справа № 165/2016/25
провадження №2/165/695/25
26 листопада 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив :
ТзОВ "САНФОРД КАПІТАЛ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Вимоги мотивує тим, що 03.04.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Z06.22184.005107678.
Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та відтиск печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти «Ідея Банк» від 16.09.2015. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 33625,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком. У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання Договору, тобто до 03/04/2022 року включно.
Згідно з п.1.3., 1.4. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 21.99%% річних.
Згідно з до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 щомісячних внесках згідно Графіку щомісячних платежів.
Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з СК "АХА Страхування Життя" договір від 03.04.2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 2917,24 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.
За умовами Кредитного договору, а саме п.1.13., Позичальник доручив Банку та дав розпорядження переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу.
У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Позичальника під текстом Договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 33625,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок СК "АХА Страхування Життя" страховий платіж від імені Позичальника в сумі 2917,24 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.
Вказує, що у подальшому позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Відповідно до виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив Банку лише 8 529,76 гривень. Останній платіж проведено 21.12.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 03.04.2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
У зв'язку із зазначеним, станом на 03.04.2022 заборгованість позичальника перед Банком за Договором становить 57 076,46 гривень, з них заборгованість за основним боргом - 32 824,85 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 24 251,61 гривень. Станом на 16.11.2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.
Зазначає, що 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23.
ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу видану розпорядженням Нацкомфінпослуг №1250 від 09.06.2020.
29.12.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з ТзОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» договір факторингу №29/12-23.
Відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.22184.005107678 від 03.04.2019 року.
Згідно з Довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.22184.005107678 від 03.04.2019 року, сформованої первісним кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 року заборгованість становить 57 076,46 гривень:
- заборгованість за основним боргом в сумі 32 824,85 гривень;- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 24 251,61 гривень
Усі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023 року. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» вказану вище заборгованість в загальному розмірі 57076,46 грн та судові витрати у справі.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 19.06.2025 відкрито спрощене провадження у справі з викликом учасників справи та призначено судове засідання.
Представник позивача Маслюженко М.П. у поданих 16.09.2025 через систему «Електронний суд» запереченнях на письмові пояснення відповідача, просив розгляд справи проводити у його відсутності та просив зменшити розмір позовних вимог з врахуванням обставин, що зазначав відповідач у запереченнях, зокрема щодо сплату коштів за обслуговування кредитного договору відповідачем в розмірі 5277,24 грн. Просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 43 690,06 гривень, що складається з заборгованості за основним боргом в сумі 27 547,61 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (процентами) в сумі 16 142,45 гривень, та стягнути судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень, на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 гривень. Також представник позивача вважає, що заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню з підстав зазначених у запереченнях на пояснення на позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименко З.С. подала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності відповідача. Просила повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з підстав, наведених у поясненнях від 26.08.2025.
При цьому зазначила, що відповідно до пункту 5.5 кредитного договору № Z06.22184.005107678 від 03.04.2019 року, сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором, в тому числі для стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлюється сторонами тривалістю у 3 (три) роки. Позовна давність щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентах, платі за обслуговування кредитної заборгованості, інших грошових внесків, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Тобто позовна давність, щодо даного Договору була визначена за домовленістю сторін терміном у 3 (три) роки, яка обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Пунктом 6 Договору «Графік щомісячних платежів за кредитним договором» було визначено 36 періодичних щомісячних платежів, та позовна давність, відповідно до п.5.5 Договору, повинна застосовуватись до кожного з цих платежів окремо, починаючи з 04 числа місяця. Позовна давність щодо останнього платежу спливла 03.04.2025 року. Вказує, що представником позивача було надіслано позовну заяву лише 30.05.2025 року, тобто після спливу строку позовної давності. Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Додатково зазначає, що на перебіг позовної давності відносно даного спору не поширюється пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, оскільки відповідно до даного пункту, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії воєнного стану. Проте в даних правовідносинах, позовна давність була визначена не Цивільним кодексом України, а домовленістю між сторонами, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України. Також посилалася на правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладених у постановах від 10.11.2022 року у справі №990/115/22 та від 08.12.2022 року у справі №990/102/22, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли в наслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законам строку.
Вважає, що строк платежів за кредитним договором, який закінчувався після 03.04.2022 р., настав 03.04.2022, строк платежів за кредитним договором, який закінчувався до 03.04.2022 закінчився у відповідну дату вказану в додатку №1 до Договору. Просить застосувати до позову про стягнення заборгованості позовну давність та у зв'язку з цим у задоволенні позову ТОВ “САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 відмовити повністю.
При цьому також зауважує, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200 грн є завищеними та неспівмірними з наданим обсягом послуг, затраченим часом адвоката.
Суд, дослідивши матеріали позову в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 03.04.2019 Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту та страхування життя № Z06.22184.005107678 (а.с.45,46).
Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної пропозиції .
03.04.2019 ОСОБА_1 уклав з ПАТ «СК «АХА страхування життя» договір добровільного страхування життя.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 33625,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до умов договору кредит надається шляхом зарахування коштів на банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком. У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців з дня підписання Договору, тобто до 03/04/2022 року включно.
Згідно з п.1.3., 1.4. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 21.99%% річних.
Акціонерне товариство "Ідея Банк" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується ордером-розпорядження (а.с.51) та виписки з рахунку (а.с.56).
16.11.2023 між АТ "Ідея Банк" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23 (а.с.29-35).
У пункті 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно зі законодавством мають на це право.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сонаті" (Клієнт) 29.12.2023 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (Фактор) договір факторингу №29/12-23 (а.с.22-28).
Згідно з п.2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до витягу з друкованого реєстру боржників до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ "Санфорд Капітал" перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.22184.005107678 (а.с.36).
Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. ), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідача, яку позивач просить стягнути з врахуванням зменшення позовних вимог, становить 43 690,06 гривень, що складається з заборгованості за основним боргом в сумі 27 547,61 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (процентами) в сумі 16 142,45 гривень.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідач належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконує.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладення кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Санфорд Капітал», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.
Як вбачається з кредитного договору, він підписаний Позичальником - відповідачем власноруч.
Отже з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору.
Згідно з ч.1ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач до суду не надав, чим не спростував доказів наданих позивачем.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач взятих на себе зобов'язань в строки передбачені договором належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що зменшені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та становлять 43 690,06 гривень, що складається з заборгованості за основним боргом в сумі 27 547,61 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (процентами) в сумі 16 142,45 гривень.
Твердження представника відповідача адвоката Якименко З.С. щодо наявності підстав для застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, слід зазначити, що відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи є порушеним право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Отже, відмова в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 207/1892/18 констатував, що згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Разом з тим дії, що свідчать про переривання позовної давності повинні бути вчинені до спливу позовної давності. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 686/23170/19.
Суд враховує, що пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який набрав чинності з 02 квітня 2020 року, визначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, який скасовано на всій території України з 01 липня 2023 року.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і на час вирішення цього спору.
Законом України № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ ЦК України «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.
Зазначену обставину підтвердив Верховний суд у справі № 212/10834/21 від 06.12.2023. Відповідно до позиції касаційного суду, у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, за матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір укладено 03.04.2019, строк позики складає 36 місяців, останній термін платежу 03.04.2022. Позивач звернувся з цим позовом 06.06.2025, отже строк позовної давності не пропустив, оскільки у період з 03.04.2022 по 06.06.2025, строк позовної давності законодавцем продовжувався на час дії карантину з 02 квітня 2020 року по 01 липня 2023 року а з 17.03.2022 цей строк продовжено на строк дії воєнного стану, та який відновлено 04 вересня 2025 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач звернувся до суду з правом грошової вимоги до відповідача в межах строку позовної давності.
Таким чином, на переконання суду, встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про наявність договірних відносин між сторонами, а також те, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 43690 грн 06 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, слід зазначити таке.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Нормами ч.ч.2, 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
До позовної заяви позивачем додано: Договір про надання правової допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, укладений між АО «Альянс ДЛС» та ТзОВ «Санфорд Капітал» (а.с.14-17) відповідно до яких, витрати на професійну правничу допомогу становлять 7200 гривень, і таку суму суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки такий розмір відповідає принципу співмірності витрат.
Вимога позивача про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, на підтвердження якої надано фіскальний чек АТ "Укрпошта" та список відправка Idea 05.06.2025, (а.с.40--43), де міститься інформація про відправку згрупованих поштових відправлень на 33 особи, задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не конкретизовані, а поштове відправлення примірника позовної заяви відповідачу у справі є процесуальним обов'язком позивача. До того ж фіскального розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку з відправки кореспонденції відповідачу, матеріали справи не містять.
Поряд з цим, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279,354 ЦПК України, на підставі ст.526, 527, 530, 610-611 ,625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № Z06.22184.005107678 від 03.04.2019 в розмірі 43690 (сорок три тисячі шістсот дев'яносто) грн 06 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, ідентифікаційний код юридичної особи 43575686.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук