22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2953/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №340/2953/25 (головуючий суддя першої інстанції - Петренко О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач 06.05.2025 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром 70 % відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 73% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження розміром 10 прожиткових мінімумів, починаючи з 01.03.2025.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсію за вислугу років, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, виходячи з 73 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи. Відповідач вказує, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, надаючи оцінку обмеженню розміру пенсії позивача до виплати у вигляді застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, що передбачено Постановою №1, незважаючи на те, що вказана Постанова №1 та розрахований розмір пенсії позивача не є предметом спору. Зазначає, що у випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на Головне управління, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. В зобов'язальній частині судового рішення по справі №340/8128/24 відсутнє зобов'язання щодо перерахунку пенсії в розмірі 73% грошового забезпечення, а тому перерахунок пенсії з 01.02.2023 позивачу на виконання рішення суду було проведено з урахуванням 70% грошового забезпечення. Розмір пенсії гр. ОСОБА_1 станом на 01.12.2024 склав 37346,38 грн., однак оскільки розмір пенсії позивача (37346,38 грн.) перевищує максимальний розмір (23610,00 грн.) та розмір визначений на виконання рішення суду від 17.11.2023 по справі № 340/8679/23 (23986,98 грн), пенсія до виплати становить 23986,98 грн. (розмір визначений рішенням суду). З 01.01.2025 пенсія позивачу виплачується в розмірі 23798,49 грн. з урахуванням статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1 із застосуванням коефіцієнтів. Також посилається на те, що ГУ з квітня 2021 року позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат. Фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано ПФ України.
Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 04.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом першої інстанції встановлено, що на момент призначення пенсії її розмір складав 73% відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі № 340/8679/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.05.2023 без обмеження максимальним розміром та нараховано доплату в розмірі 24455,84 грн. за період з 01.05.2023 по 31.12.2024.
Розмір пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду визначається без обмеження його максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги) станом на 01.05.2023 - 23986,98 грн..
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі №340/8128/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 14.11.2024 №9/3-3458 та нараховано доплату в розмірі 1261,80 грн. за період з 01.02.2023 по 28.02.2023.
Позивач 14.04.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду без обмеження її максимальним розміром, виходячи з 73 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідач листом від 24.04.2025 року №3513-3516/Ч-03/8-1100/25 відмовив у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на те, що на момент набрання законної сили судовим рішенням та в період з якого цим рішенням визначено здійснити позивачеві перерахунок пенсії, діючою є норма статті 13 Закону №2262, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому перерахунок пенсії на виконання рішення суду було проведено з 01.02.2023 з урахуванням 70% грошового забезпечення. Оскільки розмір пенсії позивача (38846,38 грн.) перевищує максимальний розмір пенсії (23610,00 грн.), та розмір пенсії визначений на виконання рішення суду (23986,98 грн.), виплата здійснюється в розмірі, визначеному рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі №340/8679/23 - 23896,98 грн..
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неправомірного перерахунку пенсії, позивач оскаржив такі дії до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача щодо виплати проіндексованої пенсії позивача з обмеженням максимального розміру порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262).
Стаття 13 Закону №2262 у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
В подальшому редакція статті 13 Закону №2262 змінювалась, зокрема, щодо максимального розміру пенсії 90 процентів.
08.07.2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема, у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262 у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Відтак, стаття 63 Закону №2262 визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262 ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова №103 не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Відтак, при здійсненні перерахунку пенсії управлінням Пенсійного фонду протиправно зменшено відсоткове значення розміру основної пенсії з 73% до 70%.
Висновки в цій справі відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року в зразковій справі №240/5401/18, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262 на підставі постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача з 73% до 70% грошового забезпечення з 01.12.2019 року, як правильно зазначив суд першої інстанції.
Посилання скаржника на те, що виплата пенсії позивача здійснюється з урахуванням статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1 із застосуванням коефіцієнтів, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі доводи є безпідставними та суперечать чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавству.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25 дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача є протиправним, так як пенсія позивача не підлягає обмеженню максимальним розміром у цілому, не залежного від того які складові грошового забезпечення виплачуються (основні, додаткові, індексація, тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.05.2025 склав 38846,38 грн., де: 35216,13 грн. основний розмір пенсії (50308,76 грн. (грошове забезпечення) х 70%); 1500,00 грн. - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185; 1500,00 грн. - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209; 590,25 грн. - підвищення до пенсії учаснику бойових дій; 40,00 грн. - цільова грошова допомога учаснику бойових дій.
Тобто, з 01.01.2025 пенсія ОСОБА_1 виплачується в розмірі 23798,49 грн. з урахуванням статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1 із застосуванням коефіцієнтів, що суперечить правовим висновкам, викладеним у Рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №340/2953/25 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №340/2953/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко