22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1633/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року
у справі № 160/1633/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт»
до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 077009 від 08.01.2025 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 160/1633/25 адміністративний позов задоволено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 160/1633/25 заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що попри відсутність заперечень із боку відповідача, з огляду на те, що заявлені позивачем витрати у сумі 4 500,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин тне змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Позиція відповідача полягає в тому, що надані позивачем документи на підтвердження витрат на правничу допомогу не відповідають обсягу наданих послуг у цій справі та є явно неспівмірними, оскільки підготовлені документи по суті справи є шаблонними та не потребують значного часу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (ст. 252 КАС України).
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції враховує, що за результатами розгляду Третім апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення від 27 березня 2025 року у цій справі № 160/1633/25 ухвалено постанову від 22.12.2025, якою:
- апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задоволено;
- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 160/1633/25 - скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Слід зазначити, що вищевказана постанова Третього апеляційного адміністративного суду про відмову в задоволенні позову є основоположною для вирішення питання щодо стягнення судових витрат по даній справі.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених ст. 139 КАС України, для стягнення на користь позивача судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу.
З огляду на викладене, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 160/1633/25 - скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров