На теперішній час відповідач проживає з чоловіком, з яким зареєструвала шлюб. Син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю. Після припинення між сторонами сімейних відносин, позивач на банківську картку відповідача перераховує аліменти на утримання сина. Весь час окремого проживання відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з сином, тільки іноді, коли позивач бачить його з матір'ю відповідача у дворі, то син підбігає до позивача і він трішки з ним спілкується, що є недостатнім для них. Батько та син мешкають у сусідніх будинках, однак з вини відповідача вони не спілкуються. Відповідач чинить перешкоди для побачень батька з сином, не дає позивачу можливості приймати участь у вихованні дитини. Звернення позивача до служби у справах дітей у вересні 2024 року залишилося без задоволення у зв'язку з тим, що відповідач не з'явилася до служби та не надала можливості обстежити умови проживання сина.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
Протокольною ухвалою суду від 20.06.2025 підготовче провадження у справі завершено та справу призначено до розгляду по суті.
10.12.2025 до суду надійшов висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, щодо визначення ОСОБА_4 способу участі у вихованні та спілкування із сином ОСОБА_3 .
Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що позов підтримує та просить задовольнити та встановити дні побачень - другий та четвертий тиждень субота та неділя.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явися, про розгляд справи повідомлений належним чином, представник служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради Баб'як М.М. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що підтримує висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Стосовно складення повного тексту рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, суд бере до уваги висновки щодо визначення дати ухвалення судового рішення Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведені у відповідній постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 03.07.2020.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.01.2024 у справі №295/17339/23 шлюб між сторонами розірвано, залишено малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати з матір'ю ОСОБА_6 (а.с. 7-8).
Листом від 11.09.2024 №479/2/2336 служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради повідомила ОСОБА_1 про те, що його заяву щодо визначення днів і годин зустрічей з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто. При опрацюванні заяви в телефонній розмові мати дитини ОСОБА_6 категорично відмовилася від обстеження умов проживання її родини та від спілкування з працівниками служби з метою обговорення питання участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 наголошено на тому, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Також у випадку відсутності домовленості між батьками, питання усунення перешкод у спілкуванні та визначення способу участі батька у вихованні дитини може вирішуватися в судовому порядку. Підготувати обґрунтований проект рішення щодо участі ОСОБА_1 у вихованні та порядку побачень із сином ОСОБА_3 із подальшим його затвердженням на засіданні виконавчого комітету житомирської міської ради неможливо без обстеження умов проживання родини ОСОБА_6 , її участі у засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради з метою з'ясування режиму дня дитини. Роз'яснено ОСОБА_1 , що враховуючи ситуацію, яка склалася, він має право вирішувати питання його участі у вихованні сина у судовому порядку (а.с. 6).
Відповідно до змісту висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, щодо визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1700 від 03.12.2025, після припинення шлюбних стосунків батьки не можуть досягти згоди в питанні участі батька у вихованні сина, тому 21.02.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо визначення йому рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органом опіки та піклування, графіка спілкування з сином ОСОБА_7 . У телефонній розмові ОСОБА_5 категорично відмовилася від обстеження умов проживання її родини та від спілкування з працівниками служби з метою обговорення питання участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де наявні належні умови для перебування дитини. ОСОБА_1 має самостійний дохід, у змозі забезпечувати потреби дитини у повному обсязі. ОСОБА_8 відвідує Житомирський центр розвитку дитини №5, характеризується позитивно. Питання підготовки висновку щодо визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради 25.11.2025, досліджено наявні у службі (управлінні) у справах дітей міської ради матеріали справи, заслухано матір та батька. Під час засідання комісії ОСОБА_5 твердження про вчинення нею перешкод у спілкуванні батька з сином категорично заперечила, пояснила, що тривалий період часу батько взагалі не цікавився сином, на даний час спілкується з ним один раз на місяць за попередньою домовленістю. Щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог мати повідомила, що заперечує щодо ночівлі дитини у батька. ОСОБА_1 на заявлених позовних вимогах не наполягав, пояснивши присутнім, що єдиним його бажанням є повноцінне спілкування з сином, просив надати можливість забирати дитину з навчального закладу, проводити після цього з сином деякий час і повертати його матері. Враховуючи вік дитини, виходячи з її інтересів, виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування кожної другої та четвертої неділі місяця в часовий проміжок з 11.00 години до 17.00 години за місцем проживання батька або на нейтральній території без присутності матері. За згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок побачень батька із сином.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27.11.1992, Серія A, №250, ст. 35-36, §90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996 §78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Той факт, що відповідачем ОСОБА_2 чиняться певні перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи. Це вбачається, зокрема, з обставин, які встановлені службою (управлінням) у справах дітей Житомирської міської ради та відображені у листі, який надавався позивачу ОСОБА_1 у відповідь на його заяву (а.с. 6).
Разом з тим, активна поведінка батька, а саме звернення до служби у справах дітей задля вирішення спору, та у подальшому звернення до суду з даним позовом, свідчить про те, що батьки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають певні напружені стосунки між собою, при цьому батько дитини має намір та бажання спілкуватися зі своїм сином, брати участь у його вихованні та житті, на що має право на рівні з матір'ю.
Суд зауважує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить реалізацію батьківських прав позивача, а й буде відповідати інтересам дитини.
Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється. Суд звертає увагу сторін на те, що саме батьки несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з батьком.
Будь-яких доказів того, що спілкування дитини з батьком шкодить здоров'ю хлопчика, його емоційному чи психологічному стану, або суперечать інтересам дитини іншим чином, матеріали справи не містять.
Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.
Перешкоджання позивачу у спілкуванні з дитиною з боку відповідача беззаперечно порушують його права в частині рівності таких прав на участь у вихованні сина та спілкуванні з ним, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання позивача не чинити таких перешкод підлягають до задоволення.
Надання органом опіки та піклування допомоги особам у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків передбачено статтею 17 СК України, відповідно до якої орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів передбачена статтею 19 СК України. Так, відповідно до частини п'ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, щодо визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1700 від 03.12.2025, враховуючи вік дитини, виходячи з її інтересів, виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування кожної другої та четвертої неділі місяця в часовий проміжок з 11.00 години до 17.00 години за місцем проживання батька або на нейтральній території без присутності матері.
Позивач у заяві від 10.12.2025 просив встановити дні побачень - другий та четвертий тиждень субота та неділя.
Суд погоджується з висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування, щодо визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , та враховуючи вік дитини, звичний спосіб життя хлопчика, виходячи з його інтересів, вважає за доцільне визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні позивача з сином у порядку, який рекомендований висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки, який затверджений рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1700 від 03.12.2025.
Зазначений спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею суд вважає таким, що у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні сина.
При цьому, суд наголошує, що основним завданням суду є здійснення своєї базової функції - ухвалення обов'язково рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які не можуть між собою домовитися. Тому суд не зазначає у рішенні суду про те, що за згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок побачень батька із сином, як вказано у висновку органу опіки та піклування.
На підставі вищевикладеного, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні із сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожної другої та четвертої неділі місяця в часовий проміжок з 11:00 години до 17:00 години.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Третя особа: служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради (м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954).
Повний текст рішення складено 23.12.2025.
Суддя Т.А. Воробйова