22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4444/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/4444/25 (головуючий суддя першої інстанції - Ільков В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 07.02.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.01.2025 року №046350018250 про відмову йому у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 06.01.2025 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати йому до спеціального та пільгового стажу роботи за професією «гірник з ремонту гірничих виробок 5 розряду з повним робочим днем в шахті», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, Постанови КМУ від 31.03.1994 року №202 період з 26.02.2022 року по 06.01.2025 року проходження військової служби в особливий період та участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією рф проти України, безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з розрахунку один місяць служби за три;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити йому пенсію за віком відповідно частини 3 статті 114 Закону №1058 відповідно заяви від 06.01.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.01.2025 року №046350018250 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 06.01.2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 07.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 11.12.2022 року по 16.01.2023 року, з 09.04.2023 року по 21.05.2023 року, з 21.07.2023 року по 08.08.2023 року, з 12.01.2024 року по 24.01.2024 року, з 25.01.2024 року по 28.06.2024 року, з 13.07.2024 року по 03.09.2024 року, з 18.09.2024 року по 13.12.2024 року, участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Бериславському районі, Херсонська область, Донецькій області, Харківській області, Харківській області, Борівська селищнаТГр, Донецька область, Бахмутська міська ТГр, Лиманська міська ТГр. - один місяць служби за три, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення, з 06.01.2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із врахуванням періодів з 07.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 11.12.2022 року по 16.01.2023 року, з 09.04.2023 року по 21.05.2023 року, з 21.07.2023 року по 08.08.2023 року, з 12.01.2024 року по 24.01.2024 року, з 25.01.2024 року по 28.06.2024 року, з 13.07.2024 року по 03.09.2024 року, з 18.09.2024 року по 13.12.2024 року, участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Бериславському районі, Херсонська область, Донецькій області, Харківській області, Харківській області, Борівська селищнаТГр, Донецька область, Бахмутська міська ТГр, Лиманська міська ТГр. - один місяць служби за три, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення, з 06.01.2025 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що прийняте ним рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах прийнято відповідно до норм діючого законодавства. Вважає, що за поданими документами до страхового та пільгового стажу позивача були зараховані всі наявні у нього періоди. Відповідно до наявного страхового стажу у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, тому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, якою просив частково змінити судове рішення та задовольнити позовну заяву з урахуванням заявлених позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Вважає, що в загальному підрахунку період проходження ним військової служби складає 02 роки 10 місяців 08 днів, тому цей період повинен бути зарахований до його пільгового стажу роботи по професії гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті в потрійному розмірі (один місяць служби за три), тобто в кратному обчисленні 102 місяці (8 років 6 місяців).
Позивач та відповідач відзиви на скарги один одного не подали, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 26.05.2025 року по 09.06.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. та суддя-член колегії Білак С.В. перебували у відпустці. У період з 24.06.2025 року по 27.06.2025 року та з 25.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 24.11.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 06.01.2025 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350018250 від 13.01.2025 року відмовлено у призначенні пенсії.
Так, згідно спірного рішення страховий стаж особи становить 30 років 2 місяців 5 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений частиною третьою статті 114 Закону становить 25 років. Пільговий стаж особи становить: 21 років 8 місяців 24 днів.
За результатами розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу зараховані всі періоди.
До пільгового стажу не зарахований період навчання за фахом згідно довідки №1613 від 11.09.2023 року, оскільки зазначений період не відповідає даним пільгової довідки та трудової книжки заявника.
Відповідно до матеріалів справи, позивач у період з 07.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 11.12.2022 року по 16.01.2023 року, з 09.04.2023 року по 21.05.2023 року, з 21.07.2023 року по 08.08.2023 року, з 12.01.2024 року по 24.01.2024 року, з 25.01.2024 року по 28.06.2024 року, з 13.07.2024 року по 03.09.2024 року, з 18.09.2024 року по 13.12.2024 року, приймав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Бериславському районі, Херсонська область, Донецькій області, Харківській області, Харківській області, Борівська селищнаТГр, Донецька область, Бахмутська міська ТГр, Лиманська міська ТГр.
Згідно із долучених до матеріалів справи доказів, період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та період військової служби зараховано позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач оскаржив таку відмову до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі по тексту - Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною другою статті 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою статті 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стажу неодноразово продовжувалась та такий діє і на час ухвалення рішення у справі.
Відповідно до пункт 2 Порядку №413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Відповідно до статті 8 Закону №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі №185/4140/17, 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Луганській, Донецькій та Харківській областях зараховується у трикратному розмірі, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Зазначений правовий висновок у подібних правовідносинах також викладений Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17.
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 за №970 позивач з 07.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 11.12.2022 року по 16.01.2023 року, з 09.04.2023 року по 21.05.2023 року, з 21.07.2023 року по 08.08.2023 року, з 12.01.2024 року по 24.01.2024 року, з 25.01.2024 року по 02.03.2024 року брав участь у заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав, у зв'язку з військовою агресії рф проти України, перебуваючи в Бериславський район Херсонської області, Донецька область, Харківська область.
Згідно довідок ВЧ НОМЕР_1 за №2070 та №3111 позивач з 11.12.2022 року по 16.01.2023 року, з 09.04.2023 по 21.05.2023 року, з 21.07.2023 року по 08.08.2023 року, з 12.01.2024 року по 24.01.2024 року, з 25.01.2024 року по 28.06.2024 року, з 13.07.2024 року по 03.09.2024 року, з 18.09.2024 року по 13.12.2024 року брав участь у заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав, у зв'язку з військовою агресії рф проти України, перебуваючи в Харківській області, Борівська селищнаТГр, Донецька область, Бахмутська міська ТГр, Лиманська міська ТГр.
Суд першої інстанції правильно визначив, що пенсійним органом протиправно не враховано кратність стажу за періоди перебування позивача на військовій службі за мобілізацією в особливий період при обчисленні страхового та пільгового стажу, а саме один місяць за три місяці.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсійний орган, вирішуючи питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не провів взаємозалік цих періодів роботи позивача, які дають останньому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною третьою статті 114 Закону №1058 та не врахував вказані вище положення Закону.
Як наслідок, спірне рішення пенсійного органу від 13.01.2025 року є протиправним та належить скасуванню.
Разом з тим, органи пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), тому вимога позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 06.01.2025 року не підлягає задоволенню, оскільки пенсійним органом обрахунок пільгового стажу із урахуванням зазначених вище періодів не проводився.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.01.2025 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/4444/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/4444/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко