Постанова від 22.12.2025 по справі 160/34795/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34795/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/34795/24 (головуючий суддя першої інстанції - Горбалінський В.В.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ

Позивач 31.12.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період грудень 2021 року - грудень 2022 року у розмірі 71245,47 грн. та за Списком №2 за період грудень 2021 року - жовтень 2024 року у розмірі 519935,77 грн. на загальну суму 591181,24 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року в адміністративній справі №160/34795/24 залучено співвідповідачем Військову частину НОМЕР_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період грудень 2021 року грудень 2022 року у розмірі 71245,47 грн. та за Списком №2 за період грудень 2021 року жовтень 2024 року у розмірі 519935,77 грн. на загальну суму 591181,24 грн..

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що позивач разом з позовною заявою не надав суду доказів на підтвердження обставин, що особи, яким призначено пенсії на пільгових умовах, дійсно працюють (працювали) у Військовій частині НОМЕР_2 , тому стягнення заборгованості є безпідставним оскільки вона неузгоджена.

Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 24.06.2025 року по 27.06.2025 року та з 24.07.2025 року по 29.07.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровської області.

За обліковими даними пенсійного органу заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період грудень 2021 року - грудень 2022 року становить 71245 грн. 47 коп. та за Списком №2 за період грудень 2021 року - жовтень 2024 року становить 519935 грн. 77 коп. на загальну суму 591181 грн. 24 коп.

Вказана заборгованість виникла відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до п.п. «а» та «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач вимоги Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п.«а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п.«б» -«з», зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття Закону №1788, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону №1788-XI.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року №1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону №1788-XI відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР.

03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VІІІ (далі по тексту - Закон №2148-VІІІ), яким внесено зміни до пункту 2 Розділу Прикінцевих положень Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР.

Так, відповідно до абзаців 1-4 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (в редакції Закону №2148-VІІІ), фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені в якості об'єкта оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

В свою чергу, в розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

- суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлена на рівні 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абз.3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР).

Отже, ті пенсії на пільгових умовах, які призначались відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, після набрання ним чинності призначаються відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону №1058.

При цьому, як в одному, так і в іншому випадку, фактичні витрати на виплату і доставку таких пенсій, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (в редакції Закону №2148-VІІІ), визначені в якості об'єкта оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян, інших юридичних осіб (їх філій), а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (крім тих, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку).

Відповідно до імперативної норми пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п.6.3 Інструкції 22-1).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (п.6.5 Інструкції №22-1).

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцезнаходженням підприємства.

Отже, обов'язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ та статті 114 Закону №1058-IV, покладений на роботодавця.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до матеріалів справи відповідачем не сплачено кошти, призначені на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють у Військовій частині НОМЕР_2 за грудень 2024 року за Списком №1 за період грудень 2021 року - грудень 2022 року у розмірі 71245 грн. 47 коп. та за Списком №2 за період грудень 2021 року - жовтень 2024 року у розмірі 519935 грн. 77 коп. на загальну суму 591181 грн. 24 коп., що підтверджується довідками-розрахунками за Списком №1 за період грудень 2021 року - грудень 2022 року та за Списком №2 за період грудень 2021 року - жовтень 2024 року.

Пенсійним органом надіслано відповідачу- ВЧ НОМЕР_2 розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для відшкодування пільгових пенсій за Списком №1 за період грудень 2021 року - грудень 2022 року та за Списком №2 за період грудень 2021 року - жовтень 2024 року, що підтверджено матеріалами справи.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1,2 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

За таких обставин, з урахування того, що відповідачами не було надано доказів сплати коштів, призначених на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам, суд першої інстанції обґрунтовано вважає правомірним стягнення на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказаної вище заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за Списком №2 на загальну суму 591181,24 грн..

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначена заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає стягненню з Військової частини НОМЕР_1 , оскільки фактично Військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому утриманні у вказаній ВЧ НОМЕР_4 .

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд в постановах від 14.09.2022 року у справі №817/1943/17, від 26.10.2022 року у справі №812/1231/17.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах або їх нарахування, а також доказів щодо погашення відповідачем заборгованості суду не надано.

Вказані розрахунки відповідачами в судовому порядку не оскаржені, а відтак посилання ВЧ НОМЕР_4 в апеляційній скарзі на неузгодженість таких розрахунків є безпідставними.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/34795/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/34795/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

Попередній документ
132843953
Наступний документ
132843955
Інформація про рішення:
№ рішення: 132843954
№ справи: 160/34795/24
Дата рішення: 22.12.2025
Дата публікації: 25.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.12.2025)
Дата надходження: 02.05.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЮРКО І В
суддя-доповідач:
ГОРБАЛІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
ЮРКО І В
суддя-учасник колегії:
БІЛАК С В
ЧАБАНЕНКО С В