19 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4257/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Малиш Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025, (суддя суду першої інстанції Чернова Ж.М.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/4257/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 відмовлено в задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення заяви, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невиконня рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не виконав рішення суду, не перерахував позивачеві кошти. При цьому відсутність бюджетного фінансування не є поважною причиною при невиконанні рішення суду. Відтак, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не проведенні нарахування складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з початку проходження військової служби з 16.10.2022 до 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 16.10.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24 набрало законної сили 01 серпня 2024 року.
17 грудня 2024 року позивачу видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кліміченко Г.М. відкрито виконавче провадження №77510911 виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду №280/4257/24 про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 16.10.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023.
24 квітня 2025 року до суду надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій заявник просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиконанні рішення Запорізької окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24, шляхом здійснення перерахунку та виплати (доплати) ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 16.10.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023;
встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для надання Запорізькому окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів на виконання ухвали суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви позивача виходив з того, що відповідач виконав рішення суду в частині здійснення нарахування сум до виплати, однак виплату не провів через відсутність відповідного фінансування. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із приписами статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Встановлені обставини справи свідчать, що Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду в даній справі здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача.
За результатами перерахунку, на виконання судового рішення, ОСОБА_1 необхідно доплатити суму у розмірі 104 944,94 грн включаючи податки, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком грошового забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму встановленого на початок року згідно рішення суду №280/4257/24 військовослужбовця ОСОБА_1 .
Під час розгляду заяви установлено, що військова частина НОМЕР_1 не має самостійного рахунку у фінансовій установі, та перебуває у підпорядкуванні (в тому числі на господарському та фінансовому утриманні) військової частини НОМЕР_4 .
В матеріалах справи міститься копія рапорту командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , скерованого до командира військової частини НОМЕР_4 , за змістом якого: “… З метою належного виконання виконавчого листа №280/4257/24 від 17.12.2024, направляю копію постанови про відкриття виконавчого провадження з копіями судових рішень, та прошу дати вказівку начальнику фінансово-економічної служби замовити відповідні грошові кошти та здійснити всі необхідні виплати ОСОБА_1 ».
До вказаного рапорту додані: копія постанови про відкриття виконавчого провадження №77510911; копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24; копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №280/4257/24; розрахунок грошового забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму встановленого на початок року згідно рішення суду у справі №280/4257/24 військовослужбовцю ОСОБА_1
Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що з вересня 2024 року, фактично відсутнє фінансування військової частини НОМЕР_4 , а як наслідок і військової частини НОМЕР_1 , по рахунку НОМЕР_5 (щодо сплати судового збору та виконання судових рішень) з боку Держави, що робить неможливим виконання судових рішень у частині виплат грошових котів військовослужбовцям, обрахованих на виконання рішення суду.
Вказане підтверджується наданими Військовою частиною НОМЕР_1 виписками з рахунку за 07.09.2024, 25.10.2024, 06.11.2024, 12.12.2024, 10.02.2025, 27.03.2025, 28.04.2025.
За доводами відповідача, зазначеними в поданих до суду поясненнях, у частині здійснення перерахунку розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, військовою частиною НОМЕР_1 виконане. Проте, у частині виплати обрахованого розміру грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 позбавлена можливості виконати відповідне судове рішення самостійно, проте вжила всіх необхідних заходів (подання рапорту на виплату до військової частини НОМЕР_4 ) для виконання відповідного рішення у частині виплати грошових коштів військовою частиною НОМЕР_4 . Так, після здійснення фінансування відповідних рахунків для виконання судових рішень з боку держави рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24 у частині виплати грошового забезпечення буде виконано.
Тобто, з наявних у матеріалах справи документів та пояснень сторін судом установлено, що відповідач у справі (Військова частина НОМЕР_1 ), не відмовляється виплачувати позивачу перераховане грошове забезпечення у відповідності до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24, що набрало законної сили.
Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду в даній справі здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача. Так, на виконання судового рішення, ОСОБА_1 необхідно доплатити суму у розмірі 104 944,94 грн включаючи податки, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком грошового забезпечення відповідно до прожиткового мінімуму встановленого на початок року згідно рішення суду №280/4257/24 військовослужбовця ОСОБА_1 , та відповідач вчиняє дії щодо виплати позивачу грошового забезпечення.
У даному випадку судом під час розгляду заяви позивача не встановлено протиправною бездіяльності відповідача, що виразилася у невиконанні рішення суду в даній справі, про що зазначає позивач в заяві, поданій у порядку статті 383 КАС України.
Натомість, судом установлено, що відповідачем вчиняються активні дії задля виконання рішення суду в даній справі (здійснено розрахунок належних позивачу сум та подано рапорт до військової частини НОМЕР_4 з метою виконання судового рішення, виплати належних позивачу сум).
Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що грошові кошти у вигляді перерахованого грошового забезпечення, що мають бути виплачені стягувачу за рішенням суду в даній справі, не є власністю Військової частини НОМЕР_1 , не знаходяться на її рахунках. Фактично, в повному обсязі належне виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Як вже було зазначено, Військовою частиною НОМЕР_1 подано рапорт до Військової частини НОМЕР_4 з метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24.
Отже, на даний час є доведеним факт вчинення відповідачем дій задля виконання рішення суду в даній справі, що не свідчить про протиправну бездіяльність або дії відповідача.
Встановлені судом обставини спростовують доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача, що виразилися в невиконання рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №280/4257/24.
Крім того, Верховний Суд неодноразово приходив до висновку (зокрема, у постанові від 21 травня 2020 року по справі №310/6910/16-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування, коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Зі змісту статті 383 КАС України вбачається, що під час розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, суд не може вирішувати питання, що не були досліджені та не встановлювались під час розгляду справи по суті, оскільки це може призвести до зміни суті рішення.
Разом з тим, обставини, викладені позивачем в заяві в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, не спростовують сам факт вчинення відповідачем належних дій задля виконання рішення суду в даній справі та встановлені судом з матеріалів справи обставини щодо вчинення відповідачем відповідних дій не свідчать про порушення відповідачем охоронюваного інтересу позивача та можливість використання позивачем правового механізму статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем у заяві не вказано належного обґрунтування та не надано відповідних доказів щодо протиправності бездіяльності відповідача під час виконання рішення суду в межах даної справи.
Більше того, відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Тобто, за обґрунтованості доводів заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд уповноважений постановити окрему ухвалу в порядку ст. 249 КАС України, а не повторно визнавати протиправними дії відповідача.
Натомість, як видно з прохальної частини заяви ОСОБА_1 , останній просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання в повному обсязі рішення суду та покласти на нього зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб судового контролю не відповідає способу, який передбачений ст. 383 КАС України, що також вказує на відсутність підстав для задоволення заяви.
Як передбачено положеннями частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на встановлення фактів вживання відповідачем дій для виконання рішення суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи заявника не спростовують висновків суду, тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу - без змін.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 в адміністративній справі № 280/4257/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак
суддя Н.І. Малиш