22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2200/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року (суддя Г. В. Луговська)
у справі № 160/2200/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача від 18.12.2024 щодо внесення відомостей в електронний реєстр «Призовників, резервістів та військовозобов'язаних» (електронна система «Оберіг» та «Резерв+») відносно позивача, як громадянина, про виключення з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.09.2006 для того, щоб ці відомості були наявні та відображалися в військовому електронно-обліковому документі («Резерв+»), викладеному у рішенні ІНФОРМАЦІЯ_3 №236 від 07.01.2025, протиправними та скасувати рішення №236 від 07.01.2025 про відмову у задоволенні заяви про внесення відомостей про виключення з військового обліку у в електронний реєстр «Призовників, резервістів та військовозобов'язаних» (електронна система «Оберіг» та «Резерв+»);
- зобов'язати відповідача здійснити внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг) відносно позивача з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 07.09.2006, виданого на ім'я позивача щодо виключення останнього з військового обліку, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо відмови у задоволенні заяви позивача у внесенні відомостей в електронний реєстр «Призовників, резервістів та військовозобов'язаних (електронна система «Оберіг» та «Резерв+») про виключення останнього з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» є протиправними.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Суд зауважив, що станом на дату звернення позивача до відповідача із заявою - 18.12.2024 частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд вказав, що доводи позивача з приводу того, що оскільки він був виключений з військового обліку, то не може бути взятий на військовий облік, є необґрунтованими, оскільки з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд зазначив, що у спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки такі виникли після 18.05.2024, тобто після внесення відповідних змін до Закону №2232-XII.
Також, суд зазначив, у позовній заяві позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б дозволяли стверджувати, що виключення з військового обліку особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, може вважатися саме правом особи, що не може бути скасоване або змінене.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки у даній справі в межах спірних правовідносин не встановлено протиправних дій або рішень відповідача, які б порушували права позивача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вказує, що згідно п.6. ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, чинній станом на час прийняття рішення про виключення позивача, виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Вважає, що обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку через зазначення таких відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача, як громадянина, якого виключено з військового обліку на підставі п.6. ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.09.2006, покладено на посадових осіб відповідача, а недотримання вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку не може створювати негативні наслідки для позивача. Позивач зауважує, що приписи Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, який затверджено постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, застосовуються до громадян, які є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами та не застосовується до громадян, які були виключені з військового обліку відповідно до законодавства, чинного станом на час виключення з обліку. Вказує, що виключення позивача з військового обліку рішенням від 07.09.2006 є діючим та підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 , а невнесення таких відомостей до відповідного реєстру суперечить принципу правової визначеності. Зазначає, що військово-обліковий документ, виданий до набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року №3633, є чинним та не потребує заміни. Звертає увагу, що ст. 58 Конституції України закріплює принцип, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, цей принцип є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі між державою та громадянами.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 позивача виключено з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 07.09.2006 року.
18.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей в електронний реєстр «Призовників, резервістів та військовозобов'язаних (електронна система «Оберіг» та «Резерв+») щодо виключення відомостей про нього з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу» та щоб ці відомості відображались в військовому електронно-обліковому документі («Резерв+»).
Листом №236 від 07.01.2025 відповідач повідомив позивача, що особи, які раніше були виключені з обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягають призову, крім засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Приписи ст. 1 цього Закону передбачають, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Колегія суддів звертає увагу, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Колегія суддів зауважує, що приписи законодавства не передбачають необхідність отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік.
Існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов'язаних станом на час виникнення спірних правовідносин матеріалами справи не підтверджено.
Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для внесення інформації до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 160/2200/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров