справа № 166/1790/25
провадження № 2/166/615/25
категорія: 38
іменем України
23 грудня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Cвистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Директор ТОВ "ФК "Ейс" Поляков Олексій звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9844674 від 07.07.2024 (далі - Кредитний договір) у розмірі 19176 грн.
Позов мотивує тим, що між ТОВ "Макс Кредит" та відповідачем 07 липня 2024 року було укладено Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ "Макс Кредит" свої зобов'язання надати грошові кошти виконало в повному розмірі, ініціювавши 07 липня 2024 року переказ грошових коштів через компанію ТОВ "Платежі онлайн" на платіжну картку № НОМЕР_1 .
У подальшому, між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Ейс" 20 січня 2025 року укладено договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ "Макс Кредит" відступило на користь ТОВ "ФК "Ейс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 19176 грн, яка складається з: 9200 грн заборгованості по тілу кредиту, 9976 грн заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом.
Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 19176 грн,а також понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою суду від 24.10.2025 дану справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 08 год. 30 хв. 27 листопада 2025 року з наданням відповідачеві строку для подання відзиву.
Ухвалою від 27.11.2025 відкладено розгляд справи на 23 грудня 2025 року.
Поштове відправлення надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, у якому містились копія ухвали від 24.10.2025, вдруге повернулось до суду не врученим через відсутність адресата за вказаною адресою.
За наведних обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачеві вручена ухвала від 24.10.2025, якою встановлено строк для подання відзиву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв'язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Установлено, що 07 липня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 32985. За умовами договору ТОВ "Макс Кредит" надає ОСОБА_1 кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 8000 грн (п. 1.2. Кредитного договору), строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю в останній строк кредитування 02 липня 2025 року (п. 1.3. Кредитного договору). Позичальник зобов'язаний здійснювати оплату нарахованих процентів у періодичну дату оплати процентів, а саме на 01 серпня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (п. 1.4 Кредитного договору). За користування кредитом позичальник сплачує відсотки за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кедитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки (п. 1.5.1 Кредитного договору). Знижена процентна ставка становить 1,03% та застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом протягом строку кредитування, зазначеного в п. 1.3 цього договору (п. 1.5.2 Кредитного договору). За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 1200 грн (п. 1.6 Кредитного договору). У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць кредитодавець, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за надання кредиту (п. 4.2.6 Кредитного договору).
Також відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту та графіком платежів шляхом підписанням одноразовими ідентифікаторами 92279, 32985 (а.с. 17-18, 24).
Згідно з інформаційною довідкою ТОВ "Платежі онлайн" № 173/02 від 06.02.2025, на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , який зазначений у п. 2.8 Кредитного договору, 07 липня 2024 року об 11 год. 27 хв. було проведено успішну виплату кредиту в сумі 8000 грн (а.с. 14-15).
Крім того, наданим АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду листом № БТ/Е-16493 від 28.10.2025 підтверджується факт зарахування 07 липня 2024 року грошових коштів в сумі 8000 грн на відкритий на ім'я ОСОБА_1 банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 .
Таким чином, суд уважає, що представником позивача повністю доведено факт отримання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 8000 грн.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 20 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Макс Кредит" становить 19176 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 9976 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1200 грн - заборгованість за нарахованими комісіями (а.с. 36).
Між ТОВ "Макс Кредит" таТОВ "ФК "Ейс" 20 січня 2025 року укладено договір факторингу № 20012025-МК/Ейс у відповідності до п. 2.1 якого ТОВ "ФК "Ейс" зобов'язується передати (сплатити) ТОВ "Макс Кредит" суму фінансування, а ТОВ "Макс Кредит" зобов'язується відступити ТОВ "ФК "Ейс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 41-43).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 ТОВ "Макс Кредит" відступило ТОВ "ФК "Ейс" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором в сумі 19176 грн, з яких 9200 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9976 грн - заборгованості за відсотками (а.с. 39-40).
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
З наданого розрахунку заборгованості за Кредитним договором ТОВ "Макс Кредит" та реєстру боржників до договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 установлено, що при переході прав вимог за вищевказаним договором факторингу до заборгованості за тілом кредиту помилково включено заборгованість за комісією в розмірі 1200 грн, що не відповідає умовам Кредитного договору та вищевказаному розрахунку заборгованості.
Зважаючи на те, що представником позивача доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8000 грн, правові підстави для нарахування комісії у розмірі 1200 грн, відсутність будь-яких платежів з боку відповідача в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, затримання сплати частини кредиту більше як на 1 місяць, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованостей за тілом кредиту та комісією за надання кредиту у вищевказаних розмірах.
Суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.
Так, з наданих представником позивача розрахунків заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісним кредитором здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом у період з 07 липня 2024 року до 30 вересня 2024 року включно за ставками 1,03% та 1,47%.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, укладаючи 07 липня 2024 року Кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, ТОВ "Макс Кредит" не мав права визначати проценту ставку в розмірі 1,03% та 1,47% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором в частині відсотків за користування кредитом у період з 07 липня 2024 року до 30 вересня 2024 року включно, який складає: 8000 грн (тіло кредиту) х 1 : 100 х 86 (календарних днів) = 6880 грн.
Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за Кредитним договором становить 16080 грн, яка складається із: 8000 грн - тіло кредиту, 1200 грн - комісія за надання кредиту, 6880 грн - відсотки за користування кредитом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 16080 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2031грн 30 коп. (16080/19176*2422,40).
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн суд зазначає таке.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між ТОВ "ФК "Ейс" та адвокатським об'днанням "Соломко та партнери" з протоколом погодження вартості послуг до Договору; додаткову угоду № 25770857253 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19.10.2018; довіреність від 11.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг № 20/08/25-01 від 20.08.2025, згідно з якими АО "Соломко та партнери" надало правову допомогу ТОВ "ФК "Ейс" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9844674 від 07.07.2024 на загальну суму 7000 грн.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, ціну позову, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн.
З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2031грн 30 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, загалом 5031 грн 30 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9844674 від 07 липня 2024 рокув сумі 16080(шістнадцять тисяч вісімдесят) гривень, з яких: 8000 (вісім тисяч) гривень заборгованість по тілу кредиту, 1200 (одна тисяча двісті) гривень заборгованості по комісії за надання кредиту, 6880 (шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 2031(дві тисячі тридцять одну) гривню 30 (тридцять) копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а;
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун